Інші податки

Святий Матфей — біблійський митар. Минуле і сьогодення

Нова доба диктує нові умови життя, змінює свідомість громадян, обумовлює формування нових підходів до роботи. Реформування податкової та митної служб України, створення загальнонаціо-нального фіскального органу — Міністерства податків і зборів України і є тими позитивними змінами, які зумовлені вимогами часу. Новостворене Міністерство має бути єдиним органом, який одночасно займатиметься економікою й матиме правоохоронні функції. Нова фінансово-податкова структура, яка будується на кращих європейських засадах, в складних кризових умовах сьогодення має створити надійний фундамент для забезпечення держави коштами.

Чимало країн світу уже пройшли шлях злиття двох відомств, і хоча в кожному окремому випадку йдеться про абсолютно різні фактори успіху й підводні камені подібних реформ, усі вони, так чи інакше, були ефективними. Не копіювати якусь із існуючих моделей, а взяти за основу усе найкраще зі світової практики й створити власну модельтака мета стоїть перед фахівцями, які закладають підвалини фінансово-податкової новобудови.

Втім історія злиття податкової та митної служб доволі стара. В Україні спільними вони були ще за гетьманування Богдана Хмельницького (16481657), коли діяв єдиний загальнодержавний «військовий скарб», який об'єднував обидві фіскальні служби. Єдиною була фіскальна система гетьманської держави й у другій половині XVIIXVIII ст. Такою само залишалася податково-митна система й при очолюваному Володимиром Винниченком уряді за часів Української Народної Республіки (19171918) та при Генеральному секретарстві фінансів.


З давніх-давен сплатою податків опікувалася й церква. Саме колишнього збирача податків — апостола Матфея обрав Бог до написання першої книги Євангелія, на сторінках якого є такі слова Христа, звернені до учнів від фарисеїв та іродіан:

«Тоді говорить їм: отже віддавайте кесарево кесарю, а Боже Богові»
(Мф. 22:21).

Таким чином, колишній збирач податків, а у подальшому учень Ісуса Христа апостол і євангеліст Матфей (що називали Левієм), несхибний послідовник Сина Божого і може слугувати, на нашу думку, взірцем достойного податківця й митника для сучасних службовців цієї сфери.

Матфей жив, збирав податки та мито у галілейському м. Капернаумі. Його службова ятка (тимчасова легка будівля, накрита очеретом для захисту від сонця й дощу. — Авт.) знаходилася біля міських воріт. Тут він справляв мито з купців, що зі своїми товарами прямували до міста, і з місцевих торговців різноманітними товарами, які продавали поруч на торговищі. Звісно, такі діяння Матфея, як і поведінка інших тогочасних чиновників, що збирали податки до казни імперського Риму, не викликали симпатій з боку населення захоплених римлянами земель. Такі посили мали під собою досить вагомі підстави, бо серед біблійських збирачів податків (як і між нашими сучасниками) були й такі, які відверто намагалися скривдити просту людину, грубо поводилися із платниками, оббирали їх та навмисно ображали. З цього приводу в Євангелії (Лк. 3:12-14) є повчальна притча:

«Прийшли й митарі хреститися, і сказали йому (Іоанну Хрестителю — Авт.): учителю! що нам робити? Він відповідав їм: нічого не вимагайте більш ніж призначено вам. Запитували його також і воїни:
а нам що робити? І сказав їм: нікого не кривдьте, не обмовляйте, і задовольняйтеся своєю платнею».

Як колишня посадова особа й митар Матфей звертав особливу увагу на ставлення Ісуса Христа та його послідовників до виконання закону. Описуючи святі діяння Сина Божого, апостол цілком однозначно свідчив, що Христос проповідував законослухняність і закликав усіх своїх послідовників дотримуватися закону:

«Не думайте, що Я прийшов порушувати закон чи пророків: не порушувати прийшов Я, а виконати»
(Мф. 5:17).

Ще один принципово важливий епізод із законотворчої діяльності Ісуса Христа, який свідчить про його ставлення до виконання закону, зокрема до сплати податків, зафіксував святий Матфей у Євангелії:

«Коли ж прийшли до Капернаума, то підійшли до Петра збирачі дидрахм (дидрахма — монета, яка становила дві драхми. — Авт.) і сказали: Учитель ваш чи не дасть дидрахми? Він говорить: І коли ввійшов він у будинок, то Ісус, попередивши його, сказав: Як тобі здається, Симоне: царі земні з кого беруть мита чи податі: чи з синів своїх, або зі сторонніх? Петро говорить йому: зі сторонніх. Ісус сказав йому: отже сини вільні, але щоб вам не спокусити їх, піди на море, кинь вудку, і першу рибу, яка попадеться, візьми, і відкривши у неї рота, і знайдеш статир (статир становив чотири драхми. — Авт.); візьми його й віддай їм за Мене й за себе»
(Мф. 17:24-27).

З Біблії довідуємося про обставини навернення Матфея до віри Христової. Перебуваючи у м. Капернаумі, Син Божий побачив Матфея, який займався збором податків, та промовив йому: «Йди за Мною!» Мудрий Матфей, почувши заклик, усім серцем увірував в Ісуса та не вагаючись залишив своє робоче місце й пішов слідом за Спасителем.

Від радощів Матфей влаштував у себе вдома урочисту трапезу, на яку запросив Ісуса Христа, його учнів, своїх родичів і багатьох колег — збирачів податків, а також деяких книжників і фарисеїв (Лк. 5:27-32). Побачивши, що Христос не гребує грішниками, вони нарікали й казали Ісусу та його учням: чому він їсть і п'є з митарями й грішниками? Господь, почувши слова їх, сказав їм:

«Не здорові мають потребу в лікарі, а хворі. Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння»
(Лк. 5: 31).

Відтоді Матфей весь час перебував поруч з Ісусом, скрізь супроводжуючи його разом з його найближчими послідовниками. Він був живим свідком його прекрасних діянь і слухачем проповідей, спостерігав його чудеса, мав скорботу від його страждань і хресної смерті, восторжествував при славному Вознесінні.

Саме як податківець і митник апостол Матфей мав чудову звичку — все звіряти, запам'ятовувати і скрупульозно записувати. І почасти, ймовірно, тому він і став одним з авторів першої книги Євангелія — істинного й щирого благовісту про земне життя й славні діяння Спасителя.

Після чудового Вознесіння Христа апостоли, виконуючи заповіт Сина Божого, розійшлися по світу для проповіді святого вчення і свідоцтва правди Господньої, а Матфей ще вісім років проповідував у Палестині, завершуючи тут власний вікоповний святий літопис — своє свідчення про благодатні справи Ісуса Христа.

Залишивши Іудею, апостол Матфей проповідував Слово Боже у Сирії, Мідії, Македонії, Персії і нарешті в Африці. Місцем своєї благої справи на чорному континенті апостол Матфей обрав неписьменну язичницьку Ефіопію. Там на високій горі, дотримуючись посту, він молився Богові про навернення цього народу до християнської віри. І саме тут, в Африці, Матфей пережив диво, яке стало панівною домінантою усього його життя. Святому апостолові з'явився Господь, вручив йому жезл, і звелів установити його біля збудованої Матфеєм церкви. Матфей виконав доручення Господа, і на очах багатьох людей з жезла, як обіцяв Христос, виросло високе дерево із великими й солодкими плодами, а з кореня його потекло джерело чистої води. Місцеві жителі прийшли до дерева, з'їли плодів, напилися прозорої води й, вислухавши проповідь апостола, увірували у Господа; тут же Матфей охрестив їх у чудотворному джерелі.

Місцеві правителі переслідували святого апостола, однак ні вогнем, ні водою, ні тортурами не могли знищити учня Ісуса Христа. Вимовляючи молитви, святий Євангеліст легко переносив усі тортури. Апостол «заборонив вогню» та вийшов з нього неушкодженим й, помолившись, сам віддав свою душу Господеві.

Пам'ять святого апостола і євангеліста Матфея православні християни відзначають 29 листопада (за старим стилем 16 листопада) і 13 липня (за старим стилем 30 червня) у день пам'яті 12 апостолів.


Сергій ТРУСОВ,
Климентій ГАЛЬСЬКИЙ

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42