Єдиний податок

Операції з постачання на митній території України товарів, вироблених з імпортованої сировини

Фізична особапідприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, здійснює основну діяльність за кодом КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту». Зокрема, підприємець здійснює продаж товарів, які було виготовлено за договором переробки давальницької сировини іншим суб’єктом господарювання із сировини, придбаної підприємцем на митній території України та яка є раніше імпортованою. Чи вважатиметься імпортованою продукція, вироблена на митній території України з імпортованої сировини? Чи слід зазначати код згідно з УКТ ЗЕД товару (сировини), який було перероблено, у податковій накладній при продажу виготовленої продукції? Чи відповідає код КВЕД 46.19 такій діяльності? Розглянемо запитання детальніше.


Визначення країни походження виробленої продукції, відображення у податковій накладній коду згідно з УКТ ЗЕД

Оскільки у запитанні немає повної інформації щодо найменування товарів (сировини), які використано при переробці, їх коду згідно з УКТ ЗЕД, процесу технології переробки, найменування нового товару, зміни коду згідно з УКТ ЗЕД тощо, то слід урахувати таке.

Насамперед пригадаємо визначення термінів «перероблення» та «країна походження продукції, переробленої з імпортованої сировини».

Відповідно до розділу 4 КВЕД ДК 009:2010 під переробленням слід розуміти технологічний процес, виконання якого змінює форму, властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або в окремих випадках готової продукції для отримання нової продукції. Процес перероблення (процес промислового виробництва) включає механічне, хімічне, ручне тощо перероблення та використовується для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні.

Згідно з частиною другою ст. 36 Митного кодексу країною походження товару вважається країна, в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених цим Кодексом.

У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, які відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями ст. 40 Митного кодексу.

Відповідно до  частини другої ст. 40 Митного кодексу критеріями достатньої переробки є:

  • виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
  • зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
  • виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості відповідно до правила адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Критерії достатньої переробки, визначені у пунктах 2 та 3 частини другої ст. 40 Митного кодексу, для конкретних товарів встановлюються і застосовуються у порядку, визначеному постановою № 1765.

Якщо щодо конкретного товару такі критерії достатньої переробки не встановлено, то застосовується правило, за яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків частина четверта ст. 40 Митного кодексу).

Враховуючи вищезазначене, у разі якщо в результаті перероблення на митній території України товарів (сировини), які раніше було імпортовано, вироблено інші види продукції або такі товари піддано достатній обробці/переробці на митній території України, за винятком операцій, визначених п. 6 ст. 40 Митного кодексу, тобто змінилися форма, властивість чи склад сировини/готової продукції або класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження.

Щодо відображення у податковій накладній коду згідно з УКТ ЗЕД, то слід зазначити, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу одним із обов’язкових реквізитів у податковій накладній є код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). При цьому такий код (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) має зазначатися за всім ланцюгом постачання таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо.

У випадку коли в результаті такого виробництва, обробки, переробки тощо створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД, який має зазначатись у податковій накладній.

Отже, у разі якщо товар не є підакцизним або не є ввезеним на митну територію України, у податковій накладній, виписаній при його постачанні, код згідно з УКТ ЗЕД не зазначається.

Чи відповідає код 46.19 за КВЕД ДК 009:2010 економічній діяльності підприємця?

Основний вид економічної діяльності — це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Валова додана вартість — це вартість валової виробленої продукції за вирахуванням вартості витрат на сировину та матеріали, а також інших витрат проміжного споживання.

У наведеній ситуації фізична особа — підприємець придбаває імпортовану сировину, переробляє на давальницьких умовах у стороннього переробника і надалі продає вже продукт переробки.

У запитанні не визначено, який вид сировини імпортовано та який саме продукт переробки продаватиме підприємець, тому розглянемо це докладніше, виходячи зі змісту ДК 009:2010. Надана відповідь має виключно рекомендаційний характер.

Зі змісту запитання випливає, що підприємець придбаває на митній території України імпортовану сировину, віддає її на переробку на давальницьких умовах сторонньому переробнику і надалі продає вже продукт переробки.

