Податок на прибуток

Податок на прибуток підприємств

Застосування ставки податку на прибуток 0%

Чи може платник податку на прибуток застосовувати ставку податку 0%, якщо окремі працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах, перебувають у відпустці для догляду за дитиною і заробітна їм не нараховується?


Відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу на період з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. застосовується ставка 0%  для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн. і нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Cтаттею 1 Закону № 108 визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтями 3 та 4 Закону № 2811 виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є державною допомогою сім'ям з дітьми, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Отже, якщо платник податку не нараховує заробітну плату працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, у зв'язку з тим, що такі працівники перебувають у відпустці для догляду за дитиною та відповідно до норм Закону № 2811 отримують державну допомогу, але при цьому такий платник відповідає усім вимогам, установленим п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу, то він має право на застосування ставки податку на прибуток 0%.

Витрати на оплату послуг зв'язку

Чи враховуються у складі витрат для визначення об'єкта оподаткування витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, факс, мобільний (стільниковий) зв'язок тощо) та які підтвердні документи необхідні для врахування вартості мобільного зв'язку у складі витрат?


Відповідно до абзацу «ґ» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати) враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, які належать до інших витрат.

Пунктом 138.5 ст. 138 цього Кодексу визначено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

До документів, що можуть підтвердити зв'язок телефонних переговорів із господарською діяльністю, відносять: наявність договорів на підключення, інші угоди, рахунки-фактури; правила користування мобільним зв'язком, затверджені наказом керівника підприємства; перелік працівників, забезпечуваних мобільними телефонами у зв'язку з виробничою необхідністю; у разі контрактного підключення — деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов; журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток; щомісячні письмові звіти про здійснені переговори.

Зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму земельного податку

Які суб'єкти господарювання мають право віднести на зменшення нарахованої суми податку на прибуток суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробництві? У якому рядку декларації з податку на прибуток відображається така сума?


Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50%  загальної суми доходу.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку на прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 Податкового кодексу, річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (пп. 152.9.1 п. 152.9 ст. 152 Кодексу).

Отже, право зменшити нараховану суму податку на прибуток на суму податку на землю мають ті підприємства, основна діяльність яких пов'язана з виробництвом власної сільськогосподарської продукції, дохід від продажу якої за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50%  загальної суми доходу такого підприємства.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом № 1213, сума податку на землю відображається у рядку 13.6 табл. 1 додатка ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до рядка 13 цієї декларації.

Відповідальність за неподання звітності

Неприбуткову організацію зареєстровано в 2012 р. Оскільки діяльність не здійснювалася, податкова звітність до органів ДПС не подавалася. Чи передбачено відповідальність за неподання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій?


Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачено п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу.

Зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу).

Виплата за простій судна

Чи включається до складу витрат вартість демереджу?


Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає демередж як грошову винагороду, яку виплачує судновласнику фрахтівник за простій судна під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна. Розмір демереджу визначається угодою сторін, за відсутності угоди — згідно зі ставками, прийнятими у відповідному порту. У разі відсутності таких ставок розмір плати за простій судна визначається витратами на утримання судна та його екіпажу.

Отже, за своєю економічною суттю демередж — це санкція за понаднормативний простій.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.

Отже, виплата, яку сплачує фрахтівник судновласнику за простій судна понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна (демередж), не включається до складу його витрат.

Подання Звіту про використання вивільнених коштів

За якою формою подається Звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів за наслідками 2012 р. та у І кварталі 2013 р.?


Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу).

Наказ № 1032, яким внесено зміни до форми Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів (далі — Звіт), затвердженої наказом № 1685, набрав чинності з 02.11.2012 р. — з дня його офіційного опублікування («Офіційний вісник України», 2012 р., № 81).

Таким чином, платники податку, прибуток яких звільнено від оподаткування, за результатами звітного (податкового) періоду2012 р. повинні були подавати до органів ДПС Звіт за формою, затвердженою наказом № 1685.

Починаючи зі звітного податкового періодуІ кварталу 2013 р. платники податку, прибуток яких звільнено від оподаткування, подають такий Звіт також за формою, затвердженою наказом № 1685, але з урахуванням змін, внесених наказом № 1032.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42