Інші податки

Заповнення документів на переказ платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків

Специфікою платежів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу платників податків є те, що вони можуть проводитися в межах процедур, передбачених Податковим кодексом, законодавством з питань банкрутства, законодавством, що регламентує виконавче провадження, банківським, бюджетним, цивільним законодавством тощо.

Особливість переказу коштів до бюджету на погашення податкового боргу платників податків полягає в тому, що такі платежі:

  • можуть здійснюватись як безпосередньо платником податків та його представниками, так і іншими уповноваженими на це суб'єктами, зокрема податковим керуючим, арбітражним керуючим (ліквідатором), державним виконавцем тощо;
  • оформляються різними розрахунковими документами (платіжним дорученням, інкасовим дорученням (розпорядженням), платіжною вимогою);
  • ініціюються як у рахунок погашення податкового боргу, так і на сплату грошового зобов'язання, але при цьому зараховуються в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу.

Керування цими складними механізмами так чи інакше забезпечується органами стягнення — органами ДПС, які від імені держави захищають бюджетні інтереси.

Порядок перерахування коштів до бюджету передбачає ініціювання платежів на підставі розрахункових документів за встановленими формами та відповідно до механізму оформлення їх реквізитів, передбаченого Інструкцією № 22.

Згідно з п. 1.14 цієї Інструкції банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, визначені главою першою Інструкції, відповідно до нормативно-правових актів Нацбанку України та внутрішніх процедур банку.

Додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції № 22 передбачено, що в розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету реквізит «Призначення платежу» заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів з питань заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету.

Основною метою Порядку № 817 є удосконалення оперативного обліку податків та зборів, що надходять до бюджетів і державних цільових фондів, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС.

Порядком № 817:

  • запроваджено загальний алгоритм і послідовність заповнення поля «Призначення платежу» у будь-якому розрахунковому документі на переказ коштів до бюджету, що складається з семи символів (знаків, цифр, букв);
  • наведено приклади заповнення поля «Призначення платежу» в розрахункових документах на переказ безготівкових коштів з рахунків платників податків;
  • визначено особливості оформлення розрахункового документа на сплату платежу до бюджету готівкою з прикладом його оформлення;
  • передбачено відокремлене оформлення розрахункових документів на переказ сплати за кожним видом платежу та за кожним видом сплати;
  • зобов'язано органи ДПС за місцем обліку платників податків вручати платникам податків пам'ятки про порядок заповнення та проводити консультаційно-роз'яснювальну роботу щодо зазначеного;
  • узагальнено коди видів сплати в єдиний список для будь-яких видів надходжень до бюджету, будь-яких розрахункових документів на переказ коштів та будь-яких ініціаторів переказу коштів з рахунку платника податків — клієнта банку.

Визначення поняття «розрахунковий документ» вживається у значенні документа на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача згідно із Законом № 2346, а також документа на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача відповідно до Інструкції № 22.

Положеннями цієї Інструкції до платіжних інструментів віднесено, зокрема:

  • платіжне доручення (розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача);
  • платіжну вимогу (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або, у разі договірного списання, отримувача до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача);
  • платіжну вимогу-доручення (розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача);
  • інкасове доручення (розпорядження) (розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу ДПС) до банку, який обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача).

Виходячи з цього договірне списання, ініціатором якого виступає особа, що має рахунок у банку або користується його послугами, — клієнт банку, здійснюється на підставі платіжного доручення за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції № 22 (код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації — 0410001), а примусове списання на підставі вимог стягувачів (органів державної виконавчої служби) проводиться на підставі платіжної вимоги, форму якої наведено в додатку 7 до Інструкції № 22 (код 0410007), та/або органів стягнення (органів ДПС) — на підставі інкасового доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до Інструкції № 22 (код 0410008).

