Податок на прибуток

Видавнича справа: включення до Державного реєстру та особливості оподаткування податком на прибуток

Видавнича справа — це сфера суспільних відносин, що поєднує організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. Складовими частинами видавничої справи є: видавнича діяльність — сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції; виготовлення видавничої продукції — виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами; розповсюдження видавничої продукції — доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і в інші способи.

З метою розвитку національного книговидання, задоволення духовних, освітніх і культурних потреб громадян підприємствам, які займаються випуском та розповсюдженням видавничої продукції, з боку держави приділяється особлива увага, зокрема надаються пільги в оподаткуванні.

У цій статті пропонуємо розглянути порядок внесення суб'єктів видавничої діяльності до Державного реєстру видавців та особливості оподаткування отриманого ними прибутку.


Внесення до Державного реєстру видавців

До суб'єктів видавничої діяльності належать: видавець, виробник видавничої продукції та її розповсюджувач. З метою обліку суб'єктів видавничої справи запроваджено Державний реєстр видавців.

Внесення суб'єктів видавничої справи до Державного реєстру видавців є обов'язковим.

Відповідно до п. 1 Положення № 1540 правила включення до Державного реєстру видавців поширюються на суб'єктів видавничої справи незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Внесення до Державного реєстру видавців здійснює Мінінформ України, а також його відповідні місцеві підрозділи на підставі заяви, підписаної уповноваженою особою, що подається Держкомтелерадіо або його відповідному місцевому підрозділу.

До заяви про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців додаються нотаріально засвідчені копії відповідних документів. Строк розгляду такої заяви становить 30 календарних днів від дня її надходження до адміністративного органу.

Про прийняте рішення щодо внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців або відмови заявник повідомляється письмово.

У разі внесення до Державного реєстру видавців суб'єкти господарювання сплачують реєстраційний збір у розмірі 425 грн. та отримують свідоцтво відповідного зразка про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів.

Без включення до Державного реєстру видавців видавничу справу можуть здійснювати: органи законодавчої, виконавчої, судової влади, оскільки вони випускають у світ офіційні видання з матеріалами законодавчого й іншого нормативно-правового характеру, бюлетені судової та арбітражної практики; організації, навчальні заклади, наукові установи, творчі спілки тощо — для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, розмножених за допомогою технічних засобів.

Податкові пільги

Нормами Податкового кодексу для суб'єктів видавничої справи передбачено пільги в оподаткуванні.

Так, тимчасово, до 1 січня 2015 р., прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру, звільняється від оподаткування (п. 18 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу).

Суми податку, які внаслідок застосування пільги в оподаткуванні не сплачуються до бюджету, залишаються в розпорядженні платника податку.

Нагадаємо, що відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу податкова пільга — це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким платником податків.

Облік сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, здійснюється згідно з Порядком № 1233, що є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, які відповідно до норм Податкового кодексу користуються податковими пільгами.

Використання вивільнених коштів

Кошти, вивільнені від оподаткування податком на прибуток у зв'язку із застосуванням податкових пільг, у тому числі видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, мають цільове призначення.

Механізм використання коштів, вивільнених від оподаткування, визначено Порядком № 299.

Згідно з п. 2 цього Порядку вивільнені кошти спрямовуються платником податку на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), впровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів (у тому числі отриманих до дня набрання чинності Податковим кодексом), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними.

При цьому якщо платником податку для погашення кредиту, використаного на зазначені цілі, та сплату процентів за ним отримано кредит (кредити) рефінансування, то для цілей цього пункту враховуються лише суми, які сплачуються платником за кредитом (кредитами) рефінансування. Зазначені напрями використання коштів мають бути пов'язані з діяльністю платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування. Кошти, звільнені від оподаткування, мають бути використані протягом 1095 днів. З метою оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми вивільнених від оподаткування коштів не витрачені на вищезазначені цілі протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, то такий платник зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до положень ст. 129 Податкового кодексу.

Облік доходів, які частково або повністю звільнено від оподаткування

Платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування податком на прибуток, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами Податкового кодексу. При цьому до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку).

Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з розділом III Податкового кодексу на загальних підставах, то витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і іншою діяльністю (п. 152.11 ст. 152 Податкового кодексу).

Визначення курсових різниць

Для платників податку, які підпадають під дію пунктів 15 — 19 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу (у тому числі для суб'єктів видавничої справи), визначено окремий (відмінний від загальних правил) порядок визначення курсової різниці щодо суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті.

Зокрема, п. 21 цього підрозділу  встановлено, що для зазначеної категорії платників податку визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості (зобов'язання), вираженої в іноземній валюті, яка буде отримана або сплачена у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіваленті, що виникає за операціями, пов'язаними з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування (у тому числі із створенням та переоснащенням матеріально-технічної бази), здійснюється на суму повного або часткового погашення заборгованості (зобов'язання) на дату здійснення такого погашення.

Фінансовий результат, отриманий внаслідок перерахунку такої заборгованості (зобов'язання), обліковується разом з результатами діяльності платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування, відповідно до п. 152.11 ст. 152 Податкового кодексу щодо ведення окремого обліку.

Подання звітності

Суб'єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, складають звіт про суми податкових пільг, який подається за місцем реєстрації (додаток до Порядку № 1233). У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Суми податку на прибуток, які не сплачено до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей їх використання з урахуванням інформації Довідника податкових пільг.

Відповідно до даних Довідника № 64 пільга видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії має код 11020279.

Крім того, суб'єкти видавничої справи, які застосовують пільги в оподаткуванні отриманого прибутку, складають і подають звіт про використання ними вивільнених коштів, форму якого затверджено наказом № 1685. Звіт складається за результатами кожного звітного (податкового) періоду та подається відповідному органу ДПС разом з декларацією з податку на прибуток підприємства.

Використання звільнених від оподаткування коштів не за цільовим призначенням

У разі порушення вимог щодо цільового використання звільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до правил, установлених нормами Податкового кодексу, тобто в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України (п. 30.8 ст. 30 Кодексу).