Бухоблік

Декларування валютних цінностей

Підстави для декларування

Декретом про валютне регулювання встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, банків та інших фінансових установ у сфері регулювання валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Так, відповідно до п. 1 ст. 9 вищезазначеного Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Нацбанку України, який встановлює порядок і терміни декларування. Фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює також центральний податковий орган України (п. 3 ст. 13 Декрету).

Указом № 319 передбачено здійснення суб’єктами підприємницької діяльності щоквартального декларування належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, та заборонено здійснення зовнішньоекономічної діяльності без проведення вищезазначеного декларування.

Декларування валютних цінностей суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності полягає в поданні відомостей у порядку та строки, визначені законодавством, в територіальні органі Нацбанку України та державної податкової служби. Виходячи з цього наказом № 207 було затверджено форму Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентові України і знаходяться за її межами (далі — Декларація). Цим самим наказом визначено такий порядок декларування:

  • декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності в регіональних відділеннях Нацбанку України та в ДПІ за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності;
  • терміни подання Декларації спільними підприємствами з іноземними інвестиціями — до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, і у терміни, встановлені для подання річної фінансової звітності (за IV квартал 2011 р. — до 09.02.2012 р.); іншими суб’єктами підприємницької діяльності — у терміни, встановлені для подання квартальної та річної фінансової звітності (за I — III квартали 2011 р. — до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом; за IV квартал 2011 р. — до 09.02.2012 р.).

Що належить до валютних цінностей і майна, які підлягають обов’язковому декларуванню

Як зазначалося вище, обов’язковому декларуванню підлягають валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України. Оскільки таке декларування стосується суб’єктів господарювання, то при визначенні поняття майна слід керуватися ст. 139 Господарського кодексу, згідно з якою майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в їхній діяльності та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до:

  • основних фондів;
  • оборотних засобів (сировина, паливо, матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів);
  • коштів (гроші у національній та іноземній валютах);
  • товарів (вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги);
  • цінних паперів.

Визначення валютних цінностей наведено в ст. 1 Декрету про валютне регулювання; до них належать:

  • валюта України;
  • платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
  • іноземна валюта;
  • платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті;
  • банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів.

Порядок складання Декларації

У розділі I Декларації «Загальні відомості» зазначаються загальні відомості про резидента — суб’єкта підприємницької діяльності: повна назва, адреса, код ЄДРПОУ, назви та адреси банків України й іноземних банків, у яких відкрито розрахункові й валютні рахунки, їх номери, причому що стосується номерів рахунків в іноземних банках, їх назв, кодів валют, країн і адрес, дані мають надаватись англійською та українською мовами.

У розділі II Декларації «Фінансові вкладення» розкривається інформація про фінансові вкладення резидента на рахунках, депозити і вклади в іноземних банках; про кошти філій, що знаходяться за кордоном, на розрахункових рахунках іноземних банків; про перерахування (вкладення) до статутних фондів іноземних дочірніх підприємств; про перерахування на придбання іноземних цінних паперів, страхових полісів, нерухомого майна; про суми коштів, перерахованих за кордон, і виставлені векселі за імпортними контрактами, по яких перевищено встановлені законодавством терміни (на сьогодні — 180 днів) здійснення цих контрактів, тощо.

Ці рядки заповнюються даними на підставі платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за межі України. Копії платіжних документів обов’язково додаються до Декларації.

Слід зазначити, що при заповненні рядка 13 розділу II Декларації декларують не загальну суму перерахованих на оплату імпортного товару (робіт, послуг) коштів, а лише ту її частину, щодо якої на звітну дату порушено встановлені законодавством терміни постачання продукції в Україну і яку резидент (суб’єкт підприємницької діяльності) повинен обчислювати окремо.

У розділі III Декларації «Майно та товари за кордоном» розкривається інформація про майно та товари, що перебувають за кордоном: передані як внесок до статутного фонду іноземних дочірніх підприємств; передані філіям; експортовані (у тому числі роботи та послуги), оплата яких (або зустрічна поставка при бартерних зовнішньоекономічних операціях) не надійшла в установлений законодавством термін; вивезені як давальницька сировина, за які не надійшла готова продукція чи валюта, тощо.

