Юридична практика

Завищення податкового кредиту у зв’язку з непідтвердженням фактичного отримання дизайнерських послуг

Суть справи. Під час проведення перевірки ПП «А» з питань взаємовідносин з ПП «С» податковими органами встановлено завищення сум ПДВ, включених до податкового кредиту. ПП «А» не погоджується з позицією органу ДПС і вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та незаконним, оскільки податкові накладні, видані ПП «С», оформлено згідно з вимогами чинного законодавства, а факт отримання вищезазначених послуг та сплати ПДВ підтверджено первинними документами.

Рішення суду

Окружний адміністративний суд у справі № 2а-1670/4244/11, відмовляючи у позові, встановив таке.

Органами ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «А» з питань взаємовідносин з ПП «С» за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2011 р., яким встановлено порушення позивачем статей 198 та 201 Податкового кодексу, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 23 385,00 грн., у тому числі за січень 2011 р. — на суму 4410,00 грн., за лютий 2011 р. — на суму 18 975,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем було отримано від ПП «С» дизайнерські послуги та послуги з доставки меблів і канцтоварів.

Актом зафіксовано, що ПП «А» з ПП «С» було укладено договір про надання дизайнерських послуг, умовами якого передбачено, що виконавець (ПП «С») бере на себе зобов'язання надавати замовнику (ПП «А») певні дизайнерські роботи.

Крім того, 23.12.2010 р. позивачем з ПП «С» було укладено договір про надання послуг з транспортування товарів, відповідно до якого замовник (ПП «А») замовляє послуги, виходячи з умов договору, i оплачує їх, а виконавець (ПП «С») приймає замовлення та виконує його повною мiрою.

Водночас судом встановлено, що ПП «С», яке виписало податкові накладні, згідно зі спеціальним витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців має статус «відсутність за місцезнаходженням».

Видами діяльності зазначеного підприємства є: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із включенням ПП «А» до складу податкового кредиту вищезазначених сум ПДВ за операціями з ПП «С», яке не має виробничих фондів, складських приміщень, виробничих потужностей і щодо якого актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з ПДВ від 31.03.2011 р. встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, отже, відсутня фінансово-господарська діяльність, а тому угоди, укладені ПП «А» з ПП «С», не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки органом ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 23 385,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями — у розмірі 1,00 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із такого.

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України, і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості — метод податкового кредиту, а саме: сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців, і сумами податку, сплаченими постачальникам.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначалося вище, позивачем з ПП «С» було укладено договір про надання дизайнерських послуг.

На вимогу суду щодо надання позивачем документів на підтвердження фактичного отримання ним зазначених послуг відповідно до податкових накладних було надано заявки на виконання дизайнерських послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури та платіжні доручення.

Аналізуючи зазначені первинні документи, судом встановлено, що у них не конкретизовано зміст і обсяг виконання господарських операцій з надання дизайнерських послуг, як це передбачено чинним законодавством та умовами договору.

Так, виписані податкові накладні у графі «номенклатура постачання товарів/послуг продавця» містять лише назву «дизайнерські послуги, 1000 шт.». Проте конкретні види робіт, комп'ютерні розробки, проекти, їх назви та кількість не зазначено.

Крiм того, згідно з договором обов'язками виконавця є виконання попереднього проектування робіт у дводенний термін у письмовій формі, розрахунок та виконання підготовчих робіт для виконання завдання у зазначений термін, виконання оцінки вартості робіт виходячи з кон'юнктури ринку та її узгодження із замовником у письмовій формі.

Суду не надано попередніх проектів робіт з виконання дизайнерських послуг, які були б узгоджені до виконання відповідно до вищезазначеного договору.

Крім того, суд зазначає, що надані як результати комп'ютерної розробки з підбору та розстановки офісних меблів роздруківки креслень (ескізів) меблів без зазначення назви та конкретизації офісних приміщень не дають змоги встановити причинно-наслідкові зв'язки, що саме зазначені креслення є комп'ютерною розробкою на виконання договору про надання дизайнерських послуг та що їх вартість вiдповiдає вартості, зазначеній у первинних документах, оскільки вiдсутнi розрахунки такої вартості.

До того ж надані ескiзи не вiдповiдають кiлькостi, зазначенiй у податкових накладних, адже згiдно з цими накладними загальна кiлькiсть виконаних дизайнерських послуг становить 5000 шт.

Також суду не надано доказів, що дизайнерські послуги були необхiднi позивачу для використання в господарській діяльності, не надано доказів щодо їх реалізації надалі, оскільки, як встановлено судом, основним видом дiяльностi позивача у період, що перевіряється, була оптова торгівля меблями. Документального підтвердження того, що поставка i продаж меблів мали супроводжуватися наданням дизайнерських послуг, суду також не надано.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про вiдсутнiсть економiчної обґрунтованості отриманих ПП «А» дизайнерських послуг, відсутність у податкових накладних таких обов'язкових реквізитів первинного документа, як зміст і обсяг господарської операції, а також невідповідність вартості дизайнерських послуг тій вартості, яка зазначена у податкових накладних, що у сукупності свідчить про непідтвердження належними первинними документами реального отримання дизайнерських послуг від ПП «С» та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Також судом встановлено, що позивачем у період, який перевіряється, до складу податкового кредиту було включено вартість послуг з доставки меблів і канцтоварів, які виконувались відповідно до договору про надання послуг з транспортування товарів від 23.12.2010 р., укладеного позивачем з ПП «С».