Тобто підприємець може продавати продукцію, відмінну від сировини, яку він придбавав (що відповідає критеріям достатньої переробки).

Перероблення — це технологічний процес, виконання якого змінює форму, властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або в окремих випадках готової продукції для отримання нової продукції.

Переробна промисловість — усі види економічної діяльності, віднесені до секції C «Переробна промисловість» за КВЕД ДК 009:2010.

За умови дотримання критеріїв достатньої переробки маємо класичну переробну діяльність підприємця, віднесену до секції С «Переробна промисловість» за КВЕД ДК 009:2010. До цієї секції включено розділи з 10 по 33. Таким чином, залежно від виду сировини, яка переробляється, у підприємця має бути один із кодів секції С.

Приклад. Якщо підприємець придбаває імпортоване зерно, переробляє його на давальницьких умовах у стороннього переробника на борошно, крупи, висівки тощо і продає цю продукцію, то таку діяльність слід класифікувати у секції С під кодом 10.61 «Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості» за КВЕД ДК 009:2010.

Виникає питання, до чого тут виробництво. Підприємець фактично не є виробником. Він безпосередньо здійснює лише торговельні операції.

Процес промислового виробництва — це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, що були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Згідно з п. 80 Методологічних основ № 396 замовник — виробнича одиниця, що укладає договір з іншою виробничою одиницею (підрядником) з метою виконання певних завдань, таких як здійснення частини виробничого процесу або усього виробничого процесу, послуг із залучення робочої сили або забезпечення допоміжної діяльності.

Підрядник — виробнича одиниця, що виконує визначені завдання, такі як здійснення частини виробничого процесу або усього виробничого процесу, надання послуг із залучення робочої сили або забезпечення допоміжної діяльності, на основі договірних відносин із замовником. У NACE{h}NACEце акронім, який використовують для позначення всіх статистичних класифікацій видів економічної діяльності, що були розроблені в Європейському Союзі починаючи з 1970 р. NACE є основою для збирання і поширення широкого діапазону статистичних даних за видами економічної діяльності у сфері економічної статистики (зокрема, статистики виробництва, зайнятості, національних рахунків) та інших галузях статистики.
Дані, розроблені на основі NACE, є порівнянними на європейському і світовому рівнях. Використання NACE в Європейській статистичній системі є обов’язковим.
Статистичні дані, розроблені на основі КВЕД, є порівнянними на світовому та європейському рівнях, оскільки КВЕД повністю відповідає NACE, що є складовою інтегрованої системи класифікацій, розроблених переважно Статистичним відділом ООН (пункти 1 — 3 Методологічних основ № 396).
{/h}види діяльності, здійснювані підрядником, виконуються за винагороду або на контрактній основі. У цьому контексті також використовується термін «субпідрядник».

Тобто у зазначеній ситуації підприємець є замовником, тому що укладає договір з переробним підприємством на переробку. А переробне підприємство є підрядником, тому що здійснює весь виробничий цикл із переробки за винагороду.

Згідно з п. 83 Методологічних основ № 396 замовник, який у повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення процесу трансформування сировини в продукцію, має бути класифікований як виробник лише у тому випадку, якщо він володіє сировиною, що використовується як вхідні ресурси до виробничого процесу (і таким чином є власником кінцевого продукту).

Замовника, який частково залучає зовнішні ресурси для здійснення етапів процесу трансформування сировини в продукцію, слід також класифікувати у сфері переробної промисловості.

У наведеному прикладі замовник (приватний підприємець) залучає зовнішні ресурси (переробне підприємство) для здійснення процесу трансформування (переробки) сировини в продукцію (наприклад, зерна в борошно тощо). Водночас він є власником як сировини, так і переробленої готової продукції.

Враховуючи вищезазначене, доходимо висновку: якщо перероблена продукція відповідає критеріям достатньої переробки, приватний підприємець (замовник) може бути класифікований як виробник, і його діяльність слід класифікувати за одним із кодів секції С за КВЕД ДК 009:2010.

Отже, діяльність підприємця не може класифікуватися під кодом КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту». Цей код належить до секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» за КВЕД ДК 009:2010.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42