Інші податки

Сплата екологічного податку за І квартал 2013 року за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

На сторінках «Вісника» неодноразово висвітлювалася тема сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. У цій статті пропонуємо розглянути питання, чи є платником екологічного податку суб'єкт господарювання, який використовує автономну систему опаленнягазовий котел, та пояснимо на прикладі, як обчислюється екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за I квартал 2013 р.


Платники податку та об'єкти оподаткування

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Як визначено пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 цього Кодексу, обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є об'єктом та базою оподаткування екологічним податком.

При цьому стаціонарним джерелом забруднення згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу, є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

До стаціонарних джерел забруднення можна віднести й автономні системи опалення, що працюють на пальному, при спалюванні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об'єктом та базою оподаткування податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Слід зазначити, що ст. 11 Закону № 2707 передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — дозвіл) — це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі — суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб'єкту господарюваннявласнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, затверджено постановою № 302.

Таким чином, суб'єкт господарювання у разі використання автономної системи опалення (в даному випадку — газового котла) має об'єкт оподаткування екологічним податком — обсяг забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згорянні палива (газу), та є платником екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення), а тому повинен обчислювати, нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок, а також складати податкову звітність щодо цього платежу.

Обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення платники екологічного податку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення територіальні органи Міндоходів України залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АР Крим та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі коли платник екологічного податку не має дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, він самостійно визначає обсяги викидів.

Обчислення та сплата податку

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), платники податку самостійно обчислюють щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою (п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу):

де Мi — фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Встановлені ст. 243 Податкового кодексу ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення було змінено Законом № 5503.

Норми цього Закону у частині зміни ставок екологічного податку застосовуються з моменту набрання ним чинності, тобто з дня його офіційного опублікування (04.01.2013 р.).

Враховуючи зазначене, платники екологічного податку за І  квартал 2013  р. подають два додатки, тобто починаючи з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. включно за ставками екологічного податку, які діяли з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р., а з 04.01.2013 р. по 31.03.2013 р. включнозгідно із Законом № 5503.

При цьому згідно з п. 2 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. включно, ставки податку становлять 75% від ставок, передбачених, зокрема, ст. 243 цього Кодексу (у 2012 р. становили 50%).

Платники податку складають податкову декларацію за формою, затвердженою наказом № 1010, і подають її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до територіальних органів Міндоходів України та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, — за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.

Отже, граничним терміном подання Податкової декларації екологічного податку за І квартал 2013 р. є 13.05.2013 р., а останнім днем сплати збору — 20.05.2013 р.

До Податкової декларації екологічного податку додаються додатки 1 — 7, які є її невід'ємною частиною, зокрема, розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (додаток 1).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина — суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до територіального органу Міндоходів України, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Суми податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин, платники податку перераховують одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Розглянемо на прикладі, як правильно здійснити розрахунок екологічного податку за I квартал 2013 р.

Приклад

Для опалення приміщення установа використовує газовий котел. Фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин, що утворилися при спалюванні природного газу в котлі згідно з дозволом, ставки податку та розрахунок суми екоподатку за І квартал 2013 р. наведено в табл.

Розрахунок екологічного податку за викиди в атмосферне повітря

Назва забруднюючої сировини

Кількість забруднюючої сировини, т

Підстава

Ставка екоподатку
згідно зі ст. 243 ПК* грн./т

Ставка податку, яка застосовується у 2013 р. (розділ ХХ «Перехідні положення» ПК)
75%, грн./т (гр. 4 х 75%)

Сума екоподатку
(гр. 2 х х гр. 5)

Розрахунок екоподатку за викиди в атмосферне повітря за період з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р.

Азоту оксиди

0,009

п. 243.1 ст. 243 ПК

1329,67

997,25

8,98

Вуглецю оксид

0,0008

п. 243.1 ст. 243 ПК

50,09

37,57

0,03

Вуглецю диоксид

5,540

п. 243.4 ст. 243 ПК

0,22

0,17

0,94

Розрахунок екоподатку за викиди в атмосферне повітря за період з 04.01.2013 р. по 31.03.2013 р.

