Статті

Іноді краще не жувати

Оподаткування шкідливої їжі та напоїв як засіб боротьби з ожирінням.

Що б таке з'їсти, щоб схуднути? — замислюється після майже чотиримісячної зими кожна четверта жінка і кожен шостий чоловік в Україні. Саме стільки співвітчизників мають зайву вагу. І справді, тренд на заморське швидке харчування, що сприяв активізації появи в нашій державі чималої кількості точок «перекусу» із різноманітними бургерами, шаурмою та хачапурі, дався взнаки. У 2007 р. відповідно до оцінки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за показником гладкого населення Україна посідала 113-те місце у світі (44,8% громадян). А вже восени минулого року співвітчизників-товстунів було зафіксовано 53% від усієї кількості населення.


Терези зашкалюють

Тобто товстіти продовжуємо, і кожен п'ятий при цьому страждає на ожиріння. Втім така ситуація характерна не лише для України, а й для світу загалом. Людей із надмірною вагою налічується на планеті вже 1,6 млрд., і приблизно у 350 млн. чоловік спостерігається ожиріння.

Вперше термін «епідемія» щодо стрімкого збільшення кількості повних людей ВООЗ використала в 2000 р. А в 2012 р. забила на сполох ООН. Причина — за останні 20 років рівень смертності від надмірної ваги втричі перевищив рівень смертності від недоїдання. Боротися з таким станом справ експерти пропонують так само, як з алкоголізмом і курінням, — шляхом запровадження податків на фаст-фуд, чіпси і газовану воду. За їхніми підрахунками, оподаткування шкідливої їжі на 10% дасть можливість скоротити її споживання на 9%, і таким чином частково «вбити двох зайців»: одних змусити схуднути, а супротивників здорового способу життя — наповнити бюджет додатковими коштами.

Відвідувачі Інтернет-форумів досить критично сприйняли цю ідею: одні пропонують відразу запровадити податок на життя, інші ж радять штрафувати тих, хто відмовляється бігати зранку. Мовляв, що завгодно вигадають, аби залучити додаткові надходження до бюджетів. Медики також у своїх оцінках не одностайні: деякі з них вважають, що «епідемія ожиріння» пов'язана не стільки з непомірним споживанням їжі і низькою фізичною активністю сучасного суспільства, скільки з глобальними змінами в способі життя людства.

Але диму без вогню не буває. І допоки українці, ласуючи чимось смачненьким біля телевізорів, спостерігали за перебігом шоу «Зважені та щасливі», мешканці деяких інших держав уже почали сплачувати так званий податок на жир.

Велика Британія «натисне на газ»

За даними Академії королівських медичних коледжів, у цій країні, де зайві кілограми мають близько 60% дорослого населення і приблизно 30% дітей, щороку на лікування хвороб, пов'язаних з ожирінням, витрачається 5,1 млрд. фунтів стерлінгів. Медики вважають причиною такої «пухнатості» англійців надмірне споживання солодкої газованої води, якої за рік у Великій Британії випивається понад 5,7 млн. л. Відповідно, вони наголошують на необхідності запровадження додаткового податку в розмірі 20 пенсів за 1 л на солодкі газовані напої. Такий захід дасть можливість додатково залучити до державної скарбниці 1 млрд. фунтів, які передбачається використати на придбання безкоштовних фруктів та обідів для школярів.

Крім того, влада адміністративного району Олдем графства Великий Манчестер планує додатково справляти одноразовий податок в 1 тис. фунтів із закладів фаст-фуду під час  їх відкриття. Якщо пропозицію буде схвалено й успішно реалізовано, подібні податки можуть бути запроваджені в інших регіонах держави. Слід зауважити, що уряд Великої Британії розглядав аналогічну норму в 2004 р., але її відхилили через ймовірні негативні наслідки для економіки.

Угорщина: закон про податок на чіпси

Саме так назвали закон, який набрав чинності в 2011 р. і передбачає оподаткування надміру солоних чи солодких продуктів харчування. Завдяки новому платежу влада прагне залучати до бюджету 74 млн. євро на рік.

Водночас основною метою ухвалення цього закону була турбота про здоров'я мешканців країни й боротьба із зайвою вагою. В уряді сподіваються, що угорці скоротять обсяги споживання газованих та енергетичних напоїв, чіпсів, печива й шоколаду, а виробники почнуть зменшувати вміст солі й цукру в продуктах.

Варто наголосити, що дія закону не поширюється на традиційні угорські продукти, такі як салямі й сосиски. А порції в ресторанах країни, продегустувати які свого часу довелося автору цього матеріалу, настільки великі, що їх сміливо можна ділити навпіл, якщо не на три частини.

Італія: always «Кока-кола»?

Міністерство охорони здоров'я Італії розробило законопроект, який передбачає запровадження податку на міцний алкоголь і газовані напої. На думку авторів документа, такий захід не лише сприятиме збільшенню надходжень до держбюджету, а й змусить споживачів замислитися про перехід на здоровий спосіб життя. За підрахунками експертів, ухвалення норми призведе до подорожчання, зокрема, газованих напоїв на 3 євроценти.

Виробникам газованих безалкогольних напоїв доведеться сплачувати 7,16 євро за кожні 100 л, що йдуть на реалізацію. Причому першими під удар потраплять такі популярні торгові марки, як «Кока-кола», «Пепсі», «Фанта». Тим виробникам, чиї напої містять штучні підсолоджувачі, також рано радіти — і вони сплачуватимуть надподаток, щоправда, в дещо меншому розмірі.

