Юридична практика

Витрати на маркетингові дослідження, фактичне виконання яких не підтверджено, не дають права на податковий кредит

Суть справи. Під час проведення перевірки ТОВ «Н» з питань взаємовідносин з ПП «Х» податковими органами встановлено завищення сум ПДВ, включених до податкового кредиту.

ТОВ «Н» не погоджується з позицією органу ДПС, оскільки вважає, що висновки податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства є помилковими, через те що при обчисленні ПДВ до складу податкового кредиту ним було правомірно віднесено витрати, понесені у зв'язку з отриманням послуг від ПП «Х», що підтверджено актами здавання-приймання виконаних робіт і податковими накладними.

Рішення суду. Окружний адміністративний суд (далі — Суд) у справі № 2а-12629/12/2070, відмовляючи у позові, встановив таке.

За наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Н» з питань правомірності відображення даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, щодо взаємовідносин з ПП «Х», ДПІ складено акт від 12.03.2012 р.

Висновками акта документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення ТОВ «Н» пунктів 198.3,  198.6  ст. 198 Податкового кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно, до заниження ПДВ на загальну суму 52  615,00 грн.

На підставі висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання ТОВ «Н» з ПДВ у загальному розмірі 78  922,50 грн., з яких 52  615,00 грн. — за основ-ним платежем та 26  307,50 грн. — за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу.

У ході судового розгляду з'ясовано, що податкове повідом-лення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку відповідно до норм пунктів 56.2, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу шляхом послідовного подання скарг до ДПС у Харківській області та до ДПС України. Натомість рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області та ДПС України скарги ТОВ «Н» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення — без змін.

Судом встановлено, що здійснені ДПІ донарахування податків із відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлено висновками відповідача про неправомірне відображення ТОВ «Н» у податковому обліку сум податкового кредиту щодо взаємовідносин з ПП «Х».

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акта перевірки про заниження позивачем сум податків, які підлягають сплаті до бюджету, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, Суд зазначив таке.

Податкову накладну як підставу для нарахування податкового кредиту слід складати за наслідками реального виконання господарської операції особою, що має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому разі такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону про бухоблік та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Із системного аналізу норм законодавства Суд зазначив, що для отримання права на податковий кредит сум ПДВ, сплачених у ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на формування витрат платник податку повинен мати первинні документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у господарській діяльності.

У ході судового розгляду з'ясовано, що взаємовідносини ТОВ «Н» з ПП «Х» склалися на підставі договорів про надання послуг з маркетингових досліджень ринку продуктів харчування, напоїв і товарів народного споживання.

Як свідчать матеріали справи, ПП «Х» виписало податкові накладні на адресу позивача. Між сторонами підписано акти здавання-приймання виконаних робіт.

Суд зазначив, що акти здавання-приймання виконаних робіт не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій. Позивач до матеріалів справи не надав документи, які б дали змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) позивач використовує у власній господарській діяльності.

Як зазначено ТОВ «Н», замовлення робіт (послуг) у ПП «Х» було пов'язано із необхідністю виконання замовлення для низки підприємств (ПАТ «П», ТОВ «Т», ТОВ «Б», ТОВ «А», ІП «Г») у межах укладених з ними угод, копії яких долучено до матеріалів справи. При цьому договорами, в яких позивач виступав виконавцем робіт (послуг), не передбачено можливості залучення до таких робіт (послуг) інших осіб.

Окрім того, Суд зауважує, що матеріали справи не містять достовірних доказів щодо реальної можливості виконання ПП «Х» дій, обумовлених укладеними з позивачем договорами, його компетентності в даному сегменті ринку, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей, а це вказує на те, що послуги в обумовлених договорами обсягах для позивача фактично не виконувалися.

З матеріалів маркетингових досліджень, долучених до матеріалів справи, вбачається, що виконавцем цих досліджень є ТОВ «Н». Будь-яких посилань на працівників ПП «Х» зазначені матеріали не містять.

Крім того, Суд зазначає, що маркетингові дослідження за договором від 26.05.2011 р. проведено у лютому-березні 2011 р., тоді як договір між позивачем та ПП «Х», укладений 26.05.2011 р., набирає чинності з дати підписання, а це свідчить, що зазначені роботи ПП «Х» не виконувало.

За договором від 05.09.2011 р., укладеним між позивачем і ПП «Х», останній повинен був провести певні дослідницькі роботи. Проте, як вбачається з матеріалів стенограм, наданих представниками позивача як підтвердження отримання послуг від ПП «Х», ці стенограми датовано 04.09.2011 р., тобто опитування проводилося саме 04.09.2011 р., тоді як договір позивача з ПП «Х» укладено 05.09.2011 р. Отже, початок його дії — 05.09.2011 р., а це свідчить, що зазначені роботи ПП «Х» у межах договору від 05.09.2011 р. не виконувало.

За іншим договором від 05.09.2011 р. ПП «Х» зобов'я-зувалося провести маркетингові дослідження шляхом проведення інтерв'ю та заповнення анкет з метою оцінки якості обслуговування клієнтів ТМ «РЕАЛ» у м. Одесі. Пунктом 5.5 цього договору визначено, що результатом дослідження вважаються оброблені дані у вигляді анкети, за якими проводилося дослідження, та інша документація, що використовувалася при проведенні дослідження. Пунктом 5.8 договору передбачено, що передання анкет оформлюється актом приймання-передачі. Суд зазначає, що жодних документів, які свідчили б про фактичне виконання ПП «Х» послуг у межах зазначеного договору, а також акта приймання-передачі анкет позивач до Суду не надавав.

Таким чином, Суд дійшов виснов-ку, що оскільки ТОВ «Н» не надано доказів реального отримання від ПП «Х» робіт (послуг), конкретного змісту та результатів таких робіт (послуг), не підтверджено зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, то висновки акта перевірки від 12.03.2012 р. про заниження належних до сплати в бюджет податків є обґрунтованими.

За встановленими у ході розгляду справи обставинами в їх сукупності Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42