У розділі IV Декларації «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України» розкривається інформація про доходи (дивіденди), одержані за межами України: джерело отримання доходів (дивідендів), його повна назва, країна та адреса (ці дані необхідно заповнювати українською та англійською мовами); сума нарахованих доходів (дивідендів) у розрізі валют (по кожному коду окремо); сума сплачених податків і зборів, передбачених законодавством іноземної держави у розрізі валют (по кожному коду окремо); сума одержаних доходів (дивідендів) у розрізі валют (по кожному коду окремо), з якої перераховано на валютні рахунки в уповноваженому банку України у розрізі валют (по кожному коду окремо) та перераховано на рахунки в іноземних банках у розрізі валют (по кожному коду окремо). За наявності доходів (дивідендів) в іноземній валюті, отриманих від інвестиційної діяльності за межами України, згідно з наказом № 207 до Декларації обов’язково додаються легалізовані та перекладені українською мовою (нотаріально засвідчені) копії таких документів:

  • аудиторського висновку про фінансову діяльність іноземного (спільного) підприємства за кордоном;
  • рішення засновників іноземного (спільного) підприємства за кордоном про розподіл прибутків (дивідендів);
  • довідки податкової служби країни, де отримано доходи (дивіденди) в іноземній валюті, про суму сплачених податків і зборів, передбачених законодавством цієї країни.

У деяких країнах фінансовий рік, на відміну від України, може відрізнятися від календарного. Приміром, у США фінансовий рік — з 1 жовтня по 30 вересня. У Японії — з 1 квітня по 31 березня. Тому у разі якщо доходи від інвестиційної діяльності отримано в країні, де фінансовий рік не збігається з календарним (наприклад, у Японії протягом жовтня — листопада 2011 р.), то такі доходи не відображаються при заповненні розділу IV Декларації станом на 1 січня 2012 р., вони підлягають відображенню в Декларації станом на 1 квітня 2012 р.

У розділі V Декларації «Інформаційні відомості» наводяться інформаційні дані про: експортні операції (вартість експортованих товарів (робіт, послуг), отримана експортна виручка, у тому числі з порушенням установлених законодавством термінів); імпортні операції (сума коштів, перерахованих за імпортні товари (роботи, послуги), вартість імпортного товару, в тому числі поставленого з порушенням установленого законодавством термінів); бартерні зовнішньоекономічні операції; зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною.

Дані цього розділу заповнюються наростаючим підсумком з початку року.

Наведемо приклади відображення в Декларації господарських операцій, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю.

Приклад 1

ТОВ «БМП» відповідно до експортного контракту відвантажило 16.06.2011 р. продукцію нерезиденту України на суму 170 тис. дол. США. Оплата за експортований товар надійшла згідно з виписками банку частково: 50 тис. дол. США — 29.08.2011 р., 80 тис. дол. США — 20.12.2011 р., решта суми заборгованості — 40 тис. дол. США (170 – 50 – 80) станом на 01.01.2012 р. залишилася непогашеною.

Як видно з наведеного прикладу, встановлений законодавством термін розрахунків (180 днів) минув 14.12.2011 р. Тобто 50 тис. дол. США надійшли з дотриманням законодавчо встановленого терміну розрахунків, а 80 тис. дол. США — з порушенням.

Тому в розділі III Декларації у рядку 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» підлягає відображенню сума заборгованості 40 тис. дол. США.

Також заповнюється розділ V Декларації:

у рядку 1.1 «Вартість експортованих товарів, робіт, послуг» відображаються 170 тис. дол. США (загальна сума за контрактом);

у рядку 1.2 «Виручка в іноземній валюті, отримана від експорту товарів, робіт, послуг» відображається загальна сума виручки, що надійшла за контрактом, — 130 тис. дол. США (80 + 50);

у рядку 1.3 «В т. ч. з порушенням встановлених законодавством термінів» відображається виручка у сумі 80 тис. дол. США, що надійшла 20.12.2011 р., тобто після закінчення 180 днів.

Приклад 2

Відповідно до депозитного договору з поточного валютного рахунку ЗАТ «Блиск» перераховано в банк Австрії 350 тис. євро. Проценти на суму вкладу нараховуються щокварталу 20 числа останнього місяця кварталу в розмірі 10 тис. євро. Сума таких нарахованих процентів перераховується на рахунок, відкритий підприємством у банку Австрії.

У розділі II Декларації в рядку 2 «Депозити та вклади в іноземні банки» відображається сума депозиту 350 тис. євро.

Крім того, залишок коштів в іноземній валюті на звітну дату у вигляді процентів, нарахованих за депозитним договором і зарахованих на відкритий у банку Австрії рахунок, слід відобразити в рядку 1 «На рахунках, відкритих в іноземних банках» розділу II Декларації. Одночасно необхідно продекларувати суму нарахованих і перерахованих на рахунок в іноземному банку процентів у розділі IV Декларації.

