Статті

Ми закладаємо основу для розвитку в державі стратегічного прогнозування

Сучасні технології, наукові розробки та зарубіжний досвід — на службі Міндоходів України. У цьому полягають складові координації бюджетного процесу.

Місія Міндоходів України полягає в тому, щоб адмініструвати податки, збори, митні платежі та єдиний соціальний внесок, надавати послуги громадянам і бізнесу та, як наслідок, забезпечувати наповнення дохідної частини бюджету, створювати умови для розвитку підприємництва й міжнародної торгівлі.
У структурі Міністерства на базі Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України та окремих підрозділів Держмитслужби України створено Координаційно-моніторинговий департамент.
Із запитаннями щодо організації роботи Департаменту ми звернулися до його директора заслуженого економіста України Інни САНЖАРЕВСЬКОЇ.


В. — Інно Семенівно, розкажіть, будь ласка, про основні засади роботи очолюваного Вами Департаменту.

І. С. — Плануємо реалізовувати традиційні напрями прогнозування та аналітики й розвивати нові напрями роботи на якісно новому інформаційно-технічному та інтелектуальному рівні, розширюючи горизонти аналітичної роботи. Усі напрями — координація бюджетного процесу за доходами, супроводження базових сегментів економіки, інтеграція обліково-звітних систем, кластерний аналіз, митна статистика, регіональний моніторинг забезпечення доходів бюджету, проактивний аналіз та експрес-діагностика — націлено на забезпечення надходжень до бюджету, адекватних показникам соціально-економічного розвитку держави, як це визначено положенням про Міністерство.

В.Чим відрізнятиметься, на Ваш погляд, діяльність з координації бюджетного процесу за доходами від прогнозно-аналітичної роботи у податковій службі?

І. С. — Насамперед комплексністю. Процес наповнення бюджету є складним і багатогранним, передбачає комплексний підхід до усіх складових. Тим більше, що у положенні про Міністерство функція прогнозування доходів значно посилена й передбачає підготовку пропозицій щодо прогнозу доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з урахуванням прогнозу макроекономічних показників і тенденцій розвитку світової економіки. Наші цілі достатньо амбітні — плануємо трансформувати прогнозування та аналіз доходів бюджету у координацію бюджетного процесу за доходами.

В.Чим це викликано?

І. С. — Високою відповідальністю перед державою за наповнення бюджету: Міндоходів України формує понад 90% доходів загального фонду держбюджету, тобто ціна якості прогнозно-аналітичної роботи достатньо висока.

В.Як впроваджуватиметься така трансформація?

І. С. — Посиленням обґрунтованості наших розрахунків, врахуванням тенденцій розвитку світової економіки та оцінкою їх впливу на національну економіку через призму бюджетних надходжень. Ми розширюємо діапазон розрахунків, концентруємося не лише на загальних тенденціях наповнення бюджету, а й деталях бюджетних надходжень від певних груп товарів, щоб відслідковувати взаємозалежність економіка — бюджет у режимі реального часу.

В.А на практиці?

І. С. — Посиленням організаційної структури департаменту в частині супроводження бюджетного процесу на всіх етапах його реалізації в цілому та на етапі координації взаємодії структурних підрозділів Міністерства при формуванні показників бюджету за доходами зокрема. Створене в департаменті управління координації бюджетного процесу у своїй діяльності покликане охопити організаційні та методологічні аспекти складання показників доходів при розробці закону про бюджет, вивчення впливу тенденцій розвитку світової та національної економіки на доходи бюджету, узгодження очікуваних прогнозів за доходами, аналіз стану виконання затверджених на рік показників по закріплених джерелах.

В.Яким інструментарієм Ви користуєтесь?

І. С. — Плануємо використовувати потенціал прогнозно-аналітичної роботи, накопичений у податковій та митній службі, та творчо розвивати його з урахуванням завдань, визначених перед Міністерством. Зокрема, розроблений у рамках проекту програмний продукт «Модернізація державної податкової служби — 1» — модельний апарат із визначення впливу макроекономічних показників на рівень податкових надходжень, впроваджено у практичну прогнозно-аналітичну діяльність. Результати розрахунків було направлено Мінфіну України під час розгляду прогнозу надходжень основних податків на 2013 рік, як і прогнозні показники у квартальному розрізі, які формуються нами в аналітичному бюлетені «Квартальні передбачення». Ми відкриті до співпраці з представниками вітчизняної науки для впровадження їх напрацювань у практичну діяльність податкової служби.

