Податок на майно

Застосування коефіцієнта до ставок податку за земельні ділянки історико-культурного призначення

Які коефіцієнти застосовуються до ставок податку за земельні ділянки (у межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів?


Статтею 270 Податкового кодексу встановлено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 цього Кодексу).

Згідно з п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням коефіцієнтів, а саме: міжнародного значення — 7,5; загальнодержавного значення — 3,75; місцевого значення — 1,5.