З дня Чорнобильської катастрофи минуло 27 років. Щороку 26 квітня Україна згадує тих, хто ціною власного здоров'я, а часом і життя, протистояв страшному лиху. Серед усіх трагедій, яких зазнало людство, аварія на ЧАЕС не має аналогів за масштабами забруднення навколишнього середовища та негативного впливу на здоров'я людей.
Розглянемо питання виплати компенсації та допомоги по тимчасовій непрацездатності, особливості оподаткування вихідної допомоги, права користування іншими пільгами категоріями осіб, які постраждали внаслідок аварії, а також призначення дострокових пенсій за роботу у зоні відчуження.
Законом № 796 встановлено гарантовані державою компенсаційні виплати, доплати, різні види допомоги та пільги, які стосуються усіх постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян відповідно до визначених категорій.
Статтею 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій чітко визначено основні категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких виділено учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (громадян, які безпосередньо брали участь у виконанні робіт з ліквідації аварії та її наслідків, залежно від строку та періоду роботи у зоні відчуження) та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (громадян, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи). Крім того, ст. 27 Закону № 796 визначено категорії неповнолітніх дітей, які належать до постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом № 796 передбачено такі пільги:
Для постраждалих від катастрофи дітей до досягнення ними 18 років передбачено такі основні компенсації та пільги, що надаються згідно із Законом № 796:
Для дітей, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, крім вищезазначених додатково надаються такі пільги:
Якщо на підприємстві працюють чорнобильці, то роботодавцю слід враховувати низку пільг, передбачених для цієї категорії осіб.Такому працівнику необхідно мати відповідні документи, що підтверджують його статус і надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796. До таких документів належать посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», видані відповідно до Порядку № 51.
Працівник-чорнобилець має право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для нього час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів на рік (для категорій 1 та 2 постраждалих, для одного з батьків дитини-інваліда, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Додаткова відпустка чорнобильцям надається на календарний рік, тобто прийнятий на роботу працівник, який належить до категорій 1 та 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів навіть у перший місяць роботи. Зазначену додаткову відпустку не віднесено Законом про відпустки до щорічних додаткових відпусток, а визначено як пільгу та компенсацію за шкоду, завдану здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ця відпустка не подовжується на період святкових днів та у разі тимчасової непрацездатності не ділиться на частини, не переноситься на наступний рік, а також за неї не виплачується грошова компенсація.
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів обчислюється сумарно та надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи (для категорій 1 — 4 чорнобильців).
Чорнобильцям, віднесеним до категорій 1 — 3, надано переважне право залишення на роботі при звільненні працівників. Крім того, їм надано не тільки право переважного залишення на роботі у разі звільнення з підстав, зазначених у п. 1 ст. 40 КЗпП, а й переважне право на працевлаштування, тобто роботу таким категоріям працівників слід пропонувати в першу чергу виходячи з їх досвіду трудової діяльності та у межах їх кваліфікації.
Працівники-чорнобильці категорій 1 — 3 з числа учасників мають правона допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у разі звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, крім вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП.
Для категорій 1 — 4 чорнобильців передбачено отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу одному з батьків дитини віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Постраждалі категорій 1, 2 мають право на отримання податкової соціальної пільги у розмірі 150% загальної суми пільги.
Чи мають право на податкову соціальну пільгу особи, віднесені до категорій 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи? Якщо так, то в якому розмірі та які документи потрібно надати роботодавцю?
Відповідно до пп. «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, віднесений законом до категорій 1 або 2 осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту. Зазначеним підпунктом установлено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
При цьому ст. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу передбачено, що до 31.12.2014 р. для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу податкова соціальна пільга надається в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013 р. — 573,50 грн.).
Водночас у пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. (у 2013 р. — 1610 грн.).
Таким чином, за умови дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу особи, віднесені до категорії 1 або 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 зазначеної статті (у 2013 р. — 860,25 грн.).
Згідно з пп. 169.2.2 п. 169.2 цієї статті платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі — заява про застосування пільги).
Крім того, п. 5 Порядку № 1227 установлено, що для застосування пільги з підстави, передбаченої у пп. «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, крім заяви про застосування пільги особи, віднесені законом до категорії 1 або 2 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають копію посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка:
Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають її копію.
При цьому слід звернути увагу, що відповідно до п. 3 Порядку № 1227 періодичність подання підтвердних документів щодо отримання пільги для платника податку, передбаченої, зокрема, пп. «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, відповідає встановленим Мінохорони здоров'я України строкам їх перегляду.
Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб виплата допомоги постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 1 (допомога виплачується відповідно до ст. 20 Закону № 796), наданої при звільненні у зв'язку зі скороченням штату? Як розрахувати таку допомогу?
