Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених згідно із законом, і ведеться відповідно до ст. 204 Земельного кодексу уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки) відповідно до Указу № 445 видає Держземагентство України, яке здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
За земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), ставку земельного податку згідно з положеннями Податкового кодексу встановлено у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, якщо в населеному пункті проведено нормативну грошову оцінку земель, то платник плати за землю, який з певних причин своєчасно не отримав витяг (довідку) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зобов'язаний самостійно обчислити земельний податок у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої органом місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку.
Водночас після отримання витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки платник податків, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
При цьому платник плати за землю самостійно нараховує штраф до суми недоплати податкового зобов'язання за ті місяці, строк сплати за якими минув, згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та пеню відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу.