Єдиний податок

Списання банком за кредитом заборгованості фізичної особи — підприємця

Підприємець взяв кредит у банку, але свої зобов'язання за таким кредитом не виконував у встановлені законодавством строки. У зв'язку з цим на суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання нараховано пеню. Для сприятливих умов виконання зобов'язань підприємцем банк анулював пеню. Розглянемо, чи підлягає оподаткуванню така заборгованість за прощеною пенею.


Статтею 55 Закону № 2121 встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Нацбанку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу сторони є вільні в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 509 зазначеного Кодексу визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення.

Так, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

  • передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
  • правонаступництва;
  • виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
  • виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу)

Згідно зі ст. 546 цього Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 зазначеного Кодексу).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу).

Таким чином, пеня, як окремий вид неустойки, оформляється правочином (договором), який є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 цього Кодексу.

Пунктом 1.10 глави 1 розділу І Положення № 23 передбачено, що реструктуризація — це зміна істотних умов за первісним договором шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв'язку з фінансовими труднощами боржника (за визначенням банку) та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом (зміна процентної ставки; скасування (повністю або частково) нарахованих і несплачених боржником фінансових санкцій (штрафу, пені, неустойки) за несвоєчасне внесення платежів за заборгованістю боржника; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії).

Банком у процесі виконання кредитного договору нараховується пеня, яка за умовами договору зобов'язана бути сплачена боржником. Тобто на час початку реструктуризації за кредитним договором рахується заборгованість як за основною сумою боргу (кредиту та нарахованих процентів за його користування), так і пеня, яку в результаті проведення реструктуризації банк анулює.

Водночас пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що дохід з джерелом походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку — боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами Податкового Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу окремо не визначено вид боргу, який анулюється кредитором.

Отже, заборгованість за прощеною пенею є додатковим благом платника податку, яка підлягає декларуванню з відповідним його оподаткуванням.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку — фізичних осіб.

Таким чином, сума боргу фізичної особипідприємця, анульована за самостійним рішенням кредитора, оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (15 та/або 17%).

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки територіальному органу Міндоходів України, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу передбачено, що податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб — підприємців подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

При цьому згідно з п. 177.11 ст. 177 зазначеного Кодексу фізичні особи — підприємці у річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності зазначають інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42