Порядок подання Декларації

Порядок подання Декларації суб’єктами підприємницької діяльності (далі — СПД) до територіальних відділень Нацбанку України та місцевих ДПІ викладено у спільному листі № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316. Цим документом установлено таку послідовність подання Декларації (схема 1):

  • Декларація у двох примірниках подається в ДПІ за місцезнаходженням СПД. Один примірник залишається в ДПІ для обліку та контролю, другий з позначкою ДПІ про прийняття (зі штампом ДПІ) і підписом відповідальної особи повертається СПД;
  • другий примірник (з позначкою ДПІ про прийняття та підписом відповідальної особи) СПД подає до територіального управління Нацбанку України за своїм місцезнаходженням;
  • після отримання Декларації територіальне управління Нацбанку України видає довідку про проведення декларування (наведено в додатку до наказу № 207), підписану начальником (заступником начальника) управління Нацбанку України та завірену печаткою;
  • далі СПД подає зазначену довідку в ДПІ, до якої раніше було подано Декларацію, де довідка підписується начальником (або його заступником) і завіряється печаткою;
  • така довідка, затверджена і скріплена печатками Нацбанку України та ДПІ, є підставою для приймання до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення розрахунків за контрактами з нерезидентами та здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Схема 1

Процес декларування:
1 — Декларацію у двох примірниках СПД подає до ДПІ;

2 — один примірник Декларації повертається СПД зі штампом і підписом відповідального працівника податкового органу;

3 — Декларацію, завірену ДПІ, підприємство подає до територіального управління Нацбанку України за своїм місцезнаходженням;

4 — територіальне управління Нацбанку України видає довідку про проведення декларування з підписом начальника (заступника начальника) і відбитком печатки;

5 — СПД передає довідку до ДПІ для завірення підписом начальника (його заступника) і відбитком печатки;

6 — оформлена належним чином довідка надається органам Держмитслужби України та є підставою для приймання до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України

Декларування валютних цінностей здійснюється щокварталу. Отже, суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, повинні щокварталу оновлювати довідки про проведення декларування, тобто мати довідки про проведення декларування станом на 1 січня, 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня. Листом № 11/3-16-2171, № 4137/7/22-2116 визначено, що при здійсненні митного оформлення вантажів у термін після 30 числа місяця, що настає після кожного звітного I — III кварталу та після 25 лютого (з 01.01.2012 г. — після 9 лютого) року, що настає за IV кварталом, всі СПД повинні подати Довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, а за відсутності валютних цінностей — Довідку про їх відсутність. З вищевикладеного випливає, що видана СПД довідка про проведення декларування станом на 1 жовтня 2011 р. дійсна для пред’явлення до органів митної служби для митного оформлення вантажів, до відділень банків для здійснення розрахунків у термін до 9 лютого 2012 р. Після зазначеної дати до органів митної служби, до відділень банків необхідно надавати довідку про проведення декларування станом на 1 січня 2012 р. Також у цьому спільному листі визначено таке:

  • СПД, що вперше звернулися до митного органу з приводу митного оформлення вантажів, подають довідку про проведення декларування або про відсутність валютних цінностей за попередній звітний квартал;
  • новостворені СПД, якщо вони звертаються до митного органу в період, що передує терміну подання фінансової звітності, подають відповідну довідку станом на поточний час;
  • при здійсненні митного оформлення не в зоні дії митниці, де він перебуває на обліку, СПД у листах-узгодженнях, що подаються до митниці оформлення, зазначаються реквізити (номер, дата видачі, період, за який надано довідку) довідок (про проведення декларування або відсутність валютних цінностей) і дата їх подання до митниці.

У яких випадках Декларація не подається

Вищерозглянутий порядок декларування застосовується СПД за наявності валютних цінностей або майна за кордоном. Якщо на кінець звітного періоду СПД не має валютних цінностей або майна за межами України, але у нього є підстави для заповнення розділу V Декларації (довідкові відомості про експортні та імпортні операції), то згідно з роз’ясненням ДПА України, викладеним у листі № 15657/7/23-5317, Декларація не подається, що не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Також на практиці поширена ситуація, коли СПД не займається, але планує почати займатися зовнішньоекономічною діяльністю. У такому випадку цей СПД складає Довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України.

Розглянемо порядок складання та реєстрації такої довідки.

