Статті

Кругообіг грошей у природі

Запровадження оподаткування процентів за банківськими депозитами у розмірі 5% — не винахід попередників чи наступників від влади. Ця норма за показником відкладення до кращих часів набрання нею чинності перевершила навіть найбільш дискусійний у нашому суспільстві податок на нерухоме майно. Останній таки запровадили. Питання ж щодо оподаткування депозитів має довгу історію і досі залишається відкритим.


Нетрудові доходи

Спершу планувалося розпочати оподатковувати проценти в 2005 р. Адже проценти, нараховані за депозитними вкладами в банках, вважаються такими самими пасивними (читай — нетрудовими) доходами громадян, як і доходи, отримані від здавання в оренду нерухомого майна, у вигляді роялті від використання об'єктів інтелектуальної власності чи у вигляді дивідендів. Проте в результаті дискусії між урядом і Нацбанком України щодо стану вітчизняної економіки в контексті інфляційних процесів і готовності фізичних осіб відкривати депозитні рахунки за умови додаткового утримання коштів з їхніх доходів було накладено мораторій на оподаткування процентів за депозитами до 2010 р. Тоді зазначене положення знайшло відображення в Законі України від 21.12.2004 р. № 2273-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів)».

Як звітував нещодавно Президент України Віктор Янукович, індекс інфляції практично вийшов «на нуль», досягнуто стабільності гривні. Водночас термін запровадження оподаткування процентів за  депозитами, який згідно з абзацом шостим п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України перенесено на 2015 р., залишається без змін. Подейкували, що ця норма ніколи не запрацює — так і відкладатиметься у довгу скриньку.

Втім зарікатися не будемо. У законопроекті № 2401, зареєстрованому у парламенті 26.02.2013 р. народним депутатом України Євгеном Сігалом, йдеться саме про перенесення застосування механізму оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді процентів на банківські вклади (депозити), на 01.01.2014 р. На переконання автора ініціативи, її схвалення вплине на здешевлення кредитних ресурсів комерційних банків, які надаються суб'єктам реальної економіки. Крім того, як зазначає Євген Сігал у пояснювальній записці до документа, буде створено умови для перерозподілу використання доходів фізичних осіб на користь споживання товарів і послуг вітчизняних підприємств, оскільки на сьогодні висока дохідність банківських вкладів (депозитів) стимулює у населення накопичувальні настрої. Інакше кажучи, громадяни не так активно заощаджуватимуть гроші, як навпаки — купуватимуть товари. Щоправда, чому депутат так вирішив, а також чому перевага при цьому віддаватиметься виробленому в Україні, а не імпортному продукту, невідомо.

Кошти, отримані у вигляді податку на проценти, пропонується спрямовувати до Пенсійного фонду України, аби частково вирішити його проблемні питання.

Знову 25

Податок планується справляти виходячи з досвіду Російської Федерації, де такий механізм діє вже досить довго, за ставкою 25% замість закладених у Податковому кодексі України 5%. Зрозуміло, що ця цифра спричинила хвилю обурення в пресі: мовляв, у українців збираються відібрати чверть доходів. Спробуймо розставити крапки над «і», аби довести: не такий вже страшний податок, як його малюють.

Жодна із ставок податку не стосується «тіла» депозиту — тільки нарахованих на нього процентів. Як це виглядатиме в цифрах? Візьмемо річний депозит у гривні, середньозважена ставка якого останнім часом знизилася до 18,7%. Якщо за зазначеною ставкою відкрити рахунок на суму 50 тис. грн., то через 12 місяців дохід до оподаткування становитиме 9350 грн., а сума податку за ставкою 5% — 467,5 грн.

За законопроектом не потрібно буде сплачувати податок на проценти за депозитом, якщо їх розмір становить не більше облікової ставки Нацбанку України (7,5%) плюс 5%. Наразі це — 12,5%.    Якщо депозитна ставка більше ніж 12,5%, то утримується податок 25% із суми, що перевищує 12,5%. У нашому випадку:

50 000 грн. х 12,5% = 6250,0 грн. — не оподатковується;

50 000 грн. х 18,7% = 9350,0 грн.;

9350 грн.  – 6250 грн. = 3100 грн. — сума до оподаткування;

3100 грн. х 25%  = 775 грн.

Різниця між сумами нарахованого податку майже вдвічі, звичайно, є. Але наскільки критичним це буде для клієнта банку, що не живе від зарплати до зарплати, а має у вільному розпорядженні кошти, з яких у майбутньому хоче одержати фінансову вигоду, — питання риторичне. За клієнта можна тільки порадіти.

Зрештою, для тих, хто планує значні витрати — не нагальні, а на перспективу (наприклад, на весілля, відпустку, навчання),  або збирається придбати побутову техніку, електроніку, автомобіль та інші товарно-матеріальні цінності, накопичення грошей на депозитному рахунку є непоганою альтернативою купівлі товарів у кредит. Адже будь-яке придбання в кредит, навіть за ставкою 0%, передбачає переплату за банківське обслуговування, тоді як відкриття депозитного рахунку не завжди супроводжується значними інвестиціями — залежно від термінів і умов виплати процентів чимало банків установлюють розмір мінімальної суми початкового вкладу на рівні 500 — 1000 грн.

