Бухоблік

Купівля-продаж валюти: бухгалтерський і податковий облік

Бухгалтерський облік

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає ПБО 21.

Відповідно до п. 5 цього ПБО операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Під валютним курсом згідно з п. 4 ПБО 21 слід розуміти установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Таким чином, придбану іноземну валюту при первісному визнанні підприємству-покупцю слід відображати із застосуванням установленого Нацбанком України курсу гривні до грошової одиниці іншої країни на дату здійснення операції (дату визнання іноземної валюти, тобто дату переходу цього активу під контроль підприємства-покупця).

Проте комерційний курс, за яким підприємство придбаває іноземну валюту, досить часто відрізняється від курсу, установленого Нацбанком України. За таких обставин сума, сплачена підприємством за іноземну валюту, відрізнятиметься від суми, за якою іноземну валюту зараховано на баланс при первісному визнанні (тобто від балансової вартості валюти).

В Інструкції № 291, яка регулює порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою, встановлено таке:

додатну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;

від'ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Проте слід зазначити, що наведені вище приписи Інструкції № 291, які визначають порядок ведення обліку на субрахунках 711 і 942, виправдані лише щодо ситуації, коли підприємство здійснює продаж іноземної валюти.

Якщо ж підприємство здійснює придбання іноземної валюти, то в бухгалтерському обліку таку операцію слід відображати у такому порядку:

додатну різницю між ціною придбання іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»;

від'ємну різницю між ціною придбання іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, вважаються монетарними статтями. Монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату балансу відображаються з використанням валютного курсу на цю дату.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться відповідно до п. 8 ПБО 21 на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.

Якщо курсові різниці визначаються за монетарними статтями (активами й зобов'язаннями), пов'язаними з операційною діяльністю підприємства, то інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Якщо ж курсові різниці визначаються за монетарними статтями (активами й зобов'язаннями), пов'язаними з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства, то інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Щодо плати за послуги банків, а також витрат, пов'язаних з купівлею-продажем валюти, то вони згідно з п. 18 ПБО 16 відносяться до адміністративних витрат і, відповідно, відображаються за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати». Бухгалтерський облік

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає ПБО 21.

Відповідно до п. 5 цього ПБО операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Під валютним курсом згідно з п. 4 ПБО 21 слід розуміти установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Таким чином, придбану іноземну валюту при первісному визнанні підприємству-покупцю слід відображати із застосуванням установленого Нацбанком України курсу гривні до грошової одиниці іншої країни на дату здійснення операції (дату визнання іноземної валюти, тобто дату переходу цього активу під контроль підприємства-покупця).

Проте комерційний курс, за яким підприємство придбаває іноземну валюту, досить часто відрізняється від курсу, установленого Нацбанком України. За таких обставин сума, сплачена підприємством за іноземну валюту, відрізнятиметься від суми, за якою іноземну валюту зараховано на баланс при первісному визнанні (тобто від балансової вартості валюти).

В Інструкції № 291, яка регулює порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою, встановлено таке:

  • додатну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;
  • від'ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Проте слід зазначити, що наведені вище приписи Інструкції № 291, які визначають порядок ведення обліку на субрахунках 711 і 942, виправдані лише щодо ситуації, коли підприємство здійснює продаж іноземної валюти.

Якщо ж підприємство здійснює придбання іноземної валюти, то в бухгалтерському обліку таку операцію слід відображати у такому порядку:

  • додатну різницю між ціною придбання іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»;
  • від'ємну різницю між ціною придбання іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти».

Статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, вважаються монетарними статтями. Монетарні статті в іноземній валюті на кожну дату балансу відображаються з використанням валютного курсу на цю дату.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться відповідно до п. 8 ПБО 21 на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.

Якщо курсові різниці визначаються за монетарними статтями (активами й зобов'язаннями), пов'язаними з операційною діяльністю підприємства, то інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Якщо ж курсові різниці визначаються за монетарними статтями (активами й зобов'язаннями), пов'язаними з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства, то інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Щодо плати за послуги банків, а також витрат, пов'язаних з купівлею-продажем валюти, то вони згідно з п. 18 ПБО 16 відносяться до адміністративних витрат і, відповідно, відображаються за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Податковий облік

Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті регулюється нормами п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу у разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. З метою практичної реалізації цієї норми Податкового кодексу до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду слід включати позитивну або від'ємну різницю між ціною (вартістю) придбання іноземної валюти, визначеною на підставі комерційного курсу національної валюти до іноземної валюти, та балансовою вартістю придбаної іноземної валюти, розрахованою за офіційним курсом Нацбанку України. Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.

