Статті

Закурив — сиди вдома

Підеш ліворуч — коня втратиш, праворучсам голову покладеш. Хоч і не в таких песимістичних тонах, але ще донедавна у наших громадян була альтернатива: при відвідуванні кафе чи ресторанів вони могли обрати зал для тих, хто курить, або для тих, хто не курить. Законодавством для поділу приміщень на такі умовні зони було відведено 50:50% торговельної площі. Проте з 16 грудня 2012 р., відколи набрав чинності Закон України від 24.05.2012 р. № 4844-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», про куріння за філіжанкою кави або келихом вина можна забути. Як варіантробити це вдома.


Табу на дим

Таким чином, Україна вкотре довела, що Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном, ратифіковану нашою державою в 2006 р., неухильно виконує. Адже в хід іде все, що передбачено цією міжнародною угодою: від страшних малюнків на упаковках тютюнових виробів і заборони на їх рекламу до постійного підвищення ставок акцизного податку та заборони куріння у громадських місцях.

Власне, табу на дим у так званих КаБаРе (кафе, барах, ресторанах) — основна відмінність нового нормативного документа від його «старшого брата» — Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», ухваленого ще в 2005 р. Щоправда, у новому документі перелік тютюнових виробів дещо розширився і тепер включає в себе також кальяни та електронні сигарети. Курити у ліфтах, таксофонах, підземних переходах, на зупинках транспорту, в приміщеннях та на території навчальних закладів заборонялося й раніше. Проте зважали на цю норму далеко не всі, і часто в черзі на маршрутку у відповідь на справедливе зауваження можна було почути від курця дружню пораду на кшталт «носіть респіратор».

Тепер такі думки вголос дозволить собі не кожен. Контроль за дотриманням нового Закону покладено відразу на два органи: МВС України, працівники якого стежать за правопорушеннями з боку громадян, і Держспоживінспекцію України, до компетенції якої належить перевірка на законослухняність закладів ресторанного господарства. Не сидять без діла й активісти, об'єднавшись відразу у два протилежні рухи — «Україна без тютюнового диму» і «Права курців». Перші полюють на власників згубної звички у кав'ярнях, другі ж наполягають на перегляді Закону, оскільки курці, так само як і некурці, повинні мати права.

Впіймати на гарячому

За місяць після набрання чинності Законом № 4844 волонтери-антитютюнники відрапортували: дотримуються документа майже стовідсотково. Із 70 закладів харчування, відвіданих ними у м. Києві, лише два відхилилися від букви закону, і стільки ж — у Криму, хоча там активісти обійшли близько 200 закладів. Зупинятися на досягнутому вони не збираються, радше навпаки: обіцяють зробити громадський контроль жорсткішим і через деякий час «порадувати» публіку новою статистикою правопорушень.

Щодо відповідальності, то для людей вона залишилася без змін. Статтею 1751 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що куріння тютюнових виробів у заборонених місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 — 170 грн.). Якщо ж зловлять на гарячому вдруге протягом року, про жодні попередження вже не йдеться, а штраф становитиме від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 — 340 грн.).

Власників ресторанів нововведення б'є по кишені відчутніше. Згідно із Законом № 4844 куріння чи розміщення попільничок у таких закладах, невідведення спеціальних місць для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10% загальної площі відповідної споруди чи приміщення, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації про шкоду куріння караються штрафом від 1 до 10 тис.  грн. Із попільничками, можливо, й перебір, а от невідведення спеціальних місць — те, за що може вчепитися відвідувач закладу, який для того, щоб подихати «свіжим» димом, не бажає виходити на мороз. Все ж таки живемо не в Ірландії, де, хоча тотальна заборона куріння в громадських місцях діє з 2004 р., переносити її організму легше: для цієї країни +5 взимку — норма.

Тільки за місяць дії Закону столичні правоохоронці притягли до адміністративної відповідальності 1527 осіб. Натомість на столичні заклади харчування штраф у розмірі 10 тис. грн. вперше було накладено 30 січня 2013 р. Саме тоді фахівці Держспоживінспекції України виявили куріння сигарет і кальяну в приміщенні одного з кафе-барів.