Порядок здійснення платником податку трудової діяльності та порядок нарахування, виплати йому винагороди внаслідок здійснення такої діяльності регулюються КЗпП, Законом про оплату праці та іншими законодавчими та нормативними актами, у тому числі Інструкцією № 5.
У разі звільнення працівників ст. 44 цього Кодексу передбачено виплату вихідної допомоги. При цьому вихідна допомога виплачується працівникам у разі їх звільнення на підставах, передбачених КЗпП, а також колективними договорами (угодами).
Законом № 796 установлено, що у разі звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм, зокрема, виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.
Обчислення середньомісячної заробітної плати для нарахування сум вихідної допомоги при звільненні провадиться відповідно до Порядку № 100, п. 2 якого передбачено, що обчислення середньомісячної заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги при звільненні провадиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулося звільнення.
При цьому особам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньомісячної заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.
Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітні плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, визначено ст. 165 Податкового кодексу, в якій, зокрема, відсутня окрема норма щодо звільнення від оподаткування вихідної допомоги, що виплачується працівникам у разі їх звільнення.
Таким чином, вихідна допомога у зв'язку зі звільненням працівника, в тому числі що виплачується відповідно до Закону № 796, для цілей Податкового кодексу вважається доходом, одержуваним у вигляді заробітної плати, оподаткування якого здійснюється на загальних підставах із застосуванням ставки 15 та/або 17% (залежно від отриманих доходів у звітному місяці).
Пенсійне забезпечення громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи
Чоловіка було відряджено до м. Чорнобиля двічі: три дні працював у зоні відчуження у травні 1986 р. та один місяць — у 1989 р. У якому віці він матиме право на пенсію за віком?
Статтею 55 Закону № 796 визначено умови надання пенсії за віком особам, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення. Частиною першою цієї статті передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження у 1986 р. з моменту аварії до 01.07.86 р. незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. — не менше п'яти календарних днів, пенсійний вік знижується на десять років.
Підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами (ст. 15 Закону № 796).
Згідно з Порядком № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796 додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи чи інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт або об'єкт, де особою проводилися роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Робота з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом місяця у 1989 р. не дає права на зниження пенсійного віку, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Отже, за п'ять днів роботи у зоні відчуження у травні 1986 р. пенсійний вік чоловіка буде знижено на десять років, і право на пенсію за віком він матиме після досягнення 50-річного віку (за умови надання зазначених документів).
Чоловіка у 1986 р. було евакуйовано з м. Прип'яті. У 1988 р. він працював у зоні відчуження майже два місяці. Чи має право чоловік на достроковий вихід на пенсію?
Статтею 55 Закону № 796 визначено, що особам, евакуйованим з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р., пенсії надаються зі зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, на десять років. Особам, які працювали у зоні відчуження у 1988 р. не менше 30 календарних днів, пенсійний вік знижується на п'ять років.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено лише за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. Тобто пенсійний вік чоловіка буде знижено на десять років як особі, евакуйованій з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р. Право на пенсію за віком чоловік набуде після досягнення 50-річного віку.
У 1986 р. чоловіка евакуйовано з м. Чорнобиля. У якому віці він матиме право на пенсію?
Статтею 55 Закону № 796 визначено, що особам, евакуйованим з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р., пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, на десять років. Особам, евакуйованим з інших територій зони відчуження у 1986 р., — на вісім років.
Розпорядженням начальника Цивільної оборони Київської області від 02.05.86 р. за № 09 визначено 10-кілометрову зону відчуження, з якої проведено евакуацію населення протягом періоду з 27.04.86 р. по 03.05.86 р., та постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.86 р. № 524-156 визначено 30-кілометрову зону, з якої було проведено евакуацію населення починаючи з 02.05.86 р. і закінчено 28.08.86 р., м. Чорнобиль — 30-кілометрова зона.
Отже, право на пенсію за віком чоловік набуде після досягнення 52-річного віку (60 — 8).
До робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чоловік залучався тричі: у вересні 1986 р. — два дні роботи в зоні відчуження, у травні 1987 р. — п'ять днів та у вересні 1989 р. — 15 днів. У якому віці йому буде призначено пенсію за віком?
Відповідно до ст. 55 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження у 1986 р. з моменту аварії до 01.07.86 р. незалежно від кількості робочих днів і з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. — не менше п'яти календарних днів, пенсійний вік знижується на десять років. Особам, які у період з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. працювали у зоні відчуження від одного до п'яти календарних днів, пенсійний вік знижується на п'ять років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються зі зниженням пенсійного віку на вісім років, а учасникам ліквідації, які працювали у 1987 р. від 10 до 14 календарних днів, — на п'ять років.