Франція: пропаганда здорового способу життя

З метою протидії ожирінню нації податок на газовану воду у Франції запроваджено з початку 2012 р. Нововведення покликане поповнювати казну щонайменше на 120 млн. євро на рік, оскільки з кожної проданої пляшки до неї надходить 1 євроцент. Отримані кошти влада країни має намір використати на пропаганду здорового способу життя, різноманітні спортивні заходи та рухливі ігри, захопившись якими, французи скидатимуть вагу.

Компанії-виробники не в захваті від нового податку. Так, на знак протесту «Кока-кола» відмовилася інвестувати 17 млрд. євро у виробництво своїх напоїв у Франції.

США: перерахунок на кишені покупців

У країні, що лідирує у світі за кількістю товстунів і щороку витрачає на лікування захворювань, спричинених ожирінням, 140 млрд. дол., справжній резонанс мала ініціатива мера м. Нью-Йорка. Майкл Блумберг минулого року запропонував заборонити продаж солодких напоїв порціями більш як 475 мл.

Як запевняє директор Центру досліджень у галузі охорони здоров'я Університету Іллінойса Франк Чалоупка, додаткові податки з виробників солодкої води, що застосовуються вже в 30 штатах США, особливо не сприяли вирішенню проблеми ожиріння. Якби вони були вищими, ніж зараз (у середньому + 5%), результат міг би бути відчутнішим.

Тим не менше у 2012 р. муніципальні ради міст Річмонд та Ель-Монте в американському штаті Каліфорнія винесли на громадське голосування питання про запровадження додаткових податків із продавців солодкої газованої води. Перші мають намір справляти + 1 цент із кожної реалізованої порції напоїв, тоді як другі хочуть збільшити ліцензійні збори з підприємців, які торгують цукровмісними напоями. У перерахунку на кишені покупців ініціатива влади м. Річмонда означає, що вартість дволітрової пляшки газованої води збільшиться з 2,19 до 2,87 дол.

Фінляндія: ласунів не зупинити!

У березні 2013 р. уряд Фінляндії заявив про наміри підвищити споживчі податки, зокрема на алкоголь, солодощі, тютюн та електрику. У відповідь на це Центральний союз платників податків підрахував, наскільки така ідея позначиться на витратах фінської родини. Так, вартість пляшки вина чи пачки сигарет збільшиться приблизно на 35 центів. А підвищення ставок акцизного податку на солодощі й прохолодні напої потягне за собою додаткові витрати фінських домогосподарств у середньому на 10 євро на рік.

Нагадаємо, що в країні й без того вже існує особливий податок на цукор, через що ціна на морозиво, яке фіни полюбляють більше  будь-кого у світі, є досить високою. Втім громадян це не зупиняє, і тільки від подорожчання морозива до бюджету надходить 100 млн. євро на рік.

Данія: податок себе не виправдав

Упродовж року в Данії діяв податок на вміст жирів у продуктах харчування. За кожен кілограм жирного молока, вершкового масла, сиру, м'яса тощо покупці мали доплачувати 16 крон. Тож данці почали відмовлятися від зазначеної продукції всередині країни й активно споживати її за кордоном.

Як наслідок, наприкінці 2012 р. податок скасували. Міністерство податків Данії визнало: платіж неефективний, оскільки надходження від нього мінімальні, а зростання цін і збитки бізнесменів суттєві.

Також не буде запроваджено податок на цукор, яким планувалось обкладати цукерки, шоколад та інші солодощі. Натомість чиновники обіцяють винайти для боротьби з пристрастю до шкідливої їжі інші методи.

Непопулярний популізм і невмолима статистика

Відмовитися від запровадження спеціального податку на фаст-фуд та інші нездорові продукти харчування, надходження від продажу  яких могли становити 1 млрд. євро на рік, вирішила й Німеччина. Міністр сільського господарства Ільза Айгнер назвала цю ідею «чистим популізмом», заявивши, що питання здорового харчування — особиста справа кожного. Що повинні представники харчопрому робити обов'язково, так це надавати споживачам вичерпну інформацію про продукти.

У сусідній Росії про запровадження подібного податку йдеться в Концепції довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації до 2020 р. Очікується, що такий захід повинен приносити бюджету країни не менш як 30 млрд. руб. на рік, адже, за даними соцопитувань, чверть росіян віддають перевагу ресторанам швидкого харчування.

В Україні чиновники поки що більше стурбовані піаром «себе коханих», аніж здоров'ям нації, хоча привід для хвилювання є. За словами завідувача відділу профілактики ендокринних захворювань Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії Володимира Пантіва, кожні п'ять років вага середньостатистичного українця збільшується на два-три кілограми.

Щодо особистого рішення кожного, чи вести здоровий спосіб життя, то втомлені роботою й побутом мешканці мегаполісів не завжди це можуть робити. Та й умови не скрізь сприятливі. «Наш керівник не дозволяє користуватися мікрохвильовими пічками й холодильниками, оскільки сидить на дієті і вони його дратують. Доводиться харчуватися аби чим, що аж ніяк не сприяє схудненню», — розповіла «Віснику» головний фахівець одного з державних підприємств.

Мораль цієї бувальщини така: драконівські методи поводження з працівниками, а також невмолима статистика (за даними Держстату України, в 2012 р. наші співвітчизники витратили на харчування 38,9% зароблених коштів) не наближають нас до стандартів європейських держав із їх податками й вимогами до якості життя.