Акцизами — по кишенях

В Україні на сьогодні курять 30% населення. Ми є першими в Європі за кількістю чоловіків, що мають цю згубну звичку, і першими в СНД за аналогічною кількістю жінок. Чиновники сподіваються: чимало з них поточного року припинять вживання тютюну. «Норми Закону, які набрали чинності з 16 грудня, мають узагалі відвадити українців від куріння», — вважає заступник голови Держспоживінспекції України Ольга Соколова.

Так чи інакше, зменшити рівень тютюнозалежності покликана й акцизна політика, яку провадить наша держава. Заборонений плід завжди приваблює, то чому за рахунок тих, хто не бажає відмовлятися від шкідливої звички, не залучити до бюджету додаткові надходження?

Вплив податків на динаміку куріння вивчався неодноразово. Приміром, дослідження американців Кевіна Келлісона і Роберта Кестнера показали, що підвищення податків на сигарети на 100% зменшує кількість курців на 5%. В Україні максимальна роздрібна ціна на сигарети (міститься внизу пачки) в рази різниться від європейської. Нинішня вартість найбільш ходових брендів, таких як, скажімо, «Marlboro», у нас і в них не піддається порівнянню (13 грн. проти 6 євро за пачку). Проте певного рекорду серед найближчих сусідів таки досягнуто: складова податків у ціні на сигарети в Україні — 70%, тоді як у Росії — 35%, у Білорусі — 27%.

Вперше до суттєвого підвищення акцизів на тютюнові вироби (приблизно вдвічі) влада вдалася в 2008 р. Практика виявилась успішною з точки зору наповнення бюджету, тож протягом наступних трьох років також мала місце. В абсолютних цифрах користь від розвитку тютюноіндустрії така: у 2008 р. державна скарбниця додатково отримала 3,6 млрд. грн., 2009 р. — 9,1 млрд. грн., 2010 р. — 13,1 млрд. грн., 2011 р. — 15,3 млрд. грн. Прямо як в анекдоті: «Тату, горілка подорожчала! Це означає, що ти будеш менше пити?» — «Ні, діти. Це ви будете менше їсти». Інакше кажучи, залежність подолати не вдалося.

Відповідно до змін до ст. 215 Податкового кодексу України у поточному році українці також зіткнулись із сюрпризом у вигляді підвищення ставок акцизного податку. Його фіксовану, або специфічну, ставку на сигарети без фільтру збільшено з 49,48 до 72,7 грн. за 1 тис. штук, з фільтром — із 110,6 до 162,6 грн. за 1 тис. штук. Адвалорну складову податку, яка обчислюється у відсотках з обороту від реалізації, навпаки, було зменшено до 12% на всі види продукції, хоча раніше для сигарет без фільтру вона становила 20%, а для сигарет з фільтром — 25%. Крім того, зросла сума мінімального акцизного податкового зобов'язання — з 70,69 до 95,4 грн. для сигарет без фільтру, з 184,4 до 217,6 грн. — для сигарет із фільтром. Тобто змінено саму структуру оподаткування в напрямі вирівнювання ставок на фільтрову та безфільтрову продукцію. У податковій сподіваються, що за рахунок удосконалення акцизних норм Податкового кодексу в 2013 р. бюджет додатково отримає 0,8 — 1 млрд. грн.

Україна — не Швеція

У світі з курінням борються по-різному. Ірландія в цьому плані стала першопроходцем: там заборонили курити в закладах харчування у 2004 р. Трохи пізніше результат заборони заміряли соціологи: 59% курців повідомили про зменшення кількості щоденного вживання сигарет, а 79% із тих, хто кинув курити, підтвердили, що в цьому їм допомогло ухвалення відповідного закону. У Норвегії табу на куріння в барах діє також з 2004 р., хоча курити в громадських місцях заборонили ще в 1988 р. В Італії куріння у публічних місцях, зокрема барах, ресторанах і кав'ярнях, заборонено з 2005 р., у Великій Британії — з 2006 р., у Польщі, Греції, Фінляндії — з 2010 р. У Бельгії, Іспанії повна заборона на куріння у закладах громадського харчування діє з 2011 р., у Болгарії, Казахстані, Лівані — з 2012 р. Водночас у Росії накласти табу на куріння в харчевнях мають намір лише в 2014 р.

