Інші податки

Особливості здійснення адвокатської діяльності: поєднання діяльності адвоката з діяльністю арбітражного керуючого або фізичної особи — підприємця

Правові засади організації та діяльності адвокатури регулюються Законом № 5076, ст. 1 якого визначено, що адвокатце фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, передбачених цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі порушення.


Отримання свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю

Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від адвокатської) підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку № 1588 взяттю на облік або реєстрації в територіальних органах Міндоходів України підлягають усі платники податків.

Пунктом 6.9 цього Порядку передбачено, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, проводиться за місцем постійного проживання на підставі поданих такою особою документів, визначених пп. 6.9.1 п. 6.9 Порядку.

Після взяття на облік таким особам видається (направляється) довідка за формою № 4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім'ям та по батькові обов'язково зазначається вид професійної діяльності (наприклад, «Приватний нотаріус», «Адвокат»).

У разі якщо фізична особа зареєстрована як підприємець і при цьому отримала свідоцтво на право здійснення незалежної професійної діяльності, така фізична особа обліковується в територіальних органах Міндоходів України як фізична особа — підприємець.

У такому випадку фізична особа подає до територіального органу Міндоходів України заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У довідці за формою № 4-ОПП перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи зазначається «Фізична особапідприємець» та вид професійної діяльності (наприклад, «Фізична особапідприємець, адвокат»).

Поєднання діяльності адвоката з діяльністю арбітражного керуючого

Діяльність арбітражних керуючих регулюється Законом № 4212. З 19.01.2013 р. діяльність арбітражних керуючих поряд з діяльністю приватних нотаріусів та адвокатів віднесено до незалежної професійної діяльності як форми діяльності самозайнятих осіб (до набрання чинності Законом № 4212 арбітражні керуючі здійснювали діяльність як суб'єкти підприємницької діяльності).

Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) (далі — арбітражний керуючий) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років, або одного року — на керівних посадах, після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Обмеження щодо кола осіб, які не можуть бути арбітражними керуючими, передбачено п. 2 ст. 97 Закону № 4212. Зокрема, не можуть бути арбітражними керуючими особи, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, мають судимість за вчинення корисливих злочинів, не здатні виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я, яким заборонено обіймати керівні посади, відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, у разі якщо з часу такої відмови або скасування минуло менше року.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону № 5076 несумісними з діяльністю адвоката є:

  • робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 3206;
  • військова або альтернативна (невійськова) служба;
  • нотаріальна діяльність;
  • судово-експертна діяльність.

Таким чином, положеннями законів № 4212 та № 5076 не передбачено прямої заборони щодо можливості здійснення діяльності арбітражного керуючого особою, яка здійснює адвокатську діяльність, і навпаки.

Вищезазначене обмеження прямо встановлено лише стосовно помічника арбітражного керуючого, який відповідно до п. 6 ст. 100 Закону № 4212 не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої діяльності.

Водночас згідно зі ст. 1 цього Закону арбітражний керуючий — фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку у справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор із числа осіб, які отримали відповіднесвідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Адвокатом відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 5076 може бути лише фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з абзацом другим п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу фізичні особи, умовою здійснення незалежної професійної діяльності яких відповідно до закону є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на здійснення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в територіальному органі Міндоходів України за місцем постійного проживання.

Отже, згідно із вимогами, передбаченими положеннями законодавства України, умовою здійснення адвокатської діяльності, а також діяльності арбітражного керуючого є попереднє отримання особою, яка має намір здійснювати вищезазначену діяльність, відповідного свідоцтва, що, як зазначалося вище, покладає на особу обов'язок стати на облік в територіальних органах Міндоходів України за місцем постійного проживання.

Діяльність в адвокатському об'єднанні

Згідно з п. 3 ст. 4 Закону № 5076 адвокат може здійснювати адвокатську діяльність не лише індивідуально, а й в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), зареєстрованою в порядку, встановленому Законом про держреєстрацію, що діє на підставі статуту, має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 15 Закону № 5076).

Отже, у разі якщо адвокат здійснює професійну діяльність у складі адвокатського об'єднання, не існує перешкод щодо одночасного здійснення ним діяльності арбітражного керуючого після отримання ним відповідного свідоцтва, внесення такого арбітражного керуючого до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України та взяття на облік як самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, в територіальних органах Міндоходів України.

Адвокат, арбітражний керуючий, підприємець: як поєднати?

Облік самозайнятих осіб відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків записів про державну реєстрацію або припинення незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, взяття на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачено Порядком № 1588.

Водночас територіальні органи Міндоходів України мають право відмовити фізичній особі, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у розгляді документів, поданих нею для взяття її на облік (у тому числі як особи, яка має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого), посилаючись на пп. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу, а саме на той факт, що зазначену особу вже взято на облік як самозайняту особу (зокрема, як особу, яка здійснює адвокатську діяльність). У такому випадку особа вважатиметься такою, що здійснює незалежну професійну діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем і використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не може бути підприємцем у межах такої професійної діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність або діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем і здійснювати іншу, відмінну від незалежної, підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Чи можуть адвокатські бюро та об'єднання отримати статус неприбуткової організації?

