Юридична практика

Оскарження дій державного митного органу у зв’язку з визначенням митної вартості товару

Суть справи. На думку суб’єкта господарювання — ЗАТ «К», при ввезенні товару на митну територію України ним правомірно визначено митну вартість товару та не порушено норм чинного законодавства, що у свою чергу свідчить про протиправність дій державного митного органу у прийнятті картки відмови митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та визначенні митної вартості товарів.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію державного митного органу при розгляді справи № К/9991/23193/11, зазначив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ «К» та іспанською компанією «С» укладено контракт на придбання сировини для кондитерського виробництва. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлено сторонами в специфікаціях до зазначеного контракту. Поставка на умовах DDU — м. Макіївка.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу ЗАТ «К» надійшов товар — масло какао для кондитерського виробництва.

З метою декларування товару ЗАТ «К» подано державному митному органу вантажну митну декларацію із визначенням митної вартості товару за ціною договору. Також декларантом подано документи за переліком, наведеним у п. 7 Порядку № 1766, а саме: вищезазначений контракт і специфікацію; комерційний інвойс; сертифікат про походження товару; комерційну пропозицію; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо вартості товару.

Не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю товару, державний митний орган в графі 3 декларації митної вартості, посилаючись на п. 11 Порядку № 1766, витребував додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми — виробника товару; калькуляція фірми — виробника товару; копію вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару.

Зазначені вимоги ЗАТ «К» виконано не було, у зв'язку з чим державним митним органом прийнято два спірні рішення, а саме: картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, якою відмовлено у митному оформленні ВМД, а також рішення про визначення митної вартості товарів, яким відповідальною особою митного органу визначено митну вартість за другим методом, внаслідок чого сума вартості за одиницю товару становила 8,31 дол.

ВАСУ погоджується із судами попередніх інстанцій, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано чинними на той момент нормами Митного кодексу та Порядком № 1766.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами, визначеними ст. 266 Митного кодексу.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

У разі якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу.

Таким чином, державні митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

У зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджується проведення консультацій між ЗАТ «К» і державним митним органом щодо обміну інформацією для визначення митної вартості, колегія суддів ВАСУ вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення митного органу про визначення митної вартості за другим методом.

Крім того, відповідно до частини третьої ст. 265 Митного кодексу у разі якщо у митного органу виникає сумнів з приводу правильності визначення декларантом митної вартості, то він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

З урахуванням наведеного апеляційний суд, постановляючи стягнути з державного митного органу суму надміру сплаченого ПДВ, визначив митну вартість ввезеного товару, чим взяв на себе функцію державного митного органу.

У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно з нормами ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатами перегляду у касаційному порядку скарги державного митного органу прийняв рішення, яким скасував рішення суду апеляційної інстанції, а у позові ЗАТ «К» відмовив повністю.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42