Новини

Комітет зробив свій внесок

Політичне протистояння депутатів у сесійній залі поширилось і на комітети. Засідання Комітету з питань податкової та митної політики було зірвано через відсутність кворуму. Депутатам довелося зустрітися наступного дня і рекомендувати до першого читання два законопроекти з шести розглянутих на засіданні.


Засідання комітету розтяглося на два дні. Запланована на 20 березня робота була зірвана представниками опозиційних сил, які не погодились із систематичними порушеннями регламенту. Із необхідних для кворуму 14 депутатів на засіданні зареєструвалося 12. Андрій Сенченко («Батьківщина») прийшов, щоб лише донести позицію своїх колег по опозиції. «Ми не були готові до таких «сюрпризів», — заявив голова комітету Віталій Хомутиннік (Партія регіонів). — Мені за 5 хвилин до початку повідомили, що комітет не збереться. Коли політичні питання переносяться в комітет, то це потрібно вже принципово розглядати». Тому він запропонував провести обговорення порядку денного, таким чином попередньо визначившись із рішенням комітету, а наступного дня за наявності необхідного кворуму проголосувати за рішення.

Із шести законопроектів, внесених до порядку денного (три документи з лотерейної діяльності було об'єднано в пакет), члени комітету рекомендували до першого читання лише два. Із трьох законопроектів щодо регулювання лотерейної діяльності, доопрацьованих за дорученням Віталія Хомутинніка протягом двох тижнів, для прийняття за основу були рекомендовані поправки Олега Царьова. Його версію підтримує і Мінфін України. Зі слів депутата, при доопрацюванні законопроекту № 2299-2 було ще більше посилено контроль за галуззю: при продажу лотерейного квитка протягом 1 хвилини ця інформація має з'явитись у Мінфіні. Крім того, передбачено проведення оцінки відповідності лотерейного обладнання та програмного забезпечення.

Другий законопроект (№ 1166), підтриманий у комітеті, спрямовано на зміну умов видачі ліцензій на виробництво спирту та алкогольних напоїв, а також на право оптової та роздрібної торгівлі алкоголем і тютюновими виробами. Автор поправок Олексій Білий (ПР) пропонує, щоб рішення про видачу ліцензії на виробництво спирту або про відмову в її видачі приймалося протягом 20 днів, а не 30, як зараз, і 7, а не 10 — для ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі. Крім того, слід виключити з переліку необхідних документів на отримання торгової ліцензії дозволи від органів пожежного нагляду і нагляду за охороною праці, а також переглянути порядок оплати. Замість поквартальних платежів запровадити одноразовий річний платіж. Однак член комітету Ігор Циркін вважає, що один платіж в 500 тис. грн. буде затяжким для бізнесу, тому доцільніше залишити нинішній поквартальний порядок.

Депутати виступили категорично проти законопроектів Євгена Сігала (№ 2401) щодо підвищення ставки оподаткування банківських вкладів фізичних осіб у п'ять разів — до 25%, і Олега Ляшка (№ 2401-1) — щодо зниження ставки до 1%. Остання пропозиція, зі слів голови комітету, взагалі нічого не дасть, а від п'ятикратного підвищення депутати відмовилися відразу, навіть практично не обговорюючи. Податковим кодексом установлено ставку в 5%, проте її запровадження відстрочено до 2015 р., і проценти за вкладами зараз не оподатковуються. Зі слів заступника голови Правління Нацбанку Валерія Прохоренка, регулятор проти таких ініціатив, оскільки банківська система тільки почала відроджувати довіру громадян. З початку року обсяги депозитів збільшилися на 12 млрд. грн., і це при тому, що ставки за вкладами скоротилися. «Я не думаю, що законопроект дійде до парламенту, — зауважив Віталій Хомутиннік. — Але ми повин-ні дати сигнал людям, що ми не Кіпр і непередбачуваних рішень не прийматимемо».

Ще один законопроект (№ 2407), який депутати відправили на доопрацювання, стосується змін до Податкового кодексу України, розроблених урядом, щодо особливостей визначення витрат подвійного призначення. Документом пропонується встановити, що до витрат платника належатимуть витрати на підтвердження результатів неформального професійного навчання. Така пільга дасть можливість підприємствам стимулювати своїх працівників до професійного зростання. Наразі витратами підприємства вважають витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації.