Статті

НаТУРпродукт

Напевно, про проведення в Україні фіналу чемпіонату з футболу «Євро-2012» уже б і забули, якби не статистика. Крім потужної розбудови інфраструктури, якою супроводжувалася підготовка до цих спортивних змагань, кількість туристів, що відвідали нашу країну у червні 2012 р., побила рекорди всіх попередніх років. Як і сподівалися організатори, популярна гра у м'яч на нашій території сприяла збільшенню туристичних потоків та інтересу світової спільноти до країни загалом.


Мандри з вигодою. Для бюджету

Привернення уваги іноземних громадян до мальовничих куточків нашої країни з її історичними та культурними пам'ятками не тільки дає змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняної туристичної галузі серед суб'єктів світового рекреаційного бізнесу, а й може стати економічно вигідним. Окрім 250 дол. США, що витрачає за добу кожен середньостатистичний мандрувальник, подорожі Україною ще й оподатковуються туристичним збором.

Останній — досить новий податок, запроваджений у 2011 р. із набранням чинності Податковим кодексом України. Раніше існував курортний збір. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», яким регулювалося його справляння, платниками збору вважалися особи, які прибували до курортної місцевості. Граничний розмір платежу не повинен був перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а ставки курортного збору встановлювалися органами місцевого самоврядування самостійно.

У Податковому кодексі туристичному збору також надано регіональний статус — ст. 10 його віднесено до місцевих податків і зборів. Особливості справляння платежу визначено ст. 268 цього Кодексу. Кошти від збору зараховуються до місцевого бюджету, а його платниками є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, де діє рішення про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання.

Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1% бази справляння. Водночас базою справляння є вартість усього періоду проживання в курортній місцевості, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Вибір туриста

Результат запровадження туристичного збору не змусив себе довго чекати. Вже в перший рік існування — 2011 р. — загальна сума надходжень від цього збору до місцевих бюджетів становила 27 749,1 тис. грн., завдяки чому держава мала можливість додатково профінансувати заходи з розвитку туризму.

У 2012 р. той же Крим, який традиційно є привабливим для відпочинку як мешканців України, так і сусідніх держав, став іще привабливішим із фінансової точки зору. За повідомленням міністра курортів і туризму АР Крим Олександра Лієва, минулого року з підприємств Автономії, що надають туристам послуги з розміщення, зібрано 9 млн. грн. туристичного збору, що на 20% більше, ніж за курортний сезон 2011 р.

Щодо столиці України дослідження користувацьких відгуків про різні туристичні напрями, проведене нещодавно порталом «TripAdvisor», показало: м. Київ опинилося на першому місці в Європі і на третьому — у світі за зростанням туристичного інтересу. У загальносвітовому масштабі інтенсивніше за м. Київ розвиваються тільки такі міста, як Мар-дель-Плата (Аргентина) та Сан-Паулу (Бразилія). Позаду ж нашої столиці залишилися такі туристичні оази, як Монтевідео (Уругвай), Мехіко (Мексика), Москва (Росія), Турін (Італія) тощо. На думку прес-секретаря згаданого Інтернет-ресурсу Емми Шоу, Київ — вельми цікаве місто для іноземців, які вже планують свою відпустку.

Сподіватися на те, що при виборі маршруту туристи вподобають саме Україну, будемо й ми — вітчизняні платники податків і податківці, підвищення добробуту яких нерозривно пов'язано з наповненням бюджетів усіх рівнів.

Скасувати не можна залишити. Чи підвищити?

У жовтні минулого року Мінсоцполітики України ініціювало законопроект, спрямований на скасування туристичного збору. Мовляв, малоефективний. Нововведення передбачено законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України, яким пропонується скоротити кількість податків в країні з 23 до 9, у тому числі місцевих податків та зборів. У пояснювальній записці до документа зазначається, що туристичний збір можна компенсувати, переглянувши розміри рентної плати за землі державної та комунальної власності, надані в оренду.

Своєрідний хід у відповідь зробило Міністерство фінансів України, вже через місяць опублікувавши на офіційному сайті відомства проект закону «Про внесення змін до статті 268 Податкового кодексу України», в якому закладено, навпаки, підвищення чинних ставок туристичного збору з 1 січня 2013 р. Їх пропонується прив'язати до категорії готелів («п'ять зірок», «чотири зірки», «три зірки» і нижче) і залежно від цього зобов'язати сплачувати туристичний збір у діапазоні 0,5 — 4% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Крім того, для інших об'єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, в тому числі мотелів, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз, кемпінгів, ставка збору коливатиметься залежно від рівня обслуговування в них (перший, другий, третій і далі по висхідній) — від 0,2 до 0,5% розміру «мінімалки».

До речі, про готелі. На відміну від України європейська градація їх класності є дещо іншою. За свідченнями представників туристичного бізнесу, в деяких країнах Європи взагалі немає «п'ятизіркових» готелів, адже за кожну додаткову «зірку» доводиться сплачувати більше податків. Тож часом до назв «чотиризіркових» готелів додаються слова типу «делюкс» або «плюс», тобто робиться все можливе, аби акцентувати увагу на поліпшеному сервісі.

