Інші податки

Фінансовий шторм на острові Афродіти

Парламент Кіпру 19 березня 2013 р. проголосував проти запровадження податку на депозити.

Законопроект не підтримав жоден із депутатів: 36 парламентаріїв проголосували проти, 19 — утрималися. Це стало сюрпризом для представників єврозони.


Законопроект про запровадження податку на депозити в банках Кіпру передбачав списання 6,75% з депозитних рахунків, на яких знаходилися 20 — 100 тис. євро, з більших вкладів передбачалося списати 9,9%. На запровадженні цього закону наполягають кредитори з Євросоюзу, які натомість повинні надати Кіпру антикризову фінансову допомогу.

Напередодні європейська влада домовилася з кіпрськими представниками про те, що надасть острівній державі екстрену допомогу від ЄС і МВФ у розмірі 10 млрд. євро в обмін на низку заходів, серед яких і запровадження податку на депозити (а також підвищення податку на прибуток і ПДВ).

Незважаючи на рішення парламенту Кіпру, Єврогрупа погодилася дати країні 10 млрд. євро за умови, що борг держави не перевищуватиме 100% ВВП, інакше виникнуть проблеми з погашення кредитів.

При такому розкладі Кіпру не вистачає 6 млрд. євро для порятунку економіки, і, очевидно, ці кошти держава має намір попросити в Росії. За матеріалами The Wall Street Journal, уряд країни одночасно з роботою над можливим запровадженням податку на депозити розробляв резервний план, який допускав російську допомогу.

У свою чергу, Президент Росії Володимир Путін виступив з критичними заявами щодо долі банківських вкладів на Кіпрі на міжнародній арені, охарактеризувавши новий податок як «несправедливий, непрофесійний і небезпечний».

Точка зору російського Президента ґрунтується на результатах аналізу офіційної статистичної інформації, згідно з якою щонайменше 37% прямих інвестицій  на Кіпрі здійснюється російськими підприємцями, а обсяги прямих інвестицій Кіпру в Росії щороку становлять близько 130 млрд. дол., що значно більше, ніж інвестиції, здійснювані в Росію Великою Британією, Німеччиною або США.

Для порівняння можна зазначити, що сумарний розмір інвестицій США на Кіпр не перевищує 2% від щорічного сумарного обсягу іноземних коштів, одержуваних Кіпром.

Можливо, не випадково в цьому зв'язку в одному із звітів Федеральної розвідувальної служби Німеччини, що став надбанням преси наприкінці минулого року, зазначалося, що будь-які зусилля міжнародного співтовариства зі зміцнення економіки острова найбільше вплинуть не на сам Кіпр, а на російських підприємців, прямі інвестиції яких у цю країну в 2011 р. становили близько 26 млрд. дол., а сумарний обсяг операцій російських власників кіпрських компаній перевищив за той самий період 80 млрд. дол. При цьому правоохоронні органи Німеччини відкрито висловлювали сумнів щодо законності коштів російських інвесторів.

Тим часом міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив, що кіпрські банки навряд чи зможуть відкритися найближчими днями.

На його думку, відмова парламенту запровадити одноразовий податок на банківські депозити не дасть змоги банківській системі країни встояти. Шойбле зазначив, що екстрена фінансова допомога від ЄС і МВФ могла б знизити рівень ризиків і стабілізувати ситуацію.

«На сьогодні не зрозуміло, чи зможуть банки Кіпру почати знову функціонувати. Два головні банки Кіпру — неплатоспроможні, і Європейський центральний банк не має резервного фонду на подібний випадок», — відзначив Шойбле.

Наразі Єврокомісія, МВФ і Європейський центральний банк залишаються основними прихильниками запровадження на Кіпрі такого податку. Їх представники стверджують, що такий крок нині є єдиним можливим економічним і фінансовим вибором для Кіпру, а відмова від нього неминуче призведе до найнегативніших наслідків.

Однак супротивники запровад-ження податку категоричні у своїх твердженнях: вони наполягають на тому, що такий податок не є слушним, а його запровадження не може бути виправданим і обґрунтованим.


Сергій СОБУЦЬКИЙ,
за матеріалами міжнародних інформаційних агентств

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42