Отримання Довідки про відсутність валютних цінностей за кордоном

Необхідність подання такої довідки випливає з положень Указу № 319 та підкріплена листом № 13-226/53-188, № 206/10/22–0117, № 11/3/-247, де зазначено, що довідка видається незалежно від термінів подання бухгалтерської звітності на вимогу СПД, які планують займатися зовнішньоекономічною діяльністю та не мають валютних цінностей і майна за кордоном. У цьому самому листі наведено форму довідки, що складається у двох примірниках (один видається СПД, другий залишається в ДПА для обліку та контролю).

Після реєстрації такої довідки в ДПА вона є підставою для митного оформлення експортно-імпортних операцій, проведення розрахунків, для здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (схема 2)

 

 

 

Схема 2

Процес отримання довідки:
1 — довідку у двох примірниках СПД надає до ДПА;
2 — один примірник довідки повертається СПД зі штампом і підписом відповідального працівника податкового органу;
3 — оформлена належним чином довідка надається органам Держмитслужби України та є підставою для приймання до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за договорами зовнішньоекономічної діяльності через уповноважені банки України

Відповідальність

Чинним законодавством передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Декларації, а також за відображення в ній неправильних даних. Пунктом 2 ст. 16 Декрету про валютне регулювання встановлено, що до СПД, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть застосовуватися такі заходи відповідальності (фінансові санкції):

  • за несвоєчасне надання, приховування або перекручування даних про валютні операції — штраф у сумі, що встановлюється Нацбанком України;
  • за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, яке знаходиться за кордоном, — штраф у сумі, що встановлюється Нацбанком України.

Відповідно до Декрету про валютне регулювання Нацбанк України є головним органом валютного контролю. Правлінням Нацбанку України розроблено та затверджено Положення про валютний контроль, в якому детально визначено відповідальність і фінансові санкції за порушення валютного законодавства. За невиконання СПД вимог щодо порядку й термінів декларування валютних цінностей та іншого майна пп. 2.7 п. 2 цього Положення встановлено відповідальність:

  • за порушення термінів декларування — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожний день прострочення;
  • за порушення порядку декларування — штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

При цьому визначено, що порушенням порядку декларування є надання недостовірної інформації або фальсифікація даних Декларації, якщо ці дії свідчать про приховування СПД валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном. Також у пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль зафіксовано, що неподання або несвоєчасне подання Декларації (за відсутності валютних цінностей і майна за кордоном) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Оскільки на практиці фінансові санкції за порушення валютного законодавства (у тому числі порядку декларування) застосовуються органами ДПС, затверджено Порядок № 542, в якому докладно описано механізм застосування санкцій, передбачених Положенням про валютний контроль. При цьому наголошено, що санкції застосовуються щодо кожного конкретного випадку порушення валютного законодавства (пп. 3.1 п. 3 Порядку № 542), у разі виявлення фактів порушень валютного законодавства посадова особа органу ДПС складає акт документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів із зазначенням конкретних пунктів і статей цих актів (пп. 3.2 п. 3 Порядку).

Щодо термінів подання Декларації хотілося б наголосити, що вони є, на думку автора консультації, граничними й установлено їх з урахуванням того, що саме до цих термінів СПД повинні подати довідку про проведення декларування, підписану в регіональному управлінні Нацбанку України, ДПІ, і завірити її. Що стосується Довідки про відсутність валютних цінностей за межами України, слід зазначити таке: оскільки листом № 13-226/53-188, № 206/10/22-0117, № 11/3-247 не визначено конкретних термінів подання цього документа до органів ДПА і термінів реєстрації, то необхідно керуватися Інструкцією № 315. Згідно з пп. 4.2.7 п. 4.2 глави 4 цієї Інструкції документи й запити підприємств та організацій підлягають розгляду у термін до 30 календарних днів від дня їх реєстрації, а ті з них, які не вимагають подання й перевірки додаткових матеріалів, — у термін до 15 календарних днів від дня їх отримання.

Враховуючи все вищевикладене, СПД повинні заздалегідь звертатися до ДПІ і при поданні Декларації, і при реєстрації довідки. Слід мати на увазі, що якщо СПД подав Декларацію до ДПІ в установлений термін, а до регіонального управління Нацбанку України — з порушенням термінів, то до такого СПД відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль застосовується штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день прострочення. Таку позицію ДПА України викладено в листі № 3309/7/23-5317. Крім того, на підставі листа № 10-106/19555 у разі запізнення з поданням Декларації до територіального управління Нацбанку України вартість послуг Нацбанку України з оформлення довідки про проведення декларування збільшується з 24 грн. (у тому числі ПДВ — 4 грн.) до 102 грн. (у тому числі ПДВ — 17 грн.).

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00