На підтвердження фактичного отримання позивачем послуг відповідно до зазначених податкових накладних, змісту цих послуг, їх обсягу, а також зв'язку з господарською діяльністю позивача було надано заявки на виконання послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення та товарно-транспортні накладні.

Аналізуючи зазначені документи, суд установив таке.

Виписані податкові накладні в графі «номенклатура постачання товарів/послуг продавця» містять лише назву «за доставку, розвантаження та розпаковку товару, 1000 шт.». Проте конкретних видів меблів або ж канцтоварів із зазначенням артикулів, їх назв та кiлькостi не внесено.

Крім того, в заявках та актах приймання-передачі з доставки меблів не зазначено кількість та види меблів, які підлягали доставці. Також у первинних документах не конкретизовано доставлені канцтовари.

Щодо товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження змін у структурі активів, а також на підтвердження зв'язку з господарською діяльністю, судом встановлено, що згідно з договором від 23.12.2010 р. замовник (ПП «А») надає програму робіт для виконавця і призначає свого матеріально відповідального експедитора для прийому товарів від постачальника, контролю його схоронності в період транспортування та передачі товарів споживачу.

Відповідно до положень ст. 9 Закону № 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

У наданих позивачем товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначено лише назви міст), крім того, відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезення товару, кількості кілометрів, обсягу використаного пального тощо.

Не надано суду також докази, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки, ПІБ відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням номера доручення на таке отримання, або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій.

Крім того, згідно з вимогами чинного законодавства первинні документи мають складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливобезпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що виписані податкові накладні на надання послуг з транспортування датовано 18.01.2011 р., 03.02.2011 р. та 15.02.2011 р., водночас дати товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження надання визначених у цих накладних послуг, не збігаються з датами податкових накладних.

Також кількість і види товарів, зазначені у товарно-транспортних накладних, не відповідають даним у податкових накладних і актах виконаних робіт.

Зокрема, кількість перевезених меблів і канцтоварів визначається в податкових накладних тисячами штук (1000 шт.), проте в наданих товарно-транспортних накладних така кількість є значно меншою (наприклад, відповідно до товарно-транспортної накладної від 02.02.2011 р. кількість перевезеного товару: папір 80 А4 — 200 шт., зошит (48 арк.) — 20 шт. тощо).

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що позивач первинними документами не підтвердив факт отримання від ПП «С» послуг з доставки товарів та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, суд зазначає, що вся первинна документація, надана позивачем, містить підписи Особи 1 як директора (керівника) — контрагента позивача ПП «С».

Водночас згідно із спеціальним витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців від 15.06.2011 р. засновником, керівником i єдиною особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ПП «С» без довіреності, у тому числі підписувати договори, є Особа 2.

Доказів того, що Особа 1 мала право у період, що перевіряється, укладати договори та підписувати первинні документи від імені ПП «С», суду не надано.

З огляду на зазначене надані позивачем первинні документи не містять обов'язкових реквізитів, зокрема даних щодо змісту та обсягу господарської операції, а видані податкові накладні підписані особою, яка не мала таких повноважень.

Крім того, суд взяв до уваги той факт, що серед видів діяльності ПП «С» відсутнє надання дизайнерських послуг або ж послуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними первинними документами та не надано доказів щодо реального отримання дизайнерських послуг та послуг з доставки меблів і канцтоварів та їх зв'язку з господарською діяльністю.

Враховуючи відсутність документів, які могли б достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищезазначених послуг, а саме: попередніх проектів комп'ютерної розробки, товарно-транспортних накладних, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки, ПІБ відповідальної особи за отримання товарно-матеріальних цінностей із зазначенням номера доручення на таке отримання, або інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, за якими можна було б установити, якою особою здійснювалося транспортування, місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про непідтвердженість реальності господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Надані позивачем документи не дають змоги встановити причинно-наслідкові зв'язки, що дизайнерські послуги та послуги з перевезення надавалися саме ПП «С» і в тому обсязі, кількості та на суму, яку було включено до складу податкового кредиту позивача.

Отже, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та, відповідно, не спростовано висновки перевірки відповідача.

З огляду на встановлені перевіркою порушення, які знайшли підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем ПДВ у розмірі 23 385 грн. у зазначений період та правомірно застосовано штрафні санкції.

Таким чином, Окружним адміністративним судом у задоволенні позову ПП «А» повністю відмовлено.

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42