Робота з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом одного місяця у 1989 р. та протягом п'яти днів у 1987 р. не дає права на зниження пенсійного віку, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Тобто за роботу у зоні відчуження протягом двох днів у вересні 1986 р. пенсійний вік знижується на п'ять років, отже, право на призначення пенсії за віком чоловік набуде після досягнення 55-річного віку (60 — 5).
Цього року чоловік виходить на пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2. Чи є у нього право на обчислення розміру пенсії із заробітку за п'ять днів роботи у зоні відчуження?
Згідно з частиною другою ст. 27 Закону про пенсійне страхування за бажанням застрахованої особи частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004 р.), можна визначити відповідно до раніше чинного законодавства (з обмеженням щодо максимального розміру, що діяв на 31.12.2003 р.), а частину розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, — відповідно до цього Закону.
Стаття 57 Закону № 796 передбачає, що у разі обчислення пенсії згідно з частиною другою ст. 27 Закону про пенсійне страхування за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії можна визначати за будь-які 12 місяців поспіль роботи на території радіоактивного забруднення або якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на території радіоактивного забруднення, зокрема, менше одного місяця, то середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Станом на 31.12.2003 р. максимальний розмір пенсії за віком відповідно до постанови № 544 становив 150 грн. (три мінімальні розміри пенсії за віком — 50 грн. × 3), тому розмір частини пенсії за страховий стаж, набутий до 01.01.2004 р., з урахуванням постанови № 1783 становить 168 грн. (150 грн. × 1,12).
Як правило, обчислення пенсії за частиною другою ст. 27 Закону про пенсійне страхування є недоцільним.
Жінка працює на державному підприємстві десять років. Має статус особи, віднесеної до категорії 3 постраждалих від Чорнобильської катастрофи. В якому розмірі їй виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності та по тимчасовій непрацездатності по догляду за дитиною віком три роки, яка має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи?
Відповідно до ст. 253 КЗпП особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Застрахованій особі при настанні страхового випадку виплачується матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема:
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.
Пунктом 1 ст. 22 Закону № 796 визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, надається пільга, передбачена п. 8 ст. 20 цього Закону, а саме: виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Пунктом 2 частини першої ст. 30 Закону № 796 передбачено виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному із батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку.
Отже, у даному випадку працівниці як особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, допомога по тимчасовій непрацездатності призначається у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Допомога за листком непрацездатності по догляду за дитиною віком до 14 років також призначається у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи за весь період хвороби дитини.
У чоловіка померла дружина, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, смерть якої пов'язана з аварією на ЧАЕС. У нього на утриманні залишилося п'ятеро дітей. Чи має він з дітьми право на отримання одноразової виплати у зв'язку зі смертю дружини? Чи є у нього права на інші пільги та виплати?
Згідно зі ст. 48 Закону № 796 одноразова компенсація виплачується сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному постановою № 649, — 7586 грн.
Право на отримання одноразової компенсації у зв'язку із втратою годувальника має сім'я, в якій є непрацездатні члени, що були на утриманні померлого годувальника.
Статтею 36 Закону про пенсійне страхування визначено осіб, які вважаються непрацездатними членами сім'ї.
Зазначена виплата провадиться на підставі заяви одного з членів сім'ї, копії свідоцтва про смерть годувальника (учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), експертного висновку міжвідомчих експертних комісій зі встановлення причинного зв'язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки про непрацездатність членів сім'ї, які були на утриманні померлого.
Зазначена одноразова компенсація виплачується у розмірах, які діяли на момент смерті годувальника, є одноразовою та не підлягає перерахунку чи доплаті до раніше виплаченої суми.
У наведеному в запитанні випадку зазначено, що померлу дружину за життя було віднесено до осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та смерть її пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Отже, якщо дружина за життя мала статус саме учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є експертний висновок зі встановлення причинного зв'язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та на момент смерті дружини було дотримано вимоги ст. 36 Закону про пенсійне страхування, то чоловік має право на отримання одноразової компенсації у зв'язку із втратою годувальника.
Пільги, встановлені відповідними статтями Закону № 796, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорій 1, 2 або 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, та на дружину (чоловіка) померлого громадянина, віднесеного до категорії 1, 2 або 3, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
У разі якщо встановлено причинний зв'язок смерті дружини з Чорнобильською катастрофою, то чоловік і неповнолітні діти мають право на відповідні пільги.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого п. 10 Порядку № 51 дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, видається посвідчення встановленого зразка на підставі документів про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення померлого громадянина, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.
На підставі цього посвідчення відповідно до частини другої ст. 20 Закону № 796 дружині (чоловіку) померлого громадянина, віднесеного до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, надаються передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті пільги, а саме:
Відповідно до частини другої ст. 20 Закону № 796 неповнолітнім дітям померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, надаються передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 цієї статті пільги, а саме:
Відповідно до ст. 48 Закону № 796 та постанови № 562 кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного із батьків, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 75 грн.