Ставки зроблено!

У разі ухвалення законопроекту під оподаткування підпаде більша частина депозитів населення, оскільки ставки за банківськими депозитами б'ють докризові рекорди. Відповідно до їх рейтингу, розміщеному на сайті www.banki.ua, найпривабливішими в цьому плані є вклади «iDepo» («Євробанк») — 26,75% річних, «Проценти гріють» («Російський стандарт») і «Переваги навесні» («Фінростбанк») — 26%, «Акційний» («Південкомбанк») — 25%. Проте є й нижня гранична межа ставок: приміром, вклад «Активні гроші» від «УкрСиббанку» (6%) або «Вільні кошти» від Всеукраїнського банку розвитку (4%). Аналогічна інформація міститься на Інтернет-ресурсі minfin.com.ua та на інших веб-сторінках. Різнобій ставок вражає, хоча, як відомо, багато в чому на їх розмір впливає вид депозитної програми, яку умовно можна поділити на три категорії: ощадна — без можливості поповнення рахунку, з виплатою процентів у кінці строку вкладу (за цим видом вкладу пропонуються одні з найвищих процентних ставок); накопичувальна — з можливістю поповнення суми вкладу протягом певного періоду після відкриття рахунку; депозитна лінія — передбачає як поповнення, так і зняття коштів з депозитного рахунку впродовж усього терміну банківського обслуговування (характеризується встановленням дещо менших, але однакових процентних ставок для внесення і зняття коштів). Інакше кажучи, кому що до вподоби — залежно від мети, попри те, що найбільшою популярністю у клієнтів користується ощадна програма.

Експерти прогнозують зниження ставок за гривневими депозитами в поточному році. «Гадаю, що в цілому в другому півріччі 2013 року можна чекати ставок за гривневими депозитами на рівні 16 — 17% річних. Зниження депозитних ставок призведе до зниження ставок і за кредитами», — вважає заступник голови правління «ТАСкомбанку» Олег Поляк. Зменшення ставок до 15 — 16% до осені пророкує також керівний партнер «Capital Times» Ерік Найман.

Отже, незалежно від того, підтримають парламентарії нову ідею депозитного податку чи триматимуться за стару, суми податку на проценти за депозитом все одно зменшаться. Принаймні, у найближчій перспективі.

Прямуємо в «депо»?

Появу законопроекту № 2401 сприйняли стримано. «Я особисто не підтримую цей законопроект і не бачу перспектив його ухвалення, адже це призведе до відтоку грошей з банків», — розкритикував документ депутат Володимир Олійник. Те саме зазначає й президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Водночас, акцентує аналітик, спочатку гроші заберуть, а потім повернуть — банальний кругообіг. Досвід у цьому сенсі маємо свіжий: під час кризи 2008 — 2009 рр. народ ішов на банки мало не штурмом, бо ніяк не можна було змусити їх виконати свої зобов'язання перед клієнтами. А пізніше все повернулося сторицею, і зараз депозитний портфель банків становить 580 млрд. грн.

У свою чергу, лідер КПУ Петро Симоненко назвав законопроект відвертим пограбуванням населення під приводом необхідності пожвавлення економіки.

Перший віце-прем'єр-міністр України Сергій Арбузов, який перед призначенням на цю посаду був головою Нацбанку України, взагалі вважає оподаткування доходів за банківськими депозитами передчасним. У світі така практика давно має місце, проте банківська система України перебуває на стадії посткризової стабілізації, і однією з головних передумов її подальшого успішного функціонування є підвищення рівня довіри до неї з боку громадян. «Готовність населення зберігати кошти в банках є надзвичайно чутливою до будь-яких новацій. Тому вирішення питання щодо оподаткування доходів за банківськими депозитами наразі є передчасним», — прокоментував «Віснику» ситуацію Сергій Арбузов.

Думки відвідувачів Інтернет-форумів з приводу доцільності запровадження податку розділилися. «Мені сама по собі ставка по гривні «в депо» не важлива — вона лише повинна забезпечувати прибуток з депозиту на рівні 12% річних у доларах. Якщо це виконується, то можу сплачувати хоч і 50% із суми перевищення», — пише на finance.ua користувач під ніком Vitalych. «Нехай роблять. Побачимо, що буде, коли народ «винесе» всі депозити з банків», — застерігає інший дописувач Alex_TT.

Чи сприятиме оподаткування доходів за банківськими депозитами пожвавленню української економіки і чи матиме воно місце взагалі — поки що невідомо. Очевидно одне: українське суспільство дедалі частіше лихоманить від різноманітних пліток на грошово-валютну тематику. Їх спектр — від обмеження готівкових розрахунків до запровадження так званого валютного податку. Ще й депозитний податок та можливість заборони вкладення коштів у банки в іноземній валюті додалися. Якими б не були остаточні вердикти влади щодо подібних ініціатив, вирішувати, в якому еквіваленті заощаджувати власні кошти, в банку чи «під матрацом», — громадянам.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42