Азоту оксиди

0,071

п. 243.1 ст. 243 ПК

1434,71

1076,03

76,40

Вуглецю оксид

0,007

п. 243.1 ст. 243 ПК

54,05

40,54

0,28

Вуглецю диоксид

46,163

п. 243.4 ст. 243 ПК

0,24

0,18

8,31

*У цій таблиці ПК — Податковий кодекс України.

На підставі визначених даних заповнюємо декларацію екологічного податку та додатки до неї (фрагменти 1, 2, 3).

Фрагмент 1

Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку

Розрахунок № 1

Податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення


з/п

Назви забруднюючих речовин

Фактичні обсяги викидів, т

Ставки податку
в поточному році,
грн. коп./т

Сума нарахованого податкового зобов'язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4)

1

Нараховано податку за звітний квартал, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + 1.3)

9,95

1.1

Азоту оксиди

0,009

997,25

8,98

1.2

Вуглецю окис

0,0008

37,57

0,03

1.3

Двоокис вуглецю

5,540

0,17

0,94

Фрагмент 2

Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку

Розрахунок № 2

Податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

з/п

Назви забруднюючих речовин

Фактичні обсяги викидів, т

Ставки податку
в поточному році,

грн. коп./т

Сума нарахованого податкового зобов'язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4)

1

Нараховано податку за звітний квартал, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + 1.3)

84,99

1.1

Азоту оксиди

0,071

1076,03

76,40

1.2

Вуглецю окис

0,007

40,54

0,28

1.3

Двоокис вуглецю

46,163

0,18

8,31

Фрагмент 3

Податкова декларація екологічного податку

1

Податкова декларація

екологічного податку

х

Звітна

Порядковий № за рік 1

копія

 

Звітна нова

 

 

уточнююча

 

з/п

Показник

Значення

1

Сума нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, грн. з копійками, у тому числі:

1.1

 

За викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (далі — податок) (р. 1.1.1 + р. 1.1.2 + р. 1.1.3 + р. 1.1.4):

94,94

 

1.1.1

За викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (р. 1 додатка 1)

94,94

Отже, екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин за I квартал 2013 р. суб'єктами господарювання розраховується із застосуванням ставок, що діяли у 2012 р. (з 01.01.2013 р. до 03.01.2013 р.), та нових ставок, затверджених Законом № 5503 (з 04.01.2013 р. до 31.03.2013 р.).

Розглянемо відповіді на запитання щодо сплати екологічного податку, які надійшли до редакції «Вісника».

 

Продаж або використання у власному виробництві відходів, які утворилися у процесі діяльності підприємства

Чи є платниками екологічного податку суб'єкти господарювання за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у тому числі металобрухт?


Розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 цього Кодексу об'єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.

При цьому відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону № 187, відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології й виробничо-технологічні та/або економічні передумови.

Враховуючи зазначене, суб'єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у тому  числі металобрухт. Водночас платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об'єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

 

Строки подання заяви про відсутність у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку

У який строк суб'єкт господарювання, який був платником екологічного податку минулого року, повинен подати до територіального органу Міндоходів України заяву про відсутність у наступному звітному році об'єкта обчислення екологічного податку?


Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 250.9 цієї статті встановлено, що у разі якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний територіальний орган Міндоходів України за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. Інакше платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу.

Отже, суб'єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні повідомити про це територіальні органи Міндоходів України та скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

У разі неподання заяви про відсутність у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку та за умови неподання податкової декларації екологічного податку п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за неподання податкової декларації екологічного податку.

 

Віднесення виробничого обладнання підприємства до стаціонарних джерел забруднення

Яке виробниче обладнання належить до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?


Відповідно до пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

З метою обліку стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також видів та обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря такими джерелами суб'єкти господарювання проводять інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з п. 1.9 Інструкції № 7 підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне подання необхідної інформації щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти тощо) та створення необхідних умов щодо проведення вимірів.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації, відповідні підрозділи підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і перебувають на обліку в Мінекобезпеки України (п. 1.10 Інструкції № 7).

Обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу, є об'єктом та базою оподаткування.

Для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів територіальні органи Міндоходів України залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 цього Кодексу).

Отже, до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні-електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спалюванні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об'єктом та базою оподаткування податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Для з'ясування питання віднесення іншого виробничого обладнання підприємства до стаціонарних джерел забруднення суб'єкту господарювання слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської міської держадміністрації та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42