ЗЕД

Строки розрахунків за імпортними операціями

Порядок і строки розрахунків за імпортними операціями регулюють норми Закону № 185. Слід зазначити, що цей Закон регулює тільки імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, тобто спочатку проводиться попередня оплата іноземному контрагенту і лише після цього очікується надходження товару.
Строки завершення імпортних операцій резидентів визначено ст. 2 Закону № 185, відповідно до якої відстрочення поставки не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.
При цьому Нацбанк України, виходячи з повноважень і на виконання норм Декрету № 15-93 та вимог Закону № 185, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями в Інструкції № 136.


Порядок зняття з контролю операції з імпорту продукції

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Інструкції № 136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню згідно із законодавством України, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі МД (типи IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування»), а в інших випадках — після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Отже, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків за товар за імпортною операцією виникає порушення строку розрахунків. У цьому випадку згідно з п. 5.9 розділу 5 Інструкції № 136 банк має інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження товарів у встановлені строки.

Відповідальність за порушення резидентами строків розрахунків

Статтею 4 Закону № 185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові органи мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відстрочення поставки та встановлення дати імпорту товару

Термін «відстрочення поставки» з точки зору валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не має перевищувати 180-денний строк з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування ст. 2 Закону № 185 слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного строку розрахунків.

Згідно зі ст. 1 Закону № 959 моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

При цьому поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання цього Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України незалежно від переходу права власності на такий товар.

Визначення моменту перетину товаром митного кордону України

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначається чинними нормами митного законодавства, зокрема Митним кодексом.

Так, пп. 4 п. 1 ст. 4 Митного кодексу термін «ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України» означає сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує та доповнює поняття «пропуск товарів через митний кордон України», яке означає надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення, а випуск товарів передбачає надання митним органом права на користування та/або розпорядження товаром, щодо якого здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пп. 5 п. 1 ст. 4 Митного кодексу).

Митне оформлення товару

Відповідно до пп. 23 п. 1 ст. 4 Митного кодексу митне оформлення — це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних і товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (п. 4 ст. 255 Митного кодексу).

Імпорт товарів з увезенням їх на територію України — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати усіх митних платежів, установлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Крім того, товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів, підтвердженням якого є митна дек-ларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Оформлення митної декларації

Відповідно до п. 16 Положення № 450 митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності відмітки про завершення митного оформлення, внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Свідченням завершення імпортної операції є дата надход-ження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних і товарно-транспортних документах, але за обов'язкової наявності МД типу IM-40.

Таким чином, у разі наявності на момент проведення документальної перевірки у імпортера лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів із зазначенням дати перетину (ввезення) такими товарами митного кордону України, але за відсутності належним чином оформленої МД типу IM-40 органи податкової служби застосовують до резидента відповідальність, передбачену ст. 4 Закону № 185.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42