Згідно з додатком 8 до Інструкції № 22 реквізит з полем № 19 «Призначення платежу» оформляється залежно від виду розрахункового документа на списання коштів з рахунку платникаклієнта банку (платіжне доручення, інкасове доручення (розпорядження), платіжна вимога) та з урахуванням вимог щодо їх заповнення, проте має єдиний формат оформлення при сплаті (стягненні) або поверненні платежів до (з) бюджету.

Отже, реквізит розрахункового документа № 19 «Призначення платежу» складається з семи полів, які у встановленій послідовності заповнюються відповідними позначками, розділовими знаками, цифрами.

Наведемо приклади найпоширеніших форматів заповнення реквізиту розрахункового документа № 19 «Призначення платежу»:

  • загальний для всіх видів сплати формат, який застосовується при здійсненні перерахування до бюджету коштів самостійно платником податків та/або органом стягнення:

*

;ХХХ

;

;вид сплати

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

  • формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого складається з шестизначного номера:

*

;ХХХ

;00ХХХХХХ

;вид сплати

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

  • формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, код за ЄДРПОУ якого має восьмизначний номер:

*

;ХХХ

;ХХХХХХХХ

;вид сплати

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

  • формат, що застосовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний (обліковий) номер:

*

;ХХХ

;ХХХХХХХХХ

;вид сплати

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

  • формат, що використовується при сплаті третьою особою на користь платника податків, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи:

*

;ХХХ

;ХХХХХХХХХХ

;вид сплати

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

де «*» — ознака службового коду (знака), який обов'язково зазначається при здійсненні платежів до бюджету;
«ХХХ» — код виду сплати у вигляді тризначного числа, перелік яких наведено у додатку до Порядку № 817;
«вид сплати» — роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі згідно з переліком кодів видів сплати, наведеним у додатку до Порядку № 817. Кількість знаків, враховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа;«00ХХХХХХ», «0ХХХХХХХ», «ХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХ», «ХХХХХХХХХХ» — код платника податків, за якого третя особа (податковий агент, представник платника податку тощо) здійснює платіж до бюджету. Коди платників зазначаються згідно з ЄДРПОУ або за податковим номером платника податків.

 

У разі самостійної сплати суми податку та/або погашення суми податкового боргу, що виникає у платника податків, відповідне поле не заповнюється, а замість цього ставиться пропуск.

При цьому кількість цифр не може перевищувати десяти залежно від статусу осіб — платників податків (юридична особа, фізична особа, фізична особа — підприємець тощо). Код згідно з ЄДРПОУ може містити від 6 до 8 цифр. При цьому якщо кількість значущих цифр менше 8, тобто становить 6 або 7, то на початку числа (зліва) додається одна або дві цифри «0» відповідно. Реєстраційний (обліковий) номер платника податків складається з 9 цифр, а реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи завжди має 10 цифр.

Наприклад, облік платників податків в органах ДПС здійснюється:

  • юридичних осіб — на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, тобто згідно з кодом ЄДРПОУ;
  • фізичних осіб — за реєстраційним номером облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відповідну відмітку у паспорті);
  • уповноважених осіб договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік такого договору; управителів майна при взятті на облік договорів управління майном; інвесторів, які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків; виконавців (юридичних осіб — нерезидентів) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги; іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні у разі взяття їх на облік — за реєстраційними (обліковими) номерами, тощо.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 2.3 Інструкції № 22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно з п. 2.4 цієї Інструкції банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до Інструкції № 22, а саме перевіряються реквізити: банком платника — «Платник» (поле № 9), «Код платника» (поле № 8), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12), «М. П.» (поле № 40), «Підписи платника» (поле № 41); банками отримувача та стягувача — «Стягувач/отримувач» (поле № 62), «Код стягувача/отримувача» (поле № 66), «Рахунок стягувача/отримувача» (поле № 61), «Банк стягувача/отримувача» (поле № 63), «Код банку стягувача/отримувача» (поле № 67), «М. П. стягувача/отримувача» (поле № 64), «Підписи стягувача/отримувача» (поле № 65).

