Статті

Чи по кишені розкіш?

Про актуальність теми мало не щодня нагадують останні випуски світових теленовин, численні дискусії фахівців та експертів з цієї проблеми у бізнес-таблоїдах, сенсаційні повідомлення про неоднозначну реакцію багатих знаменитостей на збільшення податкового навантаження. Свій погляд на проблему нещодавно висловили й українські урядовці.


Цілі й вигоди

Ще у травні минулого року Міжнародний валютний фонд порекомендував українській владі посилити оподаткування заможних громадян. А вже наступного місяця у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 10558 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування багатства і предметів розкоші». І хоча у парламенті зареєстрували паралельно ще два альтернативних законопроекти про запровадження податку на розкіш, представники різних фракцій були одностайні хіба що в тому, що запроваджувати податок на розкіш слід вкрай обережно. Втім експерти податкової галузі вже давно обстоювали ідею оподаткування не лише нерухомого, а будь-якого майна, що забезпечувало б дотримання принципів соціальної справедливості, коли оподатковувався б не лише отриманий дохід, а й фактичні його результати. І якщо отримувачі доходу знаходять способи приховати від оподаткування частину отриманого, то результати споживання доходу (нерухомість, інші помітні предмети) не задекларувати набагато складніше.

Таку точку зору наразі поділяють і урядовці. 18 січня поточного року на сайті Мінфіну України було оприлюднено інформацію про розроблення проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування багатства та предметів розкоші» на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.01.2013 р. № 583/0/1-13 до п. 6 протоколу наради від 2 січня 2013 р. під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України Сергія Арбузова.

Законопроектом передбачено, що об'єктами оподаткування податком на майно визначаються об'єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб; нежилі приміщення, що перебувають у власності фізичних осіб, загальна площа яких перевищує 500 м2; легкові автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна понад 3990 см3 (окрім тих, що використовувалися понад 5 років), що перебувають у власності фізичних осіб; мотоцикли з об'ємом циліндрів двигуна понад 995 см3 (крім тих, що використовувалися понад 5 років); що перебувають у власності фізичних осіб; судна, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном потужністю понад 75 кВт (крім тих, що використовувалися понад 20 років), що перебувають у власності фізичних осіб; літаки й вертольоти, що перебувають у власності фізичних осіб.

Податкові зобов'язання за такі об'єкти фізичні особи — власники відповідних об'єктів оподаткування визначатимуть самостійно у річній декларації про майновий стан і доходи.

Одноразово при покупці оподатковуватимуться вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, обробленого та необробленого дорогоцінного каміння вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного року; годинники, мобільні телефони та зброя вартістю понад 20 розмірів мінімальної зарплати; взуття, вироби з хутра, шкіри, килимові, швейні, трикотажні, текстильні вироби, вироби з деревини вартістю понад 30 розмірів мінімальної зарплати; предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату вартістю понад 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Податок справлятиметься під час придбання таких товарів та сплачуватиметься їх продавцями (податковими агентами) один раз на місяць.

Крім того, за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних осіб, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, ведення садівництва, площа яких за кожним видом використання перевищує трикратні розміри граничних норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України, запропоновано справляти земельний податок із застосуванням коефіцієнта 15.

На думку авторів законопроекту, прийняття документа не лише сприятиме збільшенню дохідної частини бюджетів, а й дасть змогу підвищити внесок заможних громадян у його наповнення, зробити крок до справедливішого перерозподілу багатства в українському суспільстві. Адже різниця в десять разів між максимальними й мінімальними доходами громадян, а також відсутність дієвого механізму оподаткування великих доходів громадян призводять до соціальної дискримінації та не забезпечують ефективний перерозподіл багатств у суспільстві.