Витрати на сплату обов'язкових платежів, пов'язаних із придбанням іноземної валюти (збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), відносяться до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування (абзац третій пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу). Крім того, до складу витрат також включаються такі адміністративні витрати, як плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків (пп. «є» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Кодексу).

Згідно з пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Особливості визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти було роз'яснено в Узагальнюючій податковій консультації № 574. Ці роз'яснення стосуються операцій з іноземною валютою, придбаною платниками податку як до 01.07.2012 р., так і після цієї дати (далі буде розглянуто порядок відображення у бухгалтерському і податковому обліку операцій з валютою, придбаною після 01.07.2012 р.).

Якщо платник податку придбавав іноземну валюту у звітних періодах після 01.07.2012 р. та до кінця кварталу (до дати звітного балансу) така валюта обліковувалася на його рахунках, то в Узагальнюючій податковій консультації № 574 (відповідь на запитання 1) роз'яснено, що до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від'ємна різниця між:

  • курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання;
  • курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу.

Таким чином, у ситуації, коли придбану після 01.07.2012 р. іноземну валюту так і не було використано до дати звітного балансу, позитивна або від'ємна різниця перший раз визначається на дату придбання валюти, а другий раз — на дату звітного балансу.

Якщо ж іноземну валюту придбано після 01.07.2012 р. та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), погашення заборгованостей в іноземній валюті до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то в Узагальнюючій податковій консультації № 574 (відповідь на запитання 2) роз'яснено, що до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату такого придбання.

Крім того, у цій ситуації слід також враховувати норми пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу, згідно з якими визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Якщо звернутися до п. 8 ПБО 21, то згідно з його нормами визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті слід проводити, зокрема, на дату здійснення господарської операції (це, наприклад, можуть бути господарські операції з придбання іноземної валюти, продажу цієї валюти, перерахування іноземної валюти в оплату товарів (робіт, послуг) або в погашення заборгованостей в іноземній валюті).

Отже, у ситуації, коли придбану після 01.07.2012 р. іноземну валюту продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), у погашення заборгованостей в іноземній валюті до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то позитивна або від'ємна різниця перший раз визначається на дату придбання валюти, а другий раз — на дату здійснення господарської операції (наприклад, на дату здійснення операції з продажу іноземної валюти, перерахування іноземної валюти в оплату товарів (робіт, послуг) тощо).

Розглянемо, як відображати в бухгалтерському і податковому обліку таку операцію, причому як у прикладі 1, так і в наступних прикладах курси валют застосовуються умовні.

Приклад 1

ТОВ «Дельта» у 2013 р. придбало через уповноважений банк 40 000 дол. США за комерційним курсом 8,070 грн. за 1 дол., при цьому на дату зарахування на банківський рахунок підприємства придбаної іноземної валюти курс Нацбанку України становив 7,993 грн. за 1 дол.

Комісійна винагорода за послуги банку з придбання іноземної валюти становить 0,4% від вартості придбаної валюти, визначеної за комерційним курсом.

Придбану валюту призначено для перерахування як попередню оплату за товари згідно з договором купівлі-продажу, укладеним з нерезидентом. На дату перерахування іноземної валюти на користь нерезидента курс Нацбанку України становив 7,995 грн. за 1 дол.

Бухгалтерський та податковий облік за прикладом 1 наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий -облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Перераховано кошти для придбання 40 000 дол. США та сплати комісійної винагороди банку

377

311

325 000,00

-

-

Зараховано на банківський рахунок підприємства придбані 40 000 дол. (курс Нацбанку України — 7,993 грн. за 1 дол.)
40 000 дол. × 7,993 грн. = 319 720,00 грн.

312

377

319 720,00

-

-

Відображено у складі витрат додатну різницю між ціною придбання іноземної валюти, визначеною на підставі комерційного курсу, та її балансовою вартістю, розрахованою за офіційним курсом Нацбанку України
40 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) - 40 000 дол. × 7,993 грн. (за 1 дол.) = 3080,00 грн.