Перевірку банками реквізиту поля № 19 «Призначення платежу» не передбачено.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції № 22 банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених п. 2.26 цієї Інструкції та іншими нормативно-правовими актами Нацбанку України.

Пунктом 2.26 Інструкції № 22 передбачено, що банк платника може робити в розрахункових документах виправлення лише реквізитів з назвами «Сума словами» (поле № 6 згідно з додатком 8 до Інструкції № 22), «Сума» (поле № 7), «Рахунок платника» (поле № 10), «Банк платника» (поле № 11), «Код банку платника» (поле № 12).

Отже, банк не може самостійно робити виправлення у полі № 19 «Призначення платежу» розрахункових документів.

З метою недопущення випадків неправильного або помилкового заповнення реквізиту розрахункового документа «Призначення платежу» при перерахуванні платежів до бюджету листом № 25-111/2436 до відома банків України та їх філій доведено необхідність дотримання вимог нормативно-правових актів, що регламентують зазначене питання, зокрема Інструкції № 22 та Порядку № 817, посилення контролю за правильністю оформлення міжбанківських електронних розрахункових документів (особливо при заповненні всіх розділових знаків та кодів, які містяться в розрахункових документах клієнта на здійснення платежів до бюджету), а також звернення уваги клієнтів банків на правильність заповнення зазначеного реквізиту розрахункового документа при сплаті податків до бюджету згідно з Порядком № 817.

Слід зазначити, що з набранням чинності з 23.08.2012 р. наказом про затвердження Порядку № 817 втратив чинність наказ № 301.

Приклади заповнення окремих розрахункових документів на сплату платежів до бюджету

Код сплати «141» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення коштів з рахунків клієнтів банків» може заповнюватися при списанні коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, що здійснюється на підставі відповідного рішення (постанови) суду, прийнятого на виконання абзацу першого п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, яке оформляється інкасовим дорученням (розпорядженням). Приклад заповнення такого інкасового доручення наведено в додатку 1 до цієї статті.

Код сплати «147» виду сплати «Стягнення в межах виконавчого провадження» оформляється при перерахуванні коштів до бюджету згідно із судовим рішенням та на підставі виконавчого листа органу державної виконавчої служби, за платіжною вимогою, приклад заповнення якої наведено у додатку 2 до цієї статті.

За аналогією оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «146» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення інших видів заборгованостей перед бюджетами».

Код сплати «136» виду сплати «Сплата грошового зобов'язання, визначеного органом ДПС за результатами документальної перевірки підрозділів погашення податкового боргу» оформляється у разі самостійної сплати платником податків суми штрафу (за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу ДПС, отримання якої є обов'язковим згідно зі ст. 91 Податкового кодексу), визначеної у податковому повідомленні-рішенні (за формою «З», наведеною у додатку 4 до Порядку № 985), яка відбувається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження — протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження), на підставі платіжного доручення, приклад заповнення якого наведено у додатку 3 до цієї статті.

Слід зазначити, що аналогічно оформляються зазначені розрахункові документи за кодом сплати «117» виду сплати «Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство», кодом сплати «140» виду сплати «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу», кодом сплати «144» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом погашення за рахунок додаткових джерел (дебіторської заборгованості, боргу відокремлених підрозділів юридичних осіб тощо)», кодом сплати «145» виду сплати «Надходження відстрочених (розстрочених) сум», кодом сплати «148» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах», кодом сплати «149» виду сплати «Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів».

Код сплати «142» виду сплати «Стягнення податкового боргу за рішенням суду шляхом стягнення готівки, що належить платникові податків» оформляється при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на підставі відповідного рішення суду. Вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою органу ДПС до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу платника податків на підставі заяви-квитанції на переказ коштів.

Приклади заповнення окремих розрахункових документів на сплату платежів до бюджету

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42