Юридична практика

Визначальним фактором для формування податкового кредиту є відповідність податкової накладної порядку її заповнення

Суть справи

Під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «У» з питань правильності обчислення податкового кредиту з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Д» податковим органом встановлено заниження суми ПДВ ТОВ «У».

ТОВ «У» не погоджується з позицією органу ДПС, оскільки вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішення суду

Окружний адміністративний суд, відмовляючи в позові у справі № 826/2396/13-а, встановив таке.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ від 25.10.2012 р. ТОВ «У» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 169 427,00 грн., у тому числі за основним платежем — 169 426,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями — 1,00 грн.

У висновках акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму ПДВ за березень 2011 р. на 169 426,00 грн.

Висновки акта перевірки мотивовано таким: згідно з актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Д», складеним ДПІ, підприємство не перебуває за юридичною адресою, складських приміщень, транспортних засобів чи будь-якого майна, необхідних для здійснення господарської діяльності, за підприємством не значиться.

Зазначена інформація, на думку ДПІ, свідчить про укладення між позивачем та ТОВ «Д» правочину, не спрямованого на настання реальних правових наслідків.

Позивач вважає протиправним збільшення грошового зобов’язання з ПДВ виходячи з того, що він не може нести відповідальності за порушення податкової дисципліни щодо ланцюга постачання. Контрагент-постачальник на момент здійснення господарських операцій зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ; господарські операції підтверд-жено належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними; виснов-ки акта перевірки про нікчемність правочинів не підтверджуються жодними доказами.

Окружний адміністративний суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «У», виходячи з наведених нижче мотивів.

Як зазначено у листі № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції, а також зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, у межах зазначеного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «У» та ТОВ «Д», обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, а також спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були вони платниками ПДВ).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «У» (замовник) і ТОВ «Д» (виконавець) укладено договір від 10.09.2009 р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати замовнику послуги з доставки платіжних документів за телекомунікаційні послуги.

Згідно з актами надання послуг ТОВ «Д» протягом березня 2011 р. виконало роботи з доставки платіжних документів фізичним особам по Донецькій обл., м. Житомиру та Житомирській обл., по Закарпаттю, Київській та Львівській областях, по Криму, Кіровоградській та Рівненській областях, по м. Севастополю, по Сумській та Тернопільській областях на 1 016 559,00 грн.

ТОВ «Д» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1 016 559,00 грн., у тому числі ПДВ — 169 426,50 грн.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок виконавця кошти, що підтверджується виписками банку, оригінали яких є в матеріалах справи.

За нормами Податкового кодексу визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основ-них фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податкових деклараціях з ПДВ за березень 2011 р. у складі податкового кредиту відобразив суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Д», у зв’язку з придбанням робіт.

Суд звертає увагу на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач зазначав, що роботи у ТОВ «Д» замовлялись у зв’язку з обслуговуванням ТОВ «Український мейлінговий центр» з доставки платіжних документів фізичним особам — рахунків на оплату послуг за телефонні розмови, на підтверд-ження чого надав суду копії таких документів: договору про надання послуг з доставки поштових відправлень, укладеного з ТОВ «Український мейлінговий центр», з додатками та додатковими угодами до нього; актів здачі-прийняття робіт; реєстрів поштових відправлень підрозділів ВАТ «Укртелеком».

Водночас із вищенаведених документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Д» послуги з доставки платіжних документів за телекомунікаційні послуги якимось чином пов’язані із взаємовідносинами позивача і ТОВ «Український мейлінговий центр». Як свідчить зміст господарських договорів, відносини між позивачем та ТОВ «Д» виникли раніше, ніж із ТОВ «Український мейлінговий центр», що спростовує мету спірних операцій щодо виконання зобов’язань перед ТОВ «Український мейлінговий центр»; в актах здачі-прийняття робіт щодо відносин з ТОВ «Д» зазначено про виконання послуг з доставки платіжних документів фізичним особам, у свою чергу, в актах здачі-прийняття робіт щодо відносин з ТОВ «Український мейлінговий центр» зазначається про факт виконання послуг, включаючи доставку. При цьому які саме послуги надавалися та щодо яких предметів здійснювалася доставка, встановити неможливо, в акті здачі-прийняття робіт, складеного між ТОВ «У» та ТОВ «Український мейлінговий центр», міститься посилання на послуги з доставки рекламних листівок, у свою чергу, ТОВ «Д» таких послуг не надавало.

Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які б давали змогу ідентифікувати участь ТОВ «Д» у наданні послуг з доставки платіжних документів, котрі б підтверджували, які саме платіжні документи було доставлено та в який спосіб.

Надані позивачем копії реєстрів поштових відправлень підрозділів ВАТ «Укртелеком» не приймаються судом як докази, оскільки не підтверджують жодних фактів і не стосуються обставин справи.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Д» мають реальний характер, а послуги ТОВ «Д» використано в межах господарської діяльності або придбавалися з такою метою.

Суд враховує посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності платника податків, однак зауважує, що цей принцип не може застосовуватися при формуванні податкового кредиту з ПДВ у разі недоведеності реальності господарських операцій та їх зв’язку з господарською діяльністю такого платника податків.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу та заниження ПДВ за березень 2011 р. є обґрунтованими і не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення ТОВ «У» суми грошового зобов’язання з ПДВ відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 р.
є правомірним.

На думку Окружного адміністративного суду ДПІ доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, що містяться у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «У» задоволенню не підлягає.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42