Стимул до покращення вже сьогодні

Вітчизняні заклади відпочинку ще донедавна не вирізнялися відповідністю понять «ціна — якість», і турфірми не дуже поспішали братися за обслуговування громадян в Україні. «При однаковому рівні цін на відпочинок у Карпатах і в Туреччині чи Єгипті організатори досить часто віддають перевагу продажу турів до теплих країн, ніж вислуховуванню претензій від незадоволених клієнтів, які «відпочили» в Україні», — розповідає Ірина Панаріна, директор туристичної компанії «Счастье тревел». За її словами, нерідко й санаторії та готелі виявляли бажання співпрацювати з турфірмами тільки в разі, якщо вони викуповували певну кількість номерів для поселення своїх клієнтів. До того ж на практиці мали місце ситуації, коли санаторії пропонували турфірмам одну ціну, а безпосередньо клієнтам — іншу, значно нижчу.

Змінити стан справ (читай — стимулювати покращення сервісу) покликане запровадження податкових пільг для готелів. Так, з 1 січня 2011 р. Податковим кодексом на 10 років звільнено від оподаткування прибуток суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги у готелях «три» — «п'ять» зірок. Як наслідок у 2012 р. (порівняно з 2010-м) лише у містах, які приймали «Євро-2012», кількість закладів, що надають готельні послуги, збільшилася на 114%. Найбільше зростання спостерігалося у містах Донецьку (375%) та Львові (279%). «Це дасть змогу надалі нарощувати туристичний потік. Оскільки пільга діятиме до 2020 року, кількість готелів зростатиме», — зазначила голова Державного агентства з туризму та курортів Олена Шаповалова.

Сплату ПДВ з туристичного продукту регламентовано ст. 207 Податкового кодексу. Ця стаття спричинила низку дискусій і неоднозначних трактувань. Частина представників бізнесу називали порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагентської діяльності сприятливим для здійснення прозорих розрахунків, решта вважали, що якщо уважно прочитати положення Кодексу, ПДВ потрібно сплачувати з видатків туристичного оператора. Адже виходило так, що до бази оподаткування нібито включалася сума ПДВ, сплаченого при придбанні туристичних послуг, з яких туроператором формується туристичний продукт. Неоднозначності зникли після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм». Документом конкретизовано порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань туроператора з ПДВ і дати включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого при придбанні товарів, робіт, послуг, які не включаються до собівартості туристичного продукту. Крім того, термін «комісійна винагорода» замінено терміном «винагорода», що відповідає правовим засадам правовідносин між туроператором і турагентом, оскільки згідно зі ст. 20 Закону України «Про туризм» укладання договорів комісії між ними не передбачено.

«А всі ми тільки іноземці...»

Туризм вважають однією з найдинамічніших, найпотужніших і прибуткових галузей економіки: більш ніж у 40 країнах він є головним джерелом наповнення національного бюджету, а в 70 — однією з трьох його основних статей, стверджують у Державному агентстві з туризму та курортів.

Досвід оподаткування туризму не є однозначним. Якщо в Німеччині завдяки зниженню ПДВ для готелів до 7% вдалося збільшити на 20% кількість робочих місць, в результаті чого бюджет отримав додаткові надходження, то, приміром, в Ірландії збір з авіапасажирів було зменшено втричі тільки після того, як туристичний сектор недорахувався 2 млн. клієнтів.

Втім, чиновникам різних країн ця галузь досі не дає спокійно спати. З 1 листопада 2012 р. в Барселоні (Іспанія) діє туристичний збір, які мають сплачувати всі туристи віком від 16 років. Сума платежу залежить від категорії готелю: «п'ять» зірок — 2,5 євро за ніч; «чотири» — 1,25 євро, решта — від 0,5 до 0,75 євро. Додаткові кошти планується витрачати на фінансування нового Фонду розвитку туризму, який популяризуватиме відпочинок у регіоні.

Збір за проживання іноземців у місцевих готелях нещодавно було запроваджено в Узбекистані. За кожну таку ночівлю громадян інших держав сплачується 2 дол. США, але роблять це не безпосередньо туристи, а суб'єкти туристичної діяльності, що надають послуги з їх розміщення. Гроші, одержані в такий спосіб, спрямовуватимуться на фінансування цільових програм у сфері туризму, підвищення кваліфікації працівників цієї сфери, а також утримання й матеріально-технічне забезпечення держкомпанії «Узбектуризм».

А от уряд Ісландії вже з травня поточного року збирається на 7% (до 25,5%) підвищити ПДВ на проживання, їжу в ресторанах і відвідування визначних пам'яток. Тамтешні туроператори відразу забили на сполох, застерігаючи: вжиття цього заходу зіпсує враження про країну в очах туристів.

Слово за владою: наскільки їй вдасться адаптувати зарубіжну практику до вітчизняних умов, можна буде судити з того, чи розкриє Україна свій рекреаційний потенціал повною мірою. На кожен товар є покупці, і на турпродукт їх буде більше за умови гармонізації оподаткування галузі. На те він і наТУРпродукт.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42