Обіцянка — не цяцянка

Запроваджений у 1991 р. у США податок на розкіш проіснував усього два роки і був скасований. За висновками експертів, попит на товари класу «люкс» виявився «еластичним» на відміну від процесу їх виробництва, який зазнавав збоїв, що врешті-решт згубно позначилося на діяльності певних галузей та послабленні соціальних гарантій для їхніх робітників. Потенційні покупці яхт, приміром, почали придбавати і пришвартовувати їх в інших країнах, тоді як тисячі працівників суднобудівної галузі штату Флорида залишилися без роботи. Податок на дорогі автомобілі проіснував в США до 2005 р. А вже в 2009-му було запропоновано запровадити податок на розкіш на дорогі літаки (від 500 тис. дол.), яхти (від 200 тис. дол.), автомобілі (від 60 тис. дол.) і коштовності (від 20 тис. дол.). Однак закон так і не було прийнято. Втім президент США Барак Обама, виступаючи в Конгресі, палко підтримав запровадження податку на надприбутки (багатством в Америці вважають дохід понад 1 млн. дол. на рік), а нещодавно підписав закон про підвищення ставок податків для заможних американців, про що неодноразово обіцяв у своїх передвиборчих промовах.

Принесені вітром

Незважаючи на те що податок на розкіш та дорогу нерухомість доволі поширений у багатьох країнах, історія його запровадження не складається гладко і часто-густо завершується скасуванням цього податку. Навіть у державах з розвинутою економікою здебільшого спостерігається тенденція до заміни податку на розкіш підвищеною ставкою ПДВ або застосуванням цього податку виключно до ексклюзивних предметів. Свого часу податок на розкіш скасували навіть у державах з низьким рівнем корупції, де існує ефективна правова система, — Японії, Ірландії, Австрії, Італії, Фінляндії, Німеччині, Данії, Люксембурзі.

На думку експертів, на причини запровадження чи скасування цього податку здебільшого впливають політичні чинники. Свого часу уряд лейбористів у Великій Британії запровадив так званий податок на доходи, принесені вітром. Власники майна, яке було передано в приватні руки, в 1980-ті роки за символічними цінами сплатили разовий збір. А в результаті глава уряду Тоні Блер зібрав таким чином до бюджету 5 млрд. фунтів.

А якщо звернутися до ближчої історії, то минулого року в Іспанії тимчасово (терміном на два роки) відродили податок на дорогу нерухомість вартістю від 700 тис. євро, який скасували у 2008 р., що було викликано помітним погіршенням інвестиційного клімату на іспанському ринку нерухомості. Минулого року у зв'язку із зубожінням широких прошарків населення і для послаблення протестних настроїв серед незаможних громадян уряд вирішив підтримати держбюджет, зокрема, й завдяки податкам з власників елітної нерухомості. Ці факти свідчать про гнучкість і продуманість податкової політики та вміння спрямувати фіскальну складову на користь суспільним інтересам.

Депардьє у демарші

А от передвиборчі обіцянки президента Франції Франсуа Олланда, якому належить ідея оподаткування надбагатих громадян, котрі мали б спрямовувати до державної скарбниці 75% від своїх доходів, зазнали фіаско. Цей податок, що був закладений в бюджет Франції і вже схвалений парламентом, Конституційна рада Франції в останні дні минулого року визнала неконституційним і таким, що не відповідає рівномірному розподілу податкового тягаря, а поширюватиметься лише на окремих громадян Франції. Тож поповнити дохідну частину держбюджету, що постраждала внаслідок фінансово-економічної кризи, завдяки цьому податку уряду країни поки що не вдається.
Однак французькі високопосадовці не здаються, тому що запровадження такого податку вбачають одним із своїх пріоритетних завдань. Зі слів прем'єр-міністра Франції Жан-Марка Ейро, після того, як влада перегляне низку параметрів податку на розкіш, його знову буде внесено до нового проекту держбюджету.
У такий спосіб французький прем'єр дав зрозуміти, що ні постанова Конституційної ради, ні гучні демарші багатих французьких громадян, таких як Бернар Арно чи знаменитий актор Жерар Депардьє, жодним чином не вплинуть на їхні наміри.
У перші дні нового року зірка французького кінематографа Депардьє відмовився від французького громадянства через запровадження високої ставки оподаткування на доходи понад 1 млн. євро на рік і отримав російське громадянство. Залишається сподіватися, що кіноактора задовольнить податкове законодавство Російської Федерації, де наразі обговорюється ідея запровадження нових ставок оподаткування розкішних автомобілів та дорогої нерухомості. Ці плани в Росії збираються втілити в життя у першій половині поточного року і надати їм цільового спрямування, скажімо, податкові кошти можуть спрямовуватися на надання допомоги дітям-сиротам. Зі слів посадовців, багатіям буде набагато складніше, принаймні морально, ухилитися від адресного податку, призначеного на допомогу знедоленим.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 2 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42