Статті

Шлях до молочного раю

Небагато українців уявляють звичний раціон без дивовижного подарунка природи — молока. Попит на виготовлені з нього масло, сири, йогурти існує завжди, і понад усе споживач зацікавлений у широкому виборі якісного товару за прийнятною ціною. Вітчизняні підприємства, що переробляють молоко та мають наразі підтримку держави у вигляді спеціальних режимів оподаткування, мали б надавати покупцеві таку можливість. Проте не завжди висока ціна продукту виправдана його якістю, як, до речі, і напис на упаковці ще не гарантує відповідний її вміст, бо полиці великих торговельних продуктових мереж і невеличких крамниць та кіосків давно заполонили молокопродукти-імітатори. Тому представники громадських організацій і дехто із законотворців не один рік пропонують розмежувати поняття молочних та молоковмісних продуктів на законодавчому рівні. Минулого місяця у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів», який дасть можливість споживачеві згадати призабутий райський смак натурального молока, а вітчизняний продовольчий ринок убезпечити від підробок.


Розкласти усе по поличках

Беручи з полиці пакет молока, пачку сиру або вершкового масла, деякі покупці навіть не підозрюють, що купують зовсім інший товар, в якому молочні жири, молочний білок і лактозу замінили не ідентичними їм харчовими домішками та сурогатними оліями. Зареєстрований законопроект передбачає, що на упаковці з'явиться напис розміром не менше ніж 80% від назви самого продукту про вміст у ньому рослинних жирів. За недотримання цієї норми пропонують запровадити штраф у розмірі 100% вартості товару, реалізованого з порушеннями. Санкції чекають і на тих, хто виготовляє продукцію, яка містить менш як 50% масової частки молочного жиру. Таких виробників штрафуватимуть у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автори законопроекту прагнуть у буквальному розумінні розкласти вирішення проблеми «по полицях» і обумовили ще один суттєвий для інформування покупця момент: молочні та молоковмісні продукти у магазинах мають розміщуватись окремо — на різних торговельних прилавках. Навіть використання назв для сурогатних продуктів, які походять від традиційних молочних, на кшталт «Сирок» або «Сметанка» також планують заборонити, щоб покупець міг легко відрізнити натуральні молочні вироби від виготовлених із додаванням замінників. На думку міністра Мінагрополітики України Миколи Присяжнюка, ухвалення нового законопроекту забезпечить дотримання прав споживачів на отримання достовірної інформації про якість продукту і дасть їм можливість вибору.

Згадуваний законопроект хоча й висуває додаткові умови для посиленого контролю за якістю молочно-товарного виробництва, по суті не містить жодних особливих чи нових вимог до натуральної молочної продукції порівняно з тими, які існували раніше. Інша річ, що деякі виробники дозволяли й донині дозволяють собі відверто нехтувати встановленими правилами, прагнучи в такий спосіб здешевити виробничий процес або подовжити строки вживання виробу. Терміни «молоко», «молочна сировина» та «молочні продукти» було чітко визначено у ст. 1 Закону України від 24.06.2004 p. № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти». Така продукція має містити лише складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) та може містити харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молока. Зрештою, з огляду на ці вимоги діють і спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських підприємств. Приміром, суми ПДВ, отримані переробним підприємством у результаті здійснення операцій з реалізації продукції, яка не є молоком, молочною сировиною та молочними продуктами і не відповідає вимогам, визначеним Законом № 1870, не направляються для виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам (це стосується також продукції, виготовленої частково із сировини власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, а частково — з іншої сировини).

Нині десятки підприємств у різних містах і містечках України виробляють молоко, молочну сировину та молочні продукти. Усі ці суб'єкти господарювання відповідно до ст. 11 Закону № 1870 (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб) підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно-правових актів. При цьому об'єктами атестації виробництва молока, молочної сировини та молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання. Без такої атестації виробництво і переробка молока, молочної сировини та молочних продуктів, відповідно і виплата компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам, забороняються.

Згущуючи фарби

Та всупереч букві закону на магазинних прилавках майже кожної торгової точки з легкістю можна відшукати продукти, до складу яких входять зовсім не натуральні, більше того — далекі від їстівних інгредієнти. Експерти з безпеки харчових продуктів на підставі лабораторних досліджень довели: близько 30% продуктів на українському ринку є фальсифікованими. Причому молочні вироби серед підробок значаться в групі лідерів.

Виробники, серед яких, безперечно, є багато добросовісних, стверджують, що експерти дуже часто «згущують фарби». Але їхні, подеколи навіть обґрунтовані, аргументи легко розбиваються об факти, оприлюднені, приміром, під час прес-конференції у Києві президентом Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентином Безруким. Якщо хімічний склад молока не відповідає маркуванню товару в 5 — 10% випадків, то щодо такого продукту, як молоко згущене, подібні розбіжності виявляють у 80% випадків. А інформація, представлена свого часу директором Інституту споживчих експертиз Юрієм Чорнобривцем, по-справжньому шокує. Фахівець продемонстрував журналістам згущенку, яка складалася на 95% з пальмової олії і на 5% — з... титанових білил. Експерт тоді зауважив, що фарбник-відбілювач Е-171, відомий ще під назвою «діоксид титану», застосовується в усьому світі у виробництві лаків, фарб, паперу та пластмас. А українські й російські виробники мають власне «ноу-хау», завдяки якому споживачі можуть досхочу ласувати «згущеними фарбами», бо «вигадливі» та «ощадливі» підприємці активно використовують їх як відбілювач для згущеного й сухого молока.

«Трансжирна» проблема

Що складнішим є вміст продукту, зауважують спеціалісти, то частіше виробник зловживає підмінами, намагаючись окремі компоненти, приміром молочні жири, замінити дешевшими — пальмовою олією, іншими трансжирами. Дебати про властивості пальмової олії точилися навіть у стінах парламенту. Депутати запропонували на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо заборони пальмової олії у виробництві харчових продуктів. Свої ініціативи законотворці аргументували, спираючись на конкретні дослідження. Так, за результатами перевірок 2012 р. Держспожив-інспекцією було відібрано 800 зразків молочних товарів, з яких у 86 було встановлено наявність жиру немолочного походження. До того ж лабораторії Державної інспекції з питань захисту прав споживачів не можуть визначити, яка саме олія — харчова чи технічна — використовується при виробництві харчових продуктів.

На захист недорогої, а відтак вигідної сировини, постають виробники, які стверджують, що пальмова олія за складом мало не замінник жіночого молока, і запевняють, що у вітчизняних виробників молочної продукції показники безпеки при використанні пальмової олії є задовільними та  такими, що не загрожують здоров'ю. Однак за неправильних технологій переробки пальмової олії в харчових продуктах збільшується кількість транс-ізомерів — речовин, які, потрапляючи в організм людини, спричинюють онкологічні захворювання. Попри переконання лікарів, що саме надмірна кількість трансжирів у молочних продуктах є однією з безпосередніх причин зростання хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту, навести конкретні приклади захворювань, на жаль, немає можливості, бо така статистика не фіксується. Більше того, фахівці санітарної служби не мають змоги провести детальні дослідження складових молочних продуктів, оскільки виробник не зобов'язаний надавати службі всі інгредієнти та їх пропорції, що використовуються при виготовленні продукту, посилаючись на таємницю специфіки виробництва.

Тож питання полягає насамперед у дотриманні всіх технологічних процесів під час переробки рослинної олії та її зберігання і сумлінності підприємців. На жаль, практика свідчить про те, що довіряти можна не кожному виробникові.

Довіряй, але перевіряй

Проте на вітчизняному ринку працює дуже багато чесних та відповідальних виробників молочної продукції, які шанують і відроджують давні традиції молочно-товарного виробництва в Україні, коли українські продукти були в зеніті слави і користувались особливим попитом в Європі. Наприклад, масло, вироблене на початку XX ст. галицьким Крайовим молочарським союзом, більше знаним як «Маслосоюз», експортувалось до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Чехії, а також до Австралії та Палестини. Виробляли цей ексклюзивний продукт лише з молока корів, яких утримували в приватному секторі. Процес транспортування мав майже культовий характер. Молоко вантажили на вози з великими брилами льоду і везли спершу до молочарень, звідти упаковане в бочки масло — до Львова, а потім — за кордон. Чотирилистник конюшини і літери «МС» на упаковці, що означали «Маслосоюз», були єдиною і найкращою рекламою продукту.

Чимало сучасних компаній — виробників молочної продукції також мають своїх прихильників. Багато підприємств, що працюють у цій галузі, і зокрема виробники, які виготовляють високоякісну продукцію, зацікавлені в тому, аби споживач мав змогу ідентифікувати вироби різної якості. Експерти переконані, що навіть вироби улюбленого продуктового бренда не зайво вивчати уважніше, і радять вибирати ті продукти, складові яких цілком природні та добре відомі. Про занадто велику кількість замінників натуральних складових може свідчити тривалий термін зберігання продукту. Насторожувати покупця має символ Е з будь-якою цифрою. Що частіше зустрічається він на етикетці продукту, то небезпечніша для здоров'я їжа. До того ж нижча (навіть не набагато) ціна продукту є явною прикметою його сурогатного походження.

Граніт науки з молоком

Утім дієтологи застерігають українців у жодному разі не відмовлятися від вживання молока. Навпаки, усіляко пропагують користь цього незамінного харчу. За даними Асоціації дієтологів, споживання пакетованих молочних продуктів в Україні становить близько 22 кг на рік. У Росії цей показник майже вдвічі більший — 45 кг, а в Польщі сягає 72 кг. Не випадково Асоціація дієтологів навіть приєдналася до інформаційно-освітнього проекту «Три молочні продукти на день», який стартував у Києві наприкінці січня за участю представників влади, громадських організацій та бізнесу зі стратегічною метою — підвищити рівень споживання молочної продукції. Зі слів Ганни Дерев'янко, виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації, що ініціювала проект, подібні програми просування споживчих цінностей молока і молочних продуктів уже існують у країнах ЄС. Наприклад, нинішнього місяця в Австрії, Бельгії, Данії, Ірландії, Північній Ірландії та Нідерландах розпочинається кампанія «Молоко — сила природи», що триватиме протягом трьох років. Споживачів активно інформуватимуть про природну силу молока і користь від його вживання, водночас привертаючи увагу владних структур до проблем молочної галузі та сільськогосподарських виробників.

Нещодавно й дослідження вчених підтвердили позитивний вплив молока на організм. Вони помітили, що країни, жителі яких п'ють багато молока, мають більше нобелівських лауреатів, ніж ті держави, де рівень споживання молока низький. І підкріплюють свої висновки різноманітними прикладами, зокрема Швеції, де в раціоні громадян переважають молочні продукти і проживає багато володарів престижної нагороди. Натомість згадують країни, приміром Китай, де молоко не вживають і, відповідно, лауреатів дуже мало. Учені переконані, що саме вітамін D, якого багато в молоці, сприяє підвищенню розумових здібностей. Звісно, подібні судження можуть спровокувати шквал критичних зауважень від скептиків. Проте щоб спростувати думку вчених, спершу її варто перевірити, розпочавши штурм наукових вершин зі склянкою молока.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42