Акциз

Нове в оподаткуванні акцизним податком та збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

З 01.01.2013 р. набрали чинності закони № 5503 а № 5519, якими вдосконалено адміністрування акцизного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону № 5503 норми щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої набирають чинності з 1 числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон, тобто з 01.04.2013 р. Зазначений пункт містить вичерпний перелік підакцизної продукції, ставки на яку підвищуються через певний термін з моменту набрання чинності самим Законом, що пов'язано з особливостями використання марок акцизного податку на цю продукцію. Враховуючи те, що товарну позиціюпиво із солоду (солодове) не включено до вичерпного переліку підакцизної продукції, збільшення ставки акцизного податку на пиво із солоду (солодове) застосовується з 01.01.2013 р.


Розглянемо детальніше зміни, внесені Законом № 5503, якими встановлено, що:

  • приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії, не є акцизним складом (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу);
  • ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції), за умови подальшого виготовлення з такої сировини готової продукції на митній території України, з якої сплачується акцизний податок, або реалізації такої продукції (підакцизних товарів) на експорт, та пред'явлення митному органу ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів) належать до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування (пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу);
  • ввезення на митну територію України тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, та реалізація ферментованої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів належать до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування (абзац другий зазначеного підпункту Кодексу);
  • сплата акцизного податку виробниками тютюнових виробів здійснюється при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання, з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу);
  • майже в півтора раза збільшено специфічні ставки акцизного податку. Одночасно вдвічі зменшено адвалорні ставки (з 25 до 12%) та збільшено мінімальне акцизне податкове зобов'язання (підпункти 215.3.2 — 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу);
  • ставки акцизного податку на тютюнову сировину та тютюнові відходи підвищено з 0 грн. за 1 кг до 217,6 грн. за 1 кг (пп. 215.3.2 вищезазначеного пункту Кодексу);

Також запроваджено:

  • відповідальність за порушення умов зберігання, виробництва та/або реалізації підакцизної продукції (абзац 15 частини другої ст. 17 Закону № 481);
  • 12-місячний термін дійсності використання марок акцизного податку старого зразка у випадку зміни зразків таких марок на нові (абзац четвертий частини четвертої ст. 11 зазначеного Закону):
  • Єдиний реєстр товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу);
  • обов'язкове обладнання акцизних складів витратомірамилічильниками обсягу виробленого спирту (п. 230.1 цієї статті Кодексу);

Крім цього, заборонено відпуск спирту з акцизного складу без наявності витратоміра-лічильника (вищезазначений пункт Податкового кодексу); встановлено поетапне збільшення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов'язання на сигарети с фільтром та без фільтру з 2013 по 2015 рр. (п. 6 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу); впорядковано з 2013 по 2017 рр. ставки акцизного податку на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00) (п. 1 вищезазначеного підрозділу цього Кодексу).

Оскільки вищевикладені нововведення суттєво змінюють порядок оподаткування акцизним податком тютюнових виробів, тютюнової сировини, а також порядок обігу підакцизної продукції, розглянемо деякі з них детальніше.

Сплата акцизного податку виробниками тютюнових виробів

Змінами, внесеними п. 13 Закону № 5503 до пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу, передбачено, що акцизний податок виробниками тютюнових виробів перераховується до бюджету при придбанні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації.

Відповідно до п. 226.13 ст. 226 цього Кодексу виробники тютюнових виробів визначають потребу в марках акцизного податку з урахуванням планових щомісячних обсягів реалізації продукції.

При цьому п. 226.12 ст. 226 Кодексу встановлено, що продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам тютюнових виробів провадиться на підставі:

  • заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку;
  • звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) — у виробника;
  • платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Згідно з Положенням № 1251 підприємства — виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі — покупці марок) щомісяця подають органу податкової служби, уповноваженому ДПС України (далі — продавець марок), попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Наказом № 1021 затверджено форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 2 форми Т Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів, затвердженої наказом № 1021, передбачено, що виробники тютюнових виробів подають пакет документів та заявку-розрахунок продавцю марок, яка передбачає розрахунок суми акцизного податку на тютюнові вироби щодо придбаних марок.

Отже, для одержання марок акцизного податку виробники тютюнових виробів повинні надати продавцю марок копію платіжного документа, що підтверджує перерахування акцизного податку з розрахунку на кількість марок, які фактично одержуються за відповідною заявкою-розрахунком, з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

При цьому якщо марки акцизного податку, виготовлені за відповідною попередньою заявкою-розрахунком, придбаваються покупцем марок частинами, заявка-розрахунок на одержання марок заповнюється покупцем марок на кількість марок, що підлягають фактичному одержанню. У такому випадку покупець марок сплачує акцизний податок з розрахунку на кількість марок, які фактично одержуються за відповідною заявкою-розрахунком.