В.Чи маєте вже якісь напрацювання у результаті співпраці з вітчизняною наукою?

І. С. — Протягом декількох років ми співпрацюємо з Інститутом економіки та прогнозування НАН України: інформаційний обмін для здійснення наукових досліджень, у кризовий період 2008 — 2009 років — обговорення межі впливу проявів світових фінансових потрясінь на розвиток національної економіки та стан наповнення бюджету, у період інтеграції податкової та митної служби та створення Міністерства — вивчення світового досвіду об’єднання цих служб та його адаптація для України. Наразі ми плануємо сконцентруватися на вивченні наукових досліджень у сфері формування доходів бюджету, направити дослідження академічної науки в практичне русло.

В.Які саме розробки Вас зацікавили?

І. С. — Інститутом економіки та прогнозування НАН України та його регіональними відділеннями розроблено Інформаційно-аналітичну систему супроводження бюджетного процесу. Вона зосереджена на оцінці економічного потенціалу регіонів та його віддзеркаленні на обсязі надходжень до бюджету. Відповідними розрахунками охоплено третину регіонів держави з відмінною структурою економіки — промисловою, сільськогосподарською та змішаною. Було проведено серію консультацій із розробниками, за результатами яких на робочих місцях фахівців департаменту було встановлено тестову модель інформаційної системи. Це дало змогу власноруч впевнитися в економічній обґрунтованості розробленої системи та її прогностичних можливостях. Безумовний інтерес для нас зазначена система матиме за умови її адаптації для розрахунків надходжень до держбюджету в регіональному розрізі та в цілому по державі.

В.Які Ви бачите перспективи впровадження подібних інформаційних систем у практичну діяльність Міністерства?

І. С. — Переконана, що запровадження різних автоматизованих прогнозно-аналітичних систем має позитивно позначитися на якісному та інтелектуальному рівні прогнозно-аналітичної роботи. Що більше можливостей здійснення сценарних розрахунків, то більша вірогідність об’єктивної та комплексної оцінки податкових наслідків різних тенденцій розвитку світової та вітчизняної економіки.

В.Чому це важливо?

І. С. — Гадаю, організовуючи належну роботи Міндоходів України з прогнозування доходів бюджету та визначення індикативних показників доходів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу ми закладаємо основу для розвитку в державі стратегічного прогнозування. Цей напрям є складовою у загальній системі реформування державного управління — реформи державних фінансів, зокрема, шляхом запровадження ефективного державного стратегічного планування, що визначено Указом Президента України від 12.03.2013 р. № 128/2013 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

В.Які ще шляхи вдосконалення прогнозно-аналітичної роботи Ви вбачаєте?

І. С. — Намагаємося вивчати світові здобутки у зазначеній сфері. І не лише шляхом вивчення публікацій у засобах масової інформації або літературних джерел. Спілкування, обмін досвідом з фахівцями податкових органів інших країн, запровадження сучасних методів податкового менеджменту вважаємо перспективним напрямом саморозвитку та удосконалення. Так, у рамках візиту до Міндоходів України представників Генеральної дирекції державних фінансів Франції у квітні поточного року було проведено семінар з питань організації управлінського контролю, про який можна дізнатися більше в цьому випуску «Вісника». Відбувся обмін думками щодо методів організації роботи, визначення критеріїв оцінки ефективності структурних підрозділів центрального апарату податкових відомств, взаємодії з регіональними службами.

В.Що, на Вашу думку, справило найбільше враження на учасників семінару?

І. С. — Високий інформаційно-технічний рівень роботи податкового відомства Франції, що було продемонстровано на тестових прикладах інформаційних систем, відповідальне ставлення до організації та здійснення управлінського контролю за станом роботи структурних підрозділів та регіональних органів дирекції, а також розуміння високої відповідальності перед суспільством за якість виконуваної роботи з наповнення бюджету.

В.Які плани Департаменту на майбутнє?

І. С. — Не стояти осторонь еволюційних процесів, що відбуваються навколо нас, створити у Міністерстві надійний прогнозно-аналітичний блок, націлений на комплексне формування показників доходів бюджету, робити належний внесок у діяльність Міністерства як органу центральної влади європейського зразка.


Розмову вели Тетяна ЄГОРОВА
та  Микола ВЛАЩУК

«Гарячі лінії»

Дата: 28 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42