Юридична практика
Тема: Відрядження, ПДФО, Перевірки та відповідальність

Розгляд скарг щодо оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк

Суть справи. Документальною перевіркою правильності нарахування та перерахування закритим акціонерним товариством ПДФО (період2010 р.)  встановлено, що товариством до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників не включено суми надміру витрачених коштів, отриманих і використаних працівниками у відрядженні та під звіт, але не підтверджених документально, а саме:

  • працівником до авансового звіту про суми, отримані на відрядження, як підтвердні документи додано квитки на проїзд залізницею на ім'я інших фізичних осіб;
  • підзвітною особою надано авансові звіти про використання коштів, до яких додано рахунки офіціанта на оплату послуг харчування у кафе, де було проведено тренінг (обід), але у цих рахунках, які не є розрахунковим документом, не зазначено назву підприємства-отримувача, найменування послуг та найменування суб'єкта господарювання, яким надано послугу.

Перевіркою донараховано ПДФО з урахуванням коефіцієнта, встановленого п. 3.4 ст. 3 Закону про ПДФО.

Звертаючись зі скаргою, підприємство просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ про збільшення грошових зобов'язань з ПДФО з посиланням на те, що документи (товарні чеки), додані до авансових звітів, є підтвердними документами про понесені витрати.

Рішення суду. Пунктом 1.2 ст. 1 Закону про ПДФО визначено, що дохід — сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 вищезазначеного Закону податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДФО до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлені законодавством строки.

У п. 3.4 ст. 3 цього Закону зазначено, що при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 — Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар. У такому самому порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк.

Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк, передбачено п. 9.10 ст. 9 Закону про ПДФО.

Згідно з пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 цього Закону податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником протягом встановленого строку (пп. 9.10.3 цього пункту), є особа, що надала такі суми. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт (пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону про ПДФО). Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року (пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 1.15 розділу ІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. У межах строків, визначених Законом про ПДФО для подання звіту про використання коштів, наданих на відрядження, керівник підприємства (у разі відсутності — його заступник) зобов'язаний прийняти рішення щодо затвердження цього звіту. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).

Порядок видачі коштів під звіт регулюється постановою № 72, відповідно до пп. 5.8.4 п. 5.8 якої при перевірці авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з авансовим звітом), їх погашенню, наявності оригіналів підтвердних документів, цільовому витрачанню підзвітних сум тощо.

Положенням № 614 визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

У пп. 2.6 п. 2 Положення № 614 зазначено, що бланки розрахункових документів, що використовуються суб'єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, повинні виготовлятися за затвердженими зразками у випадках, визначених цим Положенням, згідно з постановою № 283 та Правилами № 98.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про ПДФО податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону про ПДФО).

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції за невключення до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників суми надміру витрачених коштів, отриманих та використаних працівниками у відрядженні та під звіт, але не підтверджених документально.

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення ДПІ залишено без змін, а скарга — без задоволення.


Єгор ПРИТУЛА,
заступник директора Департаменту правової
роботи ДПС України
начальник Управління апеляцій,
Сергій КОНОВАЛОВ,

начальник відділу апеляцій з оподаткування
місцевими податками, ресурсними і рентними платежами,
та Олена ОСЕЛЕДЬКО,

головний державний податковий інспектор відділу апеляцій з оподаткування фізичних осіб

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00