Згідно з п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Таким чином, обчислення суми акцизного податку з тютюнових виробів, яка підлягає сплаті при придбанні марок акцизного податку, здійснюється виробниками тютюнових виробів самостійно із застосуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби, що діє відповідно до норм Податкового кодексу на момент проведення розрахунку.

Приклад 1

Мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби становить:

95,40 грн. за 1 тис. шт. сигарет без фільтра;

217,60 грн. за 1 тис. шт. сигарет з фільтром.

Ставки акцизного податку становлять:

для сигарет без фільтра: 72,70 грн. за 1 тис. шт.специфічна ставка, 12%адвалорна ставка;

для сигарет з фільтром: 162,60 грн. за 1 тис. шт.специфічна ставка, 12%адвалорна ставка.

Загальна сума акцизного податку, що підлягає сплаті, включає в себе специфічну та адвалорну складові акцизного податку, а саме:

А = Ас + Аа,

де Азагальна сума акцизного податку, що підлягає сплаті;

Ассума акцизного податку, розрахована за специфічними ставками акцизного податку;

Аасума акцизного податку, розрахована за адвалорними ставками акцизного податку.

Підприємствовиробник тютюнових виробів замовило 1 млн.  шт. марок акцизного податку з метою здійснення маркування тютюнових виробів, а саме:

500 тис.  марок акцизного податку для маркування сигарет без фільтра, що відповідає 500 тис. пачок або 10 млн. шт. сигарет;

500 тис. марок акцизного податку для маркування сигарет з фільтром, що відповідає 500 тис. пачок або 10 млн. шт. сигарет.

Тоді із розрахунку мінімального акцизного податкового зобов'язання загальна сума акцизного податку при придбанні вищезазначеної кількості марок акцизного податку становить

А = 10 000 000 : 1000 х 95,40 + 10 000 000 : 1000 х х 217,60 =  = 954 000,00 + 2 176 000 = 3 130 000 (грн.)

і заноситься до граф 12 та 13 Заявки-розрахунку на придбання виробниками марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів (даліЗаявка-розрахунок).

Розрахована сума включає в себе суму акцизного податку, розраховану за специфічними ставками:

Ас = 10 000 000 : 1000 х 72,70 + 10 000 000 : 1000 х х 162,60 = 727 000 + 1 626 000 = 2 353 000 (грн.), що заноситься до графи 10 Заявки-розрахунку.

Сума акцизного податку, розрахована за адвалорними ставками, становить

Аа = ААс = 3 130 0002 353 000 = 777 000 (грн.) відображається у графі 11 Заявки-розрахунку.

Розрахунок авансового платежу для тютюнових виробів (люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування)

Згідно з ст. 1 Закону № 481 тютюнові вироби — це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

♦ Приклад 2

Замовлено марок під розфасовку по 2 г100 шт.;

замовлено марок під розфасовку по 5 г150 шт.;

замовлено марок під розфасовку по 10 г50 шт.

Розрахунок авансового платежу:

(2 х 100) + (5 х 150) + (10 х 50) = 200 + 750 + 500 = 1450 (г), або 1,45 кг;

217,6 грн. х 1,45 кг = 315,52 грн.

Довідково: 217,6 грн. за 1 кгспецифічна ставка податку відповідно до Закону № 5503.

У разі потреби доплата здійснюється у строк, встановлений пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу, тобто 20 числа місяця, наступного за звітним.

Сировина для виробництва

Відповідно до абзацу першого пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 Податкового кодексу звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції), за умови подальшого виготовлення з такої сировини готової продукції на митній території України, з якої сплачується акцизний податок, або реалізації такої продукції (підакцизних товарів) на експорт, та пред'явлення митному органу ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів).

Отже, з метою застосування вищезазначених положень Кодексу до уваги повинен братися напрям подальшого використання у виробничому процесі ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції). Тобто звільняється від оподаткування ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) за умови їх подальшого використання у виробництві підакцизних товарів (продукції), з яких у подальшому сплачується акцизний податок на митній території України, або якщо підакцизні товари (продукція) реалізуються на експорт.

Абзацом другим пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 Податкового кодексу визначено, що звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, та реалізація ферментованої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

Враховуючи вищезазначене, ця пільга може застосовуватися тільки тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють ввезення на митну територію України тютюнової сировини та реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт.

Увага! Відповідно до ст. 15 Закону № 481 імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише:

  • суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів;
  • тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт.

Відповідальність за порушення умов зберігання, виробництва та/або реалізації підакцизної продукції

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

у 2012 р.

з 1 січня 2013 р.

зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку — 100% вартості товару, але не менше 1700 грн.

виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку — 200% вартості товару, але не менше 8500 грн.

 

Запровадження єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв

З метою запровадження посиленого контролю за виробництвом, транспортуванням і реалізацією алкогольних напоїв та спирту п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу встановлено, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, з відміткою представника органу ДПС на акцизному складі забороняється.

