Статті

Іноземний бізнес підтримуватиме прийняття закону про трансфертне ціноутворення

Імплементація європейських стандартів регулювання трансфертного ціноутворення, до якої влада України готується чи не з 2005 р., близька до логічного завершення. Уряд, зокрема в особі Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка, у своїй думці непохитний: податок на прибуток підприємств має сплачуватися там, де розташовано виробничі потужності. Водночас бізнесу, як би з ним не узгоджувався текст проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (реєстр. № 2515), завжди щось заважає. Про перспективи прийняття документа «Вісник» вирішив поцікавитися у представника організації-розробника — партнера консалтингової компанії «PricewaterhouseCoopers» В'ячеслава Власова.


В.Пане В'ячеславе, у Міндоходів України заявляють, що при доопрацюванні законопроекту про трансфертне ціноутворення підтримали ряд позицій, висловлених бізнесом і парламентаріями. У чому полягає ця підтримка?

В. В. — Ця підтримка стосується переважно спрощення дотримання пропонованих вимог для бізнесу. Наприклад, якщо спочатку у законопроекті передбачалося, що бізнес за контрольованими операціями повинен подавати цілий пакет документів — контракти, акти здавання-приймання за кожною операцією, то тепер Міністерство готове від цієї вимоги відійти.

Міністр також висловився про принципові позиції, які відомство не має наміру змінювати, інакше вони змінять увесь зміст трансфертного ціноутворення.

В.Як Ви вважаєте, чи можливе досягнення компромісу між владою й бізнесом у питаннях трансфертного ціноутворення?

В. В. — Взагалі про цей законопроект потрібно говорити не тільки з точки зору бізнесу, але й із позиції держави. І якщо документ буде прийнято, то в ньому має дотримуватися баланс інтересів. На відміну від України практично в усіх країнах світу законодавство про трансфертне ціноутворення є. І, маючи його, різні держави спроможні захищати свої економічні інтереси, змушувати бізнес сплачувати податок на прибуток там, де прибуток економічно виникає.

Україна поки що такої можливості не має. Крім того, ми бачимо, що бізнес, який працює в країнах, наприклад, Центральної та Східної Європи, де діє законодавство про трансфертне ціноутворення, комфортно себе почуває й не висуває якихось серйозних претензій щодо існуючих правил.

В.А чи є в цьому законопроекті якісь вигоди для бізнесу?

В. В. — На мою думку, він, звичайно ж, вигідний, тому що кардинально змінює правила, дає змогу бізнесу самостійно проаналізувати свою цінову політику між пов'язаними особами, зробити висновок про те, чи відповідають ціни між пов'язаними особами ринковим, і або самостійно скоригувати своє податкове зобов'язання, або просто довести Міндоходів, що його ціни відповідають ринковим. Цей доказ «лягає» на папір у формі документації про трансфертне ціноутворення, і податківці повинні всього-навсього її перевірити.

Зараз усе зовсім інакше. Згідно із законодавством, що набрало чинності з 1 січня 2013 року (йдеться про ст. 39 Податкового кодексу), на бізнес така вимога не покладається. Тобто фактично працівники Міністерства можуть на свій розсуд, об'єктивно не знаючи всього комерційного підґрунтя тієї чи іншої угоди, винести судження про відповідність або невідповідність ринкової ціни, зробити податкові донарахування і провести перевірки, щоб з'ясувати правду.

Перший варіант розвитку подій набагато безпечніший, тому що й податковий інспектор, і бізнесмен спілкуватимуться однією мовою.

В.У Міндоходів України стверджують, що при розробці законопроекту за основу було взято кращий європейський досвід...

В. В. — Дійсно, аналізувався досвід різних країн, насамперед тих, де бізнес нам близький за менталітетом і рівнем розвитку, — Центральної та Східної Європи. Але в документі немає кальки з європейських норм, він має українську специфіку. Давайте візьмемо конкретне питання, щоб показати це на практиці.

Багато депутатів заявляли про те, що контроль за операціями всередині країни в Україні суперечить європейській практиці. Хтось навіть посилався на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у яких нібито зазначено, що контролю повинні підлягати зовнішньоторговельні операції. Насправді це не зовсім так. Цей пласт європейського законодавства складніший.

ОЕСР зазначає про контроль операцій, здійснюваних транснаціональними корпораціями, — як усередині країни, так і зовнішньої торгівлі. Але це лише рекомендації. Якщо ми подивимося на те, що реально існує за кордоном, то побачимо, що тільки в трьох країнах Центральної та Східної Європи — Естонії, Румунії й Словаччині — діє контроль над зовнішньоторговельними трансфертними цінами. У решті контролюються і транзакції всередині країни, і зовнішньоторговельні контракти.