Відповідно до пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації — це підприємства, організації та установи, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Усі неприбуткові установи та організації, зареєстровані згідно з вимогами законодавства, вносяться територіальними органами Міндоходів України в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ (ст. 157 зазначеного Кодексу).

Таким чином, адвокатське бюро та об'єднання не мають законодавчих підстав для отримання статусу неприбуткової організації.

Відносини між адвокатськими бюро/об'єднаннями і адвокатами

Статтями 14 та 15 Закону № 5076 визначено поняття адвокатського бюро та адвокатського об'єднання, порядок реєстрації та їх організаційно-правові форми.

Зокрема, адвокатське бюро, створене одним адвокатом, та адвокатське об'єднання, створене шляхом об'єднання двох або більше адвокатів, є юридичними особами і діють на підставі статуту.

Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання можуть залучати до виконання укладених договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Відносини між адвокатським бюро/об'єднанням і залученими адвокатами регулюються Цивільним кодексом та КЗпП.

При цьому такі адвокатські бюро/об'єднання повинні виконати функції податкового агента, які відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу зобов'язані нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з виплаченого на користь таких платників доходу та повідомити про це територіальний орган Міндоходів України.

Водночас під час виплати зазначеними суб'єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Кількість найманих осіб адвоката

Незалежна професійна діяльність — це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що такі адвокати не є працівниками або фізичними особами — підприємцями та використовують найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Збільшення кількості найманих працівників для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, чинним законодавством не передбачено.

Водночас відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона — виконавець зобов'язується за завданням другої сторони — замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник — оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором (ст. 903 зазначеного Кодексу). Виконання договору про надання послуг оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), і результат його виконання оплачується замовником.

Податковий кодекс не містить обмежень щодо кількості договорів цивільно-правового характеру, укладених у межах норм законодавства фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, на виконання разових робіт з однією фізичною особою, яка є громадянином України.

Обрання спрощеної системи оподаткування адвокатськими бюро чи об'єднаннями

Відповідно до ст. 14 Закону № 5076 адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Згідно зі ст. 15 цього Закону адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, установленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Нормами п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу визначено види діяльності, що не дають права суб'єктам господарювання бути платниками єдиного податку, та суб'єктів господарювання, на яких не поширюється право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. На юридичну особу — адвокатське бюро чи об'єднання норми цього пункту не поширюються.

Таким чином, за умови відповідності вимогам, установленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу, адвокатське бюро чи об'єднання може обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

Умови оподаткування доходів, подання звітності та сплата податку адвокатами, в тому числі тими, які одночасно здійснюють підприємницьку діяльність

Чинним законодавством передбачено кілька способів оподаткування доходів, одержаних фізичними особами від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат та подання звітності.

Так, порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особоюпідприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Податкового кодексу, п. 177.2 якої передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особипідприємця.

Згідно з п. 177.10 вищезазначеної статті Кодексу фізичні особи — підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат і мати підтвердні документи щодо походження товару.

Відповідно до п. 177.4 цієї самої статті вищезазначеного Кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Кодексу.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу. Суб'єкти господарювання, юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку. Фізичні особи — підприємці мають право обрати першу, другу, третю або п'яту групу платників єдиного податку за умови дотримання передбачених цим Кодексом вимог.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, то порядок оподаткування їхніх доходів визначено ст. 178 Податкового кодексу, пунктами 178.2 та 178.3 якої передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форму та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом № 1025. Дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу ІV Податкового кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 цього Кодексу), тобто до 1 травня.

При цьому до 1 серпня року, що настає за звітним, самозайнята особа зобов'язана самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Отже, якщо фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, така особа веде Книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом № 1025, в якій відображає отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.

За результатами звітного року зазначена особа подає одну податкову декларацію про майновий стан і доходи у строки, передбачені для фізичних осібпідприємців (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), тобто у 2013 р. — до 9 лютого, за формою, затвердженою наказом № 1395.

При заповненні податкової декларації поряд з доходами від адвокатської діяльності відображаються доходи від підприємницької діяльності, а також інші доходи із джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому фізична особа самостійно розраховує податок на доходи фізичних осіб і сплачує його до бюджету в строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (у 2013 р. — до 19 лютого).

У разі якщо фізична особа провадить незалежну адвокатську діяльність й одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, така особа веде дві книги обліку доходів і витрат:

  • Книгу обліку доходів і витрат, затверджену наказом № 1025, — для відображення доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності;
  • Книгу обліку заходів, затверджену наказом № 1637, — залежно від обраної групи платника єдиного податку.

Подання податкової звітності такою особою також має певні особливості. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податкуфізичної особипідприємця, затвердженій наказом № 1688.

Така декларація подається у строки відповідно до ст. 296 Податкового кодексу:

  • для платників єдиного податку першої та другої груп — у строки, встановлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року (у 2013 р. — до 1 березня);
  • для платників єдиного податку третьої та п'ятої груп — у строки, встановлені для квартального податкового періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (у 2013 р.: за І квартал — до 10 травня, за півріччя — до 10 серпня, за 9 місяців — до 9 листопада, за рік — до 9 лютого).

Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку третьої та п'ятої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (тобто у 2013 р. — до 20 травня, 20 серпня, 19 листопада, 19 лютого).