ЗЕД

Розрахунки у сфері ЗЕД

Переміщення товару через митний кордон на безоплатній основі

Чи нараховується пеня у сфері ЗЕД за ненадходження валютної виручки у разі безоплатного надання товарів нерезиденту?


Відповідно до підпунктів 2.1 та 2.2 п. 2 Інструкції № 136 виручка резидентів за експортними операціями підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше строків, встановлених п. 1 Закону № 185 з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа).

При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення митної декларації використовуються Порядок № 651 та відомчі класифікатори, затверджені наказом № 1011.

Отже, у разі заповнення належним чином митної декларації, в якій зазначено, що товар експортується на безоплатній основі (як рекламний матеріал або за некомерційними операціями), а також за наявності договору про безоплатне надання товарів та інших документів, що підтверджують переміщення товару через митний кордон на безоплатній основі, підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 4 Закону № 185, немає.

Нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД

Чи здійснюється нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, якщо розрахунки здійснено в гривнях?


Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 та 2 Закону № 185 або встановлених Нацбанком України відповідно до статей 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст. 4 Закону № 185).

Згідно зі ст. 7 Декрету про валютне регулювання у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України — гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки у порядку, встановленому Нацбанком України.

Статтею 17 Указу № 41/98 визначено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому для розрахунків в іноземній валюті Законом № 185.

Таким чином, норми ст. 4 Закону № 185 щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД розповсюджуються і на розрахунки між резидентами і нерезидентами у грошовій одиниці Українигривні.

Завершення імпортної операції без Ввезення товару на територію України

Які строки та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами)?


Відповідно до п. 2 По-ряд-ку № 1392 строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитива — з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

  • нарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
  • подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Нацбанком України (п. 3 Порядку № 1392).

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання — резидентів незалежно від форми власності (п. 1 Порядку № 1392).

Обов'язковий продаж іноземної валюти

Чи підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України (та в якому розмірі) надходження в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів (робіт, послуг) за зовнішньоекономічними договорами?


Відповідно до змін, внесених Законом № 5480 до ст. 387 Господарського кодексу, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Нацбанком України вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами встановлено п. 4 постанови № 475.

Зазначена вимога поширюється на надходження в іноземній валюті 1 групи Класифікатора № 34 та у російських рублях (п. 5 постанови № 475).

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (п. 6 постанови № 475).

Суб'єкт міжбанківського валютного ринку України (суб'єкт ринку) зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті згідно з вимогами вищезазначеної постанови та у встановленому Нацбанком України розмірі:

  • без доручення клієнта;
  • не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (п. 7 постанови № 475).

Згідно з п. 4 постанови № 475 розмір надходжень в іноземній валюті, що підлягає обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Нацбанку України, встановлюється окремим розпорядчим документом Нацбанку України.

Розмір надходжень в іноземній валюті, що підлягає обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Нацбанку України, встановлено постановою № 479, зокрема, надходження в іноземній валюті, на які поширюються вимоги постанови № 475, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50%.

Отже, починаючи з 19.11.2012 р. надходження в іноземній валюті 1 групи Класифікатора № 34 та у російських рублях від продажу товарів (робіт, послуг) підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50%.

Застосування корпоративних платіжних карток при розрахунках з нерезидентами

Чи можна здійснювати розрахунки з нерезидентом через Інтернет за допомогою корпоративних карток?


Відповідно до ст. 6 Закону № 959 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Абзацом другим ст. 6 Закону № 959 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

При цьому ст. 7 Декрету про валютне регулювання передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України — гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки у порядку, встановленому Нацбанком України.

Відповідно до п. 1.4 Положен-ня № 223 корпоративний спеціальний платіжний засіб — це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб'єкта господарювання.

Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, визначено п. 8 Інструкції № 492. Зокрема, п. 8.3 цієї Інструкції передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи — підприємця не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Таким чином, для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоторговельними договорами (контрактами) корпоративні платіжні картки не застосовуються.

Подання декларації, якщо не порушено терміни розрахунків

Чи потрібно подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, якщо кошти й товари знаходяться за межами України, а законодавчо встановлені терміни розрахунків у сфері ЗЕД не порушено?


Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом № 207 (далі — Декларація).

Виходячи зі змісту Декларації, кошти та майно, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону № 185, відображаються у розділах II — III Декларації.

Крім того, у цих розділах зазначаються вкладення на рахунках, відкритих в іноземних банках, до статутних фондів іноземних підприємств за кордоном та інше майно.

Інформація як про проведені поточні операції у сфері ЗЕД, щодо яких не порушено законодавчо встановлені строки розрахунків, так і інформація про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, відображається у розділі V Декларації, який носить лише інформаційний характер.

Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності подає Декларацію у випадку, коли валютні кошти або майно знаходяться за межами України, у тому числі з порушенням встановлених законодавством строків розрахунків в сфері ЗЕД.

Отже, у разі відсутності валютних коштів та майна за межами України та у разі якщо розрахунки у сфері ЗЕД здійснюються у встановлені законодавством строки, то суб'єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42