942

377

3080,00

-

3080,00*

Відображено утриману банком суму комісійної винагороди за послуги з придбання іноземної валюти
40 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) × 0,4% = 1291,20 грн.

92

685

1291,20

-

1291,20

685

377

1291,20

-

-

Повернено банком на рахунок підприємства залишок коштів у національній валюті
325 000 - 322 800 - 1291,20 = 908,80 грн.

311

377

908,80

-

-

Перераховано нерезиденту кошти у сумі 40 000 дол. як попередню оплату за товари (курс Нацбанку України — 7,995 грн. за 1 дол.) 40 000 дол. × 7,995 грн. (за 1 дол.) = 319 800,00 грн.

371

312

319 800,00

-

-

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яку перераховано нерезиденту, визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату перерахування цієї валюти та на дату її попередньої оцінки
40 000 дол. × (7,995 грн. (за 1 дол.)  - 7,993 грн. (за 1 дол.)) = 80,00 грн.

312

714

80,00

80,00

-

*Згідно з пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу у разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. З метою практичної реалізації цієї норми Податкового кодексу до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду слід включати позитивну або від'ємну різницю між ціною (вартістю) придбання іноземної валюти, визначеною на підставі комерційного курсу національної валюти до іноземної валюти, та балансовою вартістю придбаної іноземної валюти, розрахованою за офіційним курсом Нацбанку України.

 

Зауважимо, що відповідно до ст. 3 Закону № 185 Нацбанк України має право встановлювати строк, протягом якого придбана резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. У разі порушення резидентами строків, установлених Нацбанком України відповідно до ст. 3 Закону № 185, придбану валюту продають уповноважені банки протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу спрямовується до Держбюджету України, а від'ємна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента (ст. 5 Закону № 185).

Можливою є ситуація, коли після придбання іноземної валюти настає дата звітного балансу, а вже після неї відбувається перерахування придбаної валюти на користь контрагента-нерезидента (отже, при відображенні у бухгалтерському та податковому обліку такої операції доведеться враховувати три різні дати). За таких обставин позитивна або від'ємна різниця перший раз визначається на дату придбання валюти, другий раз — на дату звітного балансу, третій раз — на дату здійснення господарської операції (перерахування іноземної валюти на користь контрагента-нерезидента). Розглянемо, як відображати в бухгалтерському і податковому обліку таку операцію (приклад 2).

Приклад 2

ТОВ «Омега» у 2013 р. придбало через уповноважений банк 30 000 дол. США за комерційним курсом 8,070 грн. за 1 дол., при цьому на дату зарахування на банківський рахунок підприємства придбаної іноземної валюти курс Нацбанку України становив 7,993 грн. за 1 дол.

Комісійна винагорода за послуги банку з придбання іноземної валюти становить 0,4% від вартості придбаної валюти, визначеної за комерційним курсом.

Придбану валюту призначено для перерахування як попередню оплату за товари згідно з договором купівлі-продажу, укладеним з нерезидентом.

Після придбання іноземної валюти настала дата звітного балансу, на яку курс Нацбанку України становив 7,994 грн. за 1 дол. Після цього відбулося перерахування іноземної валюти на користь нерезидента, при цьому на дату перерахування курс Нацбанку України становив 7,992 грн. за 1 дол.

Бухгалтерський та податковий облік за прикладом 2 наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,
грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Перераховано кошти для придбання 30 000 дол. та сплати комісійної винагороди банку

377

311

245 750,00

-

-

Зараховано на банківський рахунок підприємства придбані 30 000 дол. (курс Нацбанку України — 7,993 грн. за 1 дол.)
30 000 дол. × 7,993 грн.  = 239 790 грн.

312

377

239 790,00

-

-

Відображено у складі витрат додатну різницю між ціною придбання іноземної валюти, визначеною на підставі комерційного курсу, та її балансовою вартістю, розрахованою за офіційним курсом Нацбанку України
30 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) - 30 000 дол. × 7,993 грн. (за 1 дол.) = 2310 грн.

942

377

2310,00

-

2310,00

Відображено утриману банком суму комісійної винагороди за послуги з придбання іноземної валюти30 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) × 0,4% = 968,40 грн.

92

685

968,40

-

968,40

685

377

968,40

-

-

Повернено банком на рахунок підприємства залишок коштів у національній валюті
245 750 - 242 100 - 968,40 = 2681,60 грн.

