Єдиний податок

Посередницька діяльність у торговельно-виробничій сфері приватного підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування

До редакції «Вісника» надійшов лист з таким запитанням: «Які види діяльності приватний підприємецьплатник єдиного податку повинен відкрити, якщо планує займатися посередництвом в торгівлі: купувати зерно у фермерів та переробляти на переробних підприємствах, після чого продавати юридичним та фізичним особам оптом та вроздріб? До якої групи платників єдиного податку він належатимедругої чи третьої?» Розглянемо відповіді у цій статті.


Види іяльності згідно з КВЕД

Коди видів економічної діяльності, якими займатиметься суб'єкт господарювання, присвоюються відповідно до ДК 009:2010.

Водночас цей класифікатор не містить детального пояснення, якими критеріями користуватися при виборі конкретного коду. Але така інформація є в Методологічних основах № 396. Згідно з ДК 009:2010 секція G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» включає оптову та роздрібну торгівлю (тобто продаж без перероблення) будь-якими видами товарів і надання допоміжних послуг, пов'язаних із торгівлею товарами.

Оптова торгівля — це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам й організаціям або іншим оптовикам, діяльність агентів чи посередників з купівлі товарів від імені подібних осіб або продажу товарів подібним особам і компаніям.

Роздрібна торгівля — це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів для особистого споживання або домашнього користування переважно населенню в магазинах, торговельних центрах, наметах, кіосках, компаніями поштового замовлення, вуличними торговцями, споживчими кооперативами, компаніями, що спеціалізуються на організації аукціонів, тощо.

У цій статті розглядається діяльність приватного підприємця, який планує купувати зерно, переробляти його на переробних підприємствах і тільки після переробки продавати оптом і вроздріб як продукт переробки. Таким чином, коди секції G для цього не підходять, адже ця секція містить коди діяльності з перепродажу без перероблення.

Отже, для нашої ситуації підходить переробка — це секція С «Переробна промисловість» ДК 009:2010. Розділ 10 «Виробництво харчових продуктів» секції С включає діяльність із перероблення продукції сільського, лісового та рибного господарства для виробництва харчових продуктів, готових кормів для тварин, а також виробництва різних проміжних продуктів, що не є безпосередньо харчовими. У цьому розділі виробництво харчових продуктів розподілено за видами виготовленої продукції, в тому числі перероблення зерна, виробництво кормів для тварин та інших харчових продуктів. У нашому випадку маємо перероблення зерна.

У ситуації, що розглядається, для вищезазначеного розділу підходить код 10.61 «Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості», до якого входять такі види діяльності, як помел зерна: виробництво борошна, круп, висівок або гранул із пшениці, жита, вівса, кукурудзи чи інших зернових.

Отже, якщо підприємець планує переробляти придбане у фермерів зерно на борошно, крупи тощо, які надалі продаватимуться оптом та вроздріб, то він повинен обрати саме код 10.61.

Розглянемо ситуацію, коли підприємець безпосередньо не здійснює переробку придбаного зерна, а зерно переробляє переробне підприємство, він лише оплачує цьому підприємству послуги з переробки. Підприємець фактично займається торговельними операціями — придбаває зерно і продає продукти його переробки та, крім того, сплачує за переробку.

Чи потрібно вважати такого підприємця виробником (переробником)? Так, потрібно.

Згідно з п. 80 Методологічних основ № 396 замовник — виробнича одиниця, що укладає договір з іншою виробничою одиницею (підрядником) з метою виконання певних завдань, таких як здійснення частини виробничого процесу або навіть усього виробничого процесу, надання послуг із залучення робочої сили або забезпечення допоміжної діяльності.

Підрядник — виробнича одиниця, що виконує визначені завдання, такі як здійснення частини виробничого процесу або навіть усього виробничого процесу, надання послуг із залучення робочої сили або забезпечення допоміжної діяльності на основі договірних відносин із замовником. У NACE{h}NACEце акронім, який використовують для позначення всіх статистичних класифікацій видів економічної діяльності, розроблених у Європейському Союзі починаючи з 1970 р. NACE є основою для збирання і поширення широкого діапазону статистичних даних за видами економічної діяльності у сфері економічної статистики (зокрема, статистики виробництва, зайнятості, національних рахунків) та в інших сферах статистики.
Дані, розроблені на основі NACE, є порівнянними на європейському і загалом на світовому рівнях. Використання NACE у європейській статистичній системі є обов'язковим.
Статистичні дані, розроблені на основі КВЕД, є порівнянними на світовому та європейському рівнях, оскільки цей документ повністю відповідає NACE, який є складовою інтегрованої системи класифікацій, розроблених переважно Статистичним відділом ООН (пункти 1
3 Методологічних основ № 396).{/h} види діяльності, здійснювані підрядником, виконуються «за винагороду або на контрактній основі». В цьому контексті також використовується термін «субпідрядник».

Тобто у розглянутій ситуації підприємець є замовником, оскільки укладає договір з переробним підприємством на переробку зерна. А переробне підприємство є підрядником, оскільки здійснює весь виробничий цикл із переробки зерна за винагороду.

Відповідно до п. 83 Методологічних основ № 396 замовник, який у повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення процесу трансформування сировини на продукцію, має бути класифікований як виробник тільки у тому випадку, якщо він є власником сировини, що використовується як вхідні ресурси до виробничого процесу (і таким чином є власником кінцевого продукту).

Замовника, який частково залучає зовнішні ресурси для здійснення етапів процесу трансформування сировини на продукцію, слід також класифікувати у сфері переробної промисловості.

У нашому випадку замовник (приватний підприємець) залучає зовнішні ресурси (переробне підприємство) для здійснення процесу трансформування (переробки) сировини на продукцію (зерна на борошно тощо). Водночас він є власником як сировини (зерна), так і переробленої готової продукції (борошна тощо).

Тому з огляду не вищевикладене приватний підприємець (замовник) має бути класифікований як виробник.

У якій групі платників єдиного податку  може перебувати приватний підприємець — у другій чи третій?

Друга група

Згідно з частиною другою п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до другої групи належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.

Дія цього пункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

З вищевикладеного випливає, що приватний підприємець є виробником. Тобто його належить класифікувати у сфері виробництва. Він може перебувати у другій групі платників єдиного податку, оскільки в переліку видів діяльності, які дозволено здійснювати в межах другої групи таких платників, є в тому числі виробництво та/або продаж товарів. Але тільки за умови, що підприємець одночасно відповідатиме двом критеріям щодо кількості працівників і обсягу доходу.

Третя група

Згідно з частиною третьою п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до третьої групи належать фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 3 000 000 грн.

На відміну від другої групи для третьої немає обмежень за видами діяльності (за винятком загальних обмежень за видами діяльності, наведеними у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу), а тільки за кількістю працівників і обсягом доходу.

Тож якщо підприємець відповідатиме наведеним критеріям в обмеженні за кількістю працівників і обсягом доходу, він може обрати третю групу.

П'ята група

Якщо підприємець не відповідає критеріям другої чи третьої групи, у нього є можливість потрапити до п'ятої групи.

Обмежень за видами діяльності для цієї групи також немає, за винятком загальних обмежень за видами діяльності, наведеними у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Згідно з частиною п'ятою п. 291.4 вищезазначеної статті  Кодексу до п'ятої групи належать фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
  • обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн.