Єдиний податок

Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування фізичними особами

Нещодавно Міндоходів України проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування фізичними особами» за участю Галини ЖУК, заступника начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України.
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.


Підприємець надає фізичній особі послуги, оплату яких здійснює юридична особа

Чи може фізична особа — підприємець бути платником єдиного податку другої групи, якщо надає послуги фізичній особі, а оплата вартості послуг здійснюється юридичною особою, що не є платником єдиного податку?

Відповідно до пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (далі — Податковий кодекс) однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є зобов’язанням, що складається з правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Таким чином, якщо фізична особапідприємецьплатник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи надає послуги згідно з договором, яким визначено, що замовником є юридична особа — неплатник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Подання звітності підприємцем у разі прийняття ним рішення про припинення підприємницької діяльності

Чи потрібно подавати податкову звітність фізичній особі — підприємцю у разі отримання нею довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП, але не поданої до державного реєстратора?


Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця регулюється статтями 46, 47 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про держреєстрацію).

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (п. 3 ст. 46 цього Закону).

Для внесення до Єдиного державного реєстру такого запису підприємець подає особисто або уповноважена нею особа такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем за її рішенням;
  • довідку відповідного територіального органу Міндоходів України про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів;
  • довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Відповідно до пп. 11.7.3 п. 11.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588), довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП є дійсною протягом двох місяців від дня їх реєстрації в територіальному органі Міндоходів України.

Згідно з пп. 11.7.4 п. 11.7 Порядку № 1588 після завершення строку дії довідки за формою № 22-ОПП повторна довідка видається територіальним органом Міндоходів України протягом місяця від дня отримання звернення платника податків про зміну довідки у такому самому порядку, як і попередня довідка.

У разі звернення платника податків щодо видачі повторної довідки за рішенням керівника такого територіального органу може бути призначено документальну позапланову перевірку за період, що пройшов від дати закінчення попередньої перевірки.

Таким чином, якщо отриману довідку за формою № 22-ОПП не подано платником податку до державного реєстратора, то такий платник податку вважається не знятим з обліку та зобов’язаний згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

До проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особипідприємця така особа не втрачає статусу платника податків, не знята з обліку в органі Міндоходів України та зобов’язана дотримуватися вимог податкового законодавства відповідно до положень Податкового кодексу.

Застосування спрощеної системи оподаткування арбітражним керуючим

Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування фізична особа — підприємець, яка здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (далі — арбітражний керуючий)?


Відповідно до ст. 4 Закону України від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 2343) арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому Законом № 2343, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа — підприємець.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює діяльність арбітражного керуючого, не може бути підприємцем у межах такої діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Подання декларації платника єдиного податку з позначкою «довідково»

Які встановлено строки подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця з позначкою «довідково» та яким чином заповнюється поле «місяць» рядка 2 розділу І «Загальні відомості» такої декларації?


Відповідно до п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до територіального органу Міндоходів України податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 та 296.6 цієї статті і не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Для отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «довідково» та у полі «місяць» рядка 2 розділу І «Загальні відомості» декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця та останнього місяця (включно), за який подається така декларація. Також у полі «рік» цього рядка арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Податковим кодексом не визначено термін подання декларації з позначкою «довідково».

Отже, за власним рішенням фізичною особоюпідприємцем для отримання довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, подається декларація платника єдиного податку з позначкою «довідково».

Підприємець змінив прізвище

Платником єдиного податку змінено прізвище. Який порядок внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку?


Відповідно до п. 298.4 ст. 298 Податкового кодексу у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особипідприємця заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Територіальний орган Міндоходів України вносить зміни до раніше виданого свідоцтва в день подання платником єдиного податку заяви.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності платники єдиного податку першої і другої груп подають заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. А платники єдиного податку третьої і п’ятої груп заяву подають разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися зміни.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено та отримано нове за наявності у такого платника обставин, визначених у п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, зокрема, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця.

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається територіальному органу Міндоходів України в день отримання нового свідоцтва (п. 299.13 зазначеної статті).

Сплата єдиного податку у разі припинення підприємцем провадження господарської діяльності

Підприємцем — платником єдиного податку другої групи 22.04.2013 р. подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності. До якої дати такому підприємцю необхідно сплачувати єдиний податок?


Згідно з п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до територіального органу Міндоходів України заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 зазначеного Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 295.8 ст. 295 Податкового кодексу встановлено, що у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до територіального органу Міндоходів України подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Поворотна фінансова допомога — дохід чи ні?

Чи включається до складу доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку сума поворотної фінансової допомоги, якщо вона повертається протягом терміну, що перевищує 12 місяців?


Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Підпунктом 292.11.3 п. 292.11 ст. 292 зазначеного Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Згідно з п. 292.6 цієї статті датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).

Таким чином, сума фінансової допомоги, отриманої на поворотній основі і не повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу фізичної особипідприємцяплатника єдиного податку. Такий дохід включається до того звітного податкового періоду, в якому закінчився термін повернення (12 календарних місяців з дня її отримання).

Реалізація виробів із корисних копалин місцевого значення

Чи може фізична особа — підприємець, застосовуючи спрощену систему оподаткування, виготовляти та здійснювати реалізацію виробів із корисних копалин?


Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи — підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» (далі — Перелік № 827), належать:

  • сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
  • сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда); 
  • сировина піщано-гравійна (пісок);
  • сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);  
  • інші корисні копалини, не включені до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, фізична особапідприємецьплатник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання, які здійснюють їх видобуток.

Платник єдиного податку здає в оренду земельний пай як фізична особа

Фізична особа здає в оренду власний земельний пай площею 6 га фізичній особі — підприємцю для вирощування сільськогосподарських культур. Чи має право така фізична особа здійснювати одночасно діяльність у сфері права (код 69.10 за КВЕД ДК 009:2010) як підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування?


Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань землі.

Нормами пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам — підприємцям) бути платниками єдиного податку.

Обмежень щодо надання в оренду земельних площ фізичною особою зі сплатою відповідних податків та з одночасним здійсненням діяльності на спрощеній системі оподаткування з урахуванням вимог, встановлених ст. 291 Податкового кодексу, чинним законодавством не передбачено.

Включення витрат на охорону приміщення до складу витрат

Чи має право фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, включати до складу витрат витрати на охорону приміщення, яке вона здає в оренду?


Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Пунктом 177.4 цієї статті визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку цих витрат.

Отже, витрати на охорону приміщення, що здається в оренду фізичною особою — підприємцем, можуть бути включені до складу витрат у разі їх документального підтвердження та за умови, що договори про надання послуг з охорони такого основного засобу укладено з фізичною особою — підприємцем.


Підготувала
Марія ДАНЮК,
оглядач «Вісника», за сприяння:
Галини ЖУК, заступника начальника відділу адміністрування податків,
зборів із самозайнятих осіб
Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб
Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України,
та Інформаційно-комунікаційного департаменту
Міністерства доходів і зборів України