Порядок ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 230 Податкового кодексу наказом № 14 затверджено Порядок роботи представників органів ДПС на акцизних складах та податкових постах.

Пунктами 2.4 та 2.8 розділу ІІ «Функції та завдання представників органу державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах» цього наказу встановлено, що при відвантаженні спирту представник органу ДПС робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису.

Отже, керуючись положеннями Податкового кодексу та наказу № 14, представники органу ДПС на акцизних складах та податкових постах при виконанні своїх службових обов'язків в обов'язковому порядку користуються бланком товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форму якого затверджено наказом № 154.

Увага! Відповідно до постанови № 456 товарно-транспортні накладні не віднесено до переліку бланків суворої звітності.

Враховуючи вищезазначене, суб'єкт господарювання може використовувати бланки товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, у тому числі самостійно роздруковані, за формою, затвердженою наказом № 154.

Після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв такі накладні в обов'язковому порядку підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних.

Обов'язкове обладнання акцизних складів витратомірами — лічильниками обсягу виробленого спирту

Згідно з абзацами третім, четвертим та п'ятим п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами — лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів — лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів — лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Представник органу ДПС на акцизному складі відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском (за наявності витратоміра-лічильника) та обліком спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу (п. 230.12 ст. 230 Податкового кодексу).

Такі нововведення спрямовано на підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Увага! Після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників обсягу виробленого спирту етилового відпуск спирту етилового з акцизного складу без наявності витратоміра-лічильника заборонено.

Упорядкування з 2013 по 2017 роки ставок акцизного податку на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду

Абзац четвертий п. 1 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), застосовуються такі ставки акцизного податку:

  • 29 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2013 р.;
  • 32 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2014 р.;
  • 35 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2015 р.;
  • 38 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2016 р.;
  • 41 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2017 р.;
  • з 1 січня 2018 р. застосовується ставка акцизного податку, визначена пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу.

Отже, держава продовжує підтримувати виноробну та коньячну галузі шляхом встановлення до 2017 р. пільгових ставок податку (29, 32, 35, 38, 41 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту замість ставки 49,49 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту, встановленої пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу) на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду.

Операції з відчуження цінних паперів

Законом № 5519 внесено зміни до ст. 14 Податкового кодексу, згідно з якими акцизний податок — це особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами.

Статтю 214 Податкового кодексу доповнено новим п. 214.8, яким передбачено, що базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операціями з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів, є дата отримання доходу відповідно до п. 219.2 ст. 219 Податкового кодексу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів.

Згідно з п. 219.2 ст. 219 Податкового кодексу суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу. Податковим агентом за біржовими та позабіржовими операціями з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операціями з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів, є відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), включаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому цим Кодексом. Податковим агентом при здійсненні операцій з розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу є їх емітент.

Розширення груп підакцизних товарів

Крім таких нововведень, з метою розширення груп підакцизних товарів та залучення до оподаткування акцизним податком компонентів нафтопродуктів та скрапленого газу до підакцизних віднесено такі товарні групи за кодами згідно з УКТ ЗЕД (пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу):

2711 14 00 00
2711 19 00 00

Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном)

євро за 1 тис. кг

44

2710 19 31 00

Газойлі для специфічних процесів переробки

євро за 1 тис. кг

98

2710 19 35 00

Газойлі для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній категорії 2710 19 31

євро за 1 тис. кг

98

2710 19 51 00

Паливо рідке (мазут) для специфічних процесів переробки

євро за 1 тис. кг

46

2710 19 55 00

Паливо рідке (мазут) для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 19 51 00

євро за 1 тис. кг

46

 

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Пункт 2 розділу XIX Податкового кодексу доповнено абзацом, відповідно до якого Закон № 587 визнано таким, що втратив чинність.

При цьому підрозділ 10 розділу ХІХ цього Кодексу доповнено новим п. 16, згідно з яким тимчасово, до 01.01.2018 р., встановлюється збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Цим пунктом також визначено:

  • платників збору — суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво;
  • об'єкт оподаткування збору — виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв і пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі;
  • ставку збору — 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.3 цього пункту.

Увага! Особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.

Виробники алкогольних напоїв і пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Статтею 10 Закону № 5515 встановлено, що у Загальному фонді Державного бюджету України на 2013 рік до доходів належать, зокрема, надходження збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Отже, надходження збору (контролюються органами ДПС) є одним із джерел формування Загального фонду Держбюджету України на 2013 рік.

Звертаємо увагу на те, що порядок оподаткування, об'єкт оподаткування, а також перелік кола платників збору не зазнали змін порівняно з положеннями Закону № 587, який втратив чинність, відмінність полягає лише у спрямуванні надходжень від збору.