Інтерв’ю

Всебічне діагностування стане основою для прийняття управлінських рішень

Напрями вдосконалення роботи податкової служби викликають жвавий інтерес колег Інни Санжаревської  — директора Координаційно-моніторингового департаменту Міністерства доходів і зборів України. Та це й не дивно, адже йдеться про засади діяльності, які не лише кардинально впливають на організацію податкового сервісу, а й визначають форми і методи роботи відомства на довготривалу перспективу. Сьогодні у розмові з Інною Санжаревською ми торкнулися теми чергових новацій у роботі Департаменту.


В.Інно Семенівно, ухвалення Податкового кодексу України дало старт інтенсивному реформуванню податкової системи. Як це вплинуло на роботу очолюваного Вами підрозділу?

І. С. — Визначення у Податковому кодексі поняття інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС як комплексу заходів зі збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відомство функцій та завдань, підвищило вимоги до організації прогнозно-аналітичної та облікової роботи на якісно новому рівні, спонукало переглянути як організаційні, так і методологічні засади нашої діяльності. З іншого боку, цього вимагали відповідальні завдання з наповнення бюджету. Зазначені напрями стали основними складовими нашого реформування.

В.Використання сучасних інформаційних технологій у прогнозно-аналітичній роботі податкової службице данина моді чи гостра потреба?

І. С. — Процеси реформування охоплюють усі складові податкової служби — як зовнішні, так і внутрішні процеси організації роботи системи в цілому. До зовнішніх можна віднести участь ДПС України у законотворчій діяльності (зокрема, відпрацювання пропозицій щодо удосконалення законодавства від усіх суб'єктів законодавчої ініціативи) або форми спілкування з платниками податків (від отримання та обробки податкової звітності до надання їм податкових послуг). Якість виконання зовнішніх процесів залежить від рівня організації процесів внутрішніх — раціональної організаційної структури, правильно визначених функціональних повноважень та обов'язків структурних підрозділів, фахового рівня персоналу, технічної можливості обробки податкової звітності платників на електронних носіях тощо. Оскільки Департамент за своїми функціональними повноваженнями є учасником зазначених процесів, ми зацікавлені в якісному їх виконанні. Так, комплексна та оперативна обробка даних податкової звітності, прогнозування надходжень до бюджету, аналіз діяльності податкових органів, своєчасне інформування платника (за його вимогою) щодо стану розрахунків з бюджетом потребують відповідного рівня технічного забезпечення. Без сучасних технологій обробки даних це неможливо.

В.Які нові напрями прогнозно-аналітичної роботи планується запровадити найближчим часом?

І. С. — Ми плануємо запровадити новий напрям роботи — податкову діагностику. Термін здебільшого медичний, але в економіці слово «діагностика» — похідне від грецького diagnostikos — процес розпізнавання проблеми та визначення її з використанням прийнятої термінології, тобто встановлення діагнозу ненормального стану досліджуваного об'єкта. Вивчення наукової літератури свідчить, що в оцінці економічних явищ цей термін достатньо широко використовується як зарубіжними, так і вітчизняними економістами. Сфери застосування діагностики як методу дослідження у вітчизняній економіці досить різноманітні — економічна безпека підприємства, оцінка стану суб'єкта господарювання, система управління персоналом, фінансова діагностика, конкурентоспроможність продукції, розробка бізнес-проектів.

В.Який досвід зі світової практики берете за зразок?

І. С. — Варто звернути увагу на твердження знаного французького експерта при національних та міжнародних організаціях зі стандартизації Бернара Коласса про те, що займатися діагностикою — означає розглядати стан досліджуваного об'єкта з метою виявлення в динаміці симптомів явищ, які можуть затримати досягнення поставленої мети і вирішення завдань, піддаючи небезпеці плановану діяльність. Російський вчений М. Глазов під діагностикою розуміє вчення про методи і принципи розпізнавання дисфункцій і встановлення діагнозу об'єкта, що аналізується, з метою підвищення ефективності його функціонування та життєздатності. На мою думку, це додаткові твердження на користь того, що основні організаційні та методологічні засади діагностики як методу дослідження можуть бути застосовані й у сфері забезпечення доходів бюджету.

В.Яким чином?

І. С. — Для податкової служби основна діяльність — забезпечення стабільних надходжень до бюджету. Можлива небезпека — ризик недонадходження цих коштів. Наше завдання — мінімізувати ці ризики, виявити фактори впливу. Зокрема, економічний стан платника податків або сектора економіки, недосконалість законодавства, рівень організації роботи органів податкової служби на місцях, мінімізація платниками податків розрахунків з бюджетом або навмисне ухилення від сплати податків тощо. Наступний етап — пошук шляхів залучення до сплати належних бюджету платежів.

В.Чим діагностика відрізнятиметься від аналітичної роботи?

І. С. — Більшою комплексністю. Як система дій вона базується на аналізі поточної ситуації та виявленні причинно-наслідкових зв'язків, пов'язана з прогнозом майбутнього стану досліджуваного об'єкта, передбачає синтез отриманої інформації для прогнозування його майбутнього стану. Таке всебічне діагностування стане основою для подальшого прийняття управлінських рішень.

В.Як це відбуватиметься на практиці?

І. С. — Один з напрямів — Табель органу ДПС. Головні особливості цього аналітичного документа — комплексність охоплення показниками діяльності територіальних органів та автоматичне його формування. Впевнена, що завдяки цьому Табель дасть змогу забезпечити керівництво оперативною та неупередженою інформацією про стан справ у всіх ланках відомства, визначити проблемні питання у податковому адмініструванні й наповненні бюджету та визначити напрями досягнення поставленої мети. І це не єдиний напрям. Як і економіка, податкова система перебуває у постійному русі, вдосконалюється. Ми зі свого боку намагаємося реально оцінювати стан наповнення бюджету і оперативно реагувати на можливі ризики недонадходження коштів.

В.Яка мета цих новацій?

І. С. — Досить амбітна — зробити належний внесок у процес реформування податкової служби. Впевнена, що над цим має працювати кожен фахівець-податківець. Головне, на мою думку, розуміти, що від якості роботи кожного залежить результат діяльності системи в цілому.


Розмову вела Тетяна ЄГОРОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42