Єдиний податок

Особливості сплати ФСП у 2013 році

Сільськогосподарські підприємства щороку за підсумками попереднього року визначають можливість набуття у поточному році статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку (даліФСП).


Платники ФСП

Згідно з п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу платниками ФСП можуть бути сільгосптоваровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Новостворені сільгосптоваровиробники можуть бути платниками ФСП з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%. Для таких товаровиробників попереднім податковим (звітним) роком є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того самого року.

Не можуть бути зареєстровані платниками ФСП такі суб'єкти господарювання (п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу):

  • у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосппідприємству на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
  • які провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
  • які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг (за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили).

Об'єкт та база оподаткування ФСП

Об'єктом оподаткування ФСП для сільгосптоваровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у його власності або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі в АР Крим або області, проведена станом на 01.07.95 р. (п. 303.1 ст. 301 Податкового кодексу).

При розрахунку суми ФСП не застосовується щорічний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та коефіцієнт1,756, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1185.

Строки подання декларації з ФСП

Як встановлено п.  306.1 ст. 306 Податкового кодексу, сільгосптоваровиробники самостійно обчислюють суму ФСП щороку станом на 1 січня і не пізніше 20  лютого поточного року подають до відповідного органу ДПС за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок податкову звітність з цього податку на поточний рік.

Водночас п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу зазначено, що сільгосптоваровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:

  • загальну податкову декларацію з ФСП на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, які є об'єктом оподаткування, за формою, затвердженою наказом № 1016, — органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку, та звітну податкову декларацію з ФСП окремо щодо кожної земельної ділянки — до органу ДПС за місцем розташування такої земельної ділянки;
  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок, що складається за формою, затвердженою наказом № 772;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Оскільки між п. 306.1 ст. 306 та п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу існує неузгодженість у визначенні строків подання податкових декларацій на поточний рік з ФСП та враховуючи норми пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 цього Кодексу, то відповідна податкова декларація на поточний рік з ФСП, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідка) про наявність земельних ділянок мають подаватися платником податку у строки, встановлені п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу, тобто не пізніше 20  лютого поточного року. Аналогічної позиції притримується і Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (лист № 04-39/10-25).

Сільгосптоваровиробник, який подав необхідні документи для набуття і підтвердження статусу платника ФСП до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) після 20  лютого, не може перейти на сплату ФСП у поточному році.

Довідка про набуття та підтвердження статусу платника ФСП видається протягом 10 робочих днів із дати подання сільгосптоваровиробником податкової декларації з ФСП або заяви органом ДПС за місцезнаходженням платника (місцем перебування на податковому обліку).

Відомості про наявність земельних ділянок

У відомостях про наявність земельних ділянок (п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу) зазначається інформація про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

До відомостей включається інформація щодо земельних ділянок, які є об'єктом оподаткування ФСП: площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності, наданих в постійне користування та в оренду. При цьому орендодавцями земель можуть виступати як відповідні органи місцевого самоврядування та виконавчої влади, так і власники земельних ділянок чи земельних часток (паїв).

Згідно з пп. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу сільськогосподарські угіддя — це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

Сільськогосподарські угіддя є земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Відповідно до пп. 14.1.77 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу ХІV Податкового кодексу — це землі, надані для виробництва сільгосппродукції.

Для платників ФСП сільгосппродукцією (сільськогосподарськими товарами) вважається продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Тому земельні ділянки, які використовуються сільгосптоваровиробником — платником ФСП для виробництва сільгосппродукції, повинні знаходитись у власності чи користуванні такого виробника.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва

При розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва доцільно врахувати таке.

Перебування особи у статусі платника ФСП є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений ст. 301 Податкового кодексу.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі — Розрахунок) подається разом з податковою декларацією з ФСП до органу ДПС за місцезнаходженням сільгосппідприємства та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Пунктом 308.4 ст. 308 Податкового кодексу визначено перелік видів доходів, які включаються до доходу сільгосптоваровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Слід зазначити, що Законом № 4834 внесено зміни до цього пункту, яким встановлено, що дохід сільгосптоваровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, включає також доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки, а також від реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки, виробленої не лише на власних підприємствах, але й на орендованих виробничих потужностях.

Тому для набуття та підтвердження статусу платника ФСП на 2013  р. сільгосптоваровиробники при заповненні Розрахунку, що складається на основі даних про реалізацію сільгосппродукції за 2012  р., який є попереднім податковим (звітним) роком, дохід від реалізації продукції, виробленої на орендованих виробничих потужностях, включають до доходу від реалізації сільгосппродукції.

Якщо сільгосптоваровиробник не може виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили у попередньому (звітному) році, то до таких платників податку в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога щодо зазначеної частки. Для підтвердження статусу платника ФСП така особа має подати податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та про включення її до переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Сплата ФСП

Сплата ФСП провадиться щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі — 10%; у II кварталі — 10%; у III кварталі — 50%; у IV кварталі — 30%.

Платники податку, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі — у порядку, визначеному п. 306.2 ст. 306 Податкового кодексу (п. 306.3 цієї статті).

Сплата ФСП здійснюється до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Сільгосптоваровиробники, які мають статус платника ФСП та самостійно визначили суму податку на поточний рік у податковій декларації, мають сплачувати цей податок до кінця поточного року за винятком, якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.