Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно зі ст. 14 Закону про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону про оренду землі).
Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу від сплати податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.
Оскільки договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, то фізичні особи не звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), передані в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку на підставі договору оренди, який не зареєстрований у державному земельному кадастрі.