В.Що для України означає контроль транзакцій всередині країни?

В. В. — Одну річ: якщо транзакція здійснюється на ринкових умовах, немає сенсу її контролювати. Якщо операції на якихось умовах здійснюють незалежні між собою особи або навіть залежні, їх також немає сенсу контролювати.

Контроль ефективний тільки тоді, коли бізнес використовує в операціях між пов'язаними особами свідомо збиткові компанії, тобто з метою заниження податкових зобов'язань. Запропонована в законопроекті норма покликана цю практику припинити, однак ніхто не збирається змушувати бізнес торгувати за іншими цінами. Згідно із новими правилами якщо в угоді між пов'язаними особами задіяно свідомо збиткову компанію або компанію, що має пільгу, і як результат продажу товару за неринковою ціною держава недоотримує податок, потрібно буде доплатити податкові зобов'язання виходячи з ринкових цін.

Щодо прозорого бізнесу, у якого з якихось причин спостерігаються відхилення від ринкових операцій, які не мають нічого спільного з податками, законопроектом передбачено так званий механізм дзеркального коригування. Якщо одному контрагенту за контрольованою угодою нараховуються додаткові податкові зобов'язання після того, як ці зобов'язання сплачуються до бюджету, інший контрагент має право на додаткове податкове відрахування.

В.Якщо законопроект про трансфертне ціноутворення буде прийнято, то коли він набере чинності?

В. В. — Питання не з легких. Передбачається, що закон набере чинності з 1 липня поточного року. Але така логіка суперечить Податковому кодексу: не можна змінювати законодавство пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. Тому очевидно, що і бізнесу, і Міндоходів потрібно підготуватися до реалізації положень закону не раніше 1 січня 2014 року.

За цього сценарію перший раз звітність за новими правилами бізнес подаватиме в травні 2015 року, до початку контрольних заходів податкових органів залишається більше ніж півтора року. І, як показує практика інших держав, цього строку досить і бізнесу, і Міністерству, щоб підготуватися до роботи в оновленому законодавчому просторі.

Необхідно запровадити мораторій на застосування штрафних санкцій протягом першого року чинності закону. Подібна норма діє в Російській Федерації, що прийняла аналогічний закон рік тому.

В.Яких змін слід очікувати на внутрішньому й зовнішньому ринках?

В. В. — Давайте звернемося до практики Східної Європи. Коли там було прийнято закони про трансфертне ціноутворення, внутрішній ринок не змінився. Тобто закон вплинув на дисциплінованість платників податків, формування нової податкової культури та в цілому привів до ефекту законослухняності. Із часу прийняття закону й до моменту перших контрольних заходів свідомий бізнес починав відповідати вимогам, і до бюджету надходили додаткові кошти. Говорити ж про якісь серйозні зміни на внутрішньому або зовнішньому ринках не доводиться.

В.Церизики для бізнесу. Як щодо ризиків для самого Міністерства?

В. В. — Вони є, й обумовлено ці ризики тим, що ні бізнес, ні Міністерство нових правил добре ще не знають. Не можна виключити ситуацію, коли бізнес подаватиме Міндоходів неповні або недостовірні й викривлені відомості про ринкові ціни, а воно буде неспроможне їх перевірити.

Міністр доходів і зборів України Олександр Клименко досконало про ці ризики обізнаний. І для того щоб їх мінімізувати або усунути, вживають конкретних кроків. Створено Центр моніторингу товарних ринків в Ірпені, і вже зараз він починає закуповувати міжнародні бази даних, вивчати передовий міжнародний досвід контролю над цінами й фінансовими показниками діяльності бізнесу тощо.

Наступний крок для Міністерства — це дуже копітке й тривале навчання персоналу, який займатиметься аналітикою й контрольною роботою з погляду трансфертного ціноутворення.

В.Як оцінюють норми законопроекту іноземні інвестори?

В. В. — Іноземний бізнес тільки підтримуватиме прийняття цього закону. Тому що великі міжнародні компанії звикли працювати за такими правилами в усьому світі. І для них це полегшення.

Фактично запровадження близьких до європейських стандартів означає одне: іноземні компанії одержать певну впевненість у тому, що зовнішньоторговельні операції між їх країнами та Україною захищені з податкової точки зору.


Розмову вела Тамара МІШИНА

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42