Податок на прибуток

Право регресної вимоги страховика

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону про страхування, страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів. При цьому ст. 2 Закону про страхування встановлено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування i фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Крім цього, дозволяється виконання будь-яких операцій для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинено збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди та за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування.

Загальні правовідносини між сторонами (право зворотної вимоги до винної особи, або регрес) регулюються ст. 1191 Цивільного кодексу. Відповідно до п. 1 цієї статті особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

При цьому зобов’язання з відшкодування шкоди, яке виникає у заподіювача шкоди перед потерпілим, зберігається до моменту заміни у зобов’язанні сторони (кредитора). У разі отримання страхового відшкодування за рахунок страховика такі правовідносини мають регулюватися з урахуванням ст. 993 Цивільного кодексу.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Водночас ст. 27 Закону про страхування передбачено можливість переходу до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При передачі права вимоги нового зобов’язання із відшкодування збитків не виникає — відбувається заміна кредитора: потерпілий (ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик фактично отримує актив без зобов’язань щодо його оплати.

Отже, отримання та реалізація права вимоги до особи, винної у заподіянні шкоди, у розумінні Закону про страхування є операцією із забезпечення власних господарських потреб страховика.

За нормами пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу до складу доходів від страхової діяльності, зокрема, включається реалізація права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Пунктом 8 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено порядок, за яким у 2012 р. здійснюється оподаткування страховиків. При цьому об’єктом оподаткування від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених відповідно до статей 135 — 137 Податкового кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 — 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 Податкового кодексу (п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу).

Слід врахувати, що якщо право на відшкодування шкоди (збитків) виникає у потерпілого на підставі норм цивільного права, без укладання цивільно-правового договору, норми п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу не можуть застосовуватись до такої заборгованості. Так, зобов’язання у грошовій формі можуть оподатковуватись у порядку, визначеному в цьому пункті, тільки якщо вони виникали за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Таким чином, при обчисленні об’єкта оподаткування від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, прибуток від такої діяльності визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, отриманої від іншої діяльності, на суму витрат звітного періоду, безпосередньо не пов’язаних зі страхуванням або розподілених пропорційно до питомої ваги вищезазначених доходів у загальному обсязі доходів страховика.

У Податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом № 97, дохід, отриманий від діяльності іншої, ніж страхова, відображається у частині II, де передбачено механізм визначення нарахованої суми податку на прибуток від діяльності страховика, не пов’язаної зі страхуванням, згідно з положеннями розділу III Податкового кодексу за основною ставкою. Нагадаємо, що у 2012 р. податок на прибуток підприємств, у тому числі об’єкт оподаткування від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, оподатковується за ставкою 21%.

Розрахунок питомої ваги доходу від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, у загальному доході страховика проводиться відповідно до формули, наведеної у табл. 1 «Розрахунок питомої ваги доходу від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, у загальному доході страховика» додатка ІВ «Розрахунок частки інших витрат» до рядка 07 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика.

Доходи, отримані від реалізації права регресної вимоги страховика до особи, відповідальної за заподіяний збиток, відображаються у рядку 04.4 «Доходи від володіння борговими вимогами» додатка ІД до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, та у складі підсумкового показника цього додатка переносяться до рядка 04 декларації.