Проте заборона не завжди є тотальною, а подекуди залежить і від квадратних метрів, якими володіє заклад ресторанного господарства. Так, в Австрії подібний до інших закон набрав чинності в 2010 р., але власники закладів площею до 50 м2 можуть самостійно обирати, буде кафе/ресторан повністю для курців чи бездимним. У Данії дозволено курити в невеликих барах до 40 м2.

Існують за кордоном і досить оригінальні вирішення проблеми вживання тютюну. У волелюбних Нідерландах курити в ресторанах і кафе не можна з 2008 р., але в популярних там кофешопах дозволяється курити марихуану. А в Швеції той, хто повідомить правоохоронним органам про факт куріння в неналежному місці, отримує пристойну компенсацію за роботу. Чи не на премії за доноси націлилися й активісти-співвітчизники?..

Хто залишиться «у плюсі»?

Ще перед ухваленням Закону Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України  поставило під сумнів його ефективність. Та й фінансовий стан рестораторів від нововведення оцінюється неоднозначно. Деякі з них кажуть, що спочатку втратять, а потім здобудуть завдяки тим, для кого незадимлене кафе є пріоритетом. Інші ж стверджують: внаслідок прийняття Закону кафе втратили 20% клієнтів, і при середньому місячному доході в 400 тис. грн. навіть кількаразове на місяць накладення штрафу за куріння залишатиме їх «у плюсі». Тож покурити дозволяють: за окрему плату, в туалеті або просто роблять вигляд, що нічого не знають. Серед громадян — знавців правопорядку також знайшлися шахраї, які використовують цю заборону на власну користь: замовляють вишукані їжу й напої, а потім виходять покурити і... зникають.

Рахувати прибутки/збитки від усього переліченого, напевно, зарано. «Якісь поправки до Закону повинні бути внесені, хоча б для закладів, у яких курили споконвіку, — тих самих сигарних клубів. Мають бути заклади, куди некурців просто не пустять», — висловила думку президент Асоціації ресторанів України Ольга Насонова. Обурення рестораторів не стало голосом волаючого в пустелі: нещодавно позафракційний депутат Лев Миримський зареєстрував у Верховній Раді України законопроект № 2153 «Про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», спрямований на відновлення прав курців. У пояснювальній записці до документа зазначено, що повна заборона на куріння має стосуватися закладів державної та комунальної форм власності. Водночас приватні ресторани, бари й кафе можуть бути повністю або частково орієнтовані на обслуговування курців. Те саме стосується й сигарних клубів. «Не можна курити в ліфтах, на дитячих майданчиках і так далі. Це логічно й справедливо. Не розумію, чому в кафе не можна? Люди приходять туди, щоб розслабитися, провести час, поїсти, випити кави й покурити. Позбавляти людей вибору — це якоюсь мірою те саме, що руйнувати основи демократичної культури», — упевнений народний обранець.

Дві по сто — в одну склянку

Один із нібито міфів, які нам насаджують у цій боротьбі, — вплив пасивного куріння на організм людини. Не міф, звичайно, але ефект від невжиття заходів щодо масового поширення куріння відчувають, як правило, за кільканадцять років. Чого не скажеш про алкоголь: людина напідпитку здатна завдати шкоди не тільки собі, в тому числі покалічити чи вбити. Цим давно майорять заголовки жовтої преси та Інтернету. До речі, перша в історії масова антитютюнова кампанія розпочалася в США в 1830-ті роки під гаслом боротьби з алкоголізмом. Замислимося?.. У будь-якому разі боротися з наслідками, викликаними «дві по сто в одну посудину», чи продовжувати жахатися химерних хвороб курців і некурців у майбутньому — вирішувати владі.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42