311

377

2681,60

-

-

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яка знаходиться на рахунку підприємства, визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату балансу та на дату попередньої оцінки цієї валюти
30 000 дол. × (7,994 грн. (за 1 дол.) - 7,993 грн. (за 1 дол.)) = 30,00 грн.

312

714

30,00

30,00

-

Перераховано нерезиденту кошти у сумі 30 000 дол. як попередню оплату за товари (курс Нацбанку України  — 7,992 грн. за 1 дол.)
30 000 дол. × 7,992 грн. (за 1 дол.) = 239 760,00 грн.

371

312

239 760,00

-

-

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яка перерахована нерезиденту, визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату перерахування цієї валюти та на дату її попередньої оцінки
30 000 дол. × (7,994 грн. (за 1 дол.) - 7,992 грн. (за 1 дол.)) =  60,00 грн.

945

312

60,00

-

60,00

  

У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти платник податку повинен:

включити до складу доходів або витрат відповідно позитивну або від'ємну різницю між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти (пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу). Крім того, в Узагальнюючій податковій консультації № 574 (відповідь на запитання 3) роз'яснено, що балансову вартість іноземної валюти у цьому випадку слід визначати за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату здійснення такої операції (тобто на дату продажу);

визначити курсову різницю за іноземною валютою, яка продається, з урахуванням курсів Нацбанку України на дату продажу цієї валюти та на дату здійснення попередньої господарської операції з цією валютою або на попередню дату балансу (пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу, п. 8 ПБО 21). При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Розглянемо, як відображати в бухгалтерському і податковому обліку таку операцію (приклад 3).

Приклад 3

На валютному рахунку ТОВ «Сигма» є 50 000 дол. США, отримані у 2013 р. внаслідок здійснення експорту готової продукції.

Курс Нацбанку України, за яким були визнані та обліковуються ці 50 000 дол., становив 7,993 грн. за 1 дол.

Для придбання сировини і матеріалів в Україні підприємству необхідні кошти у національній валюті. Враховуючи це, підприємство прийняло рішення продати наявні кошти в іноземній валюті.

ТОВ «Сигма» перерахувало уповноваженому банку для продажу 50 000 дол., курс Нацбанку України на цю дату становив 7,994 грн. за 1 дол., при цьому валюту у цей самий день продано за комерційним курсом 8,070 грн. за 1 дол.

Комісійна винагорода за послуги банку з продажу іноземної валюти становить 0,4% від вартості проданої валюти, визначеної за комерційним курсом. Банк самостійно утримує комісійну винагороду із суми гривень, що надходять як виручка від продажу іноземної валюти.

Бухгалтерський та податковий облік за прикладом 3 наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,
грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Відображено 50 000 дол., що знаходяться на банківському рахунку підприємства (курс Нацбанку України — 7,993 грн. за 1 дол.)
50 000 дол. × 7,993 грн.  = 399 650,00 грн.

312

-

399 650,00

-

-

Перераховано 50 000 дол. з банківського рахунку для продажу (курс Нацбанку України  — 7,994 грн. за 1 дол.)
50 000 дол. × 7,994 грн. = 399 700,00 грн.

377

312

399 700,00

-

-

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яка продається, визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату продажу цієї валюти та на дату її попередньої оцінки
50 000 дол. × (7,994 грн. (за 1 дол.) - 7,993 грн. (за 1 дол.)) = 50,00 грн.

312

714

50,00

50,00

-

Зараховано на банківський рахунок гривні, отримані від продажу доларів, за вирахуванням утриманої банком комісійної винагороди
50 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) - 50 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) × 0,4% = 401 886,00 грн.

311

377

401 886,00

-

-

Відображено у складі доходів додатну різницю між ціною продажу іноземної валюти, визначеною на підставі комерційного курсу, та її балансовою вартістю, розрахованою за офіційним курсом Нацбанку України
50 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) - 50 000 дол. × 7,994 грн. (за 1 дол.) = 3800,00 грн.

377

711

3800,00

3800,00*

-

Відображено утриману банком суму комісійної винагороди за послуги з продажу іноземної валюти
50 000 дол. × 8,070 грн. (за 1 дол.) × 0,4% = 1614,00 грн.

92

685

1614,00

-

1614,00

685

377

1614,00

-

-

*Відповідно до пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти.