Статті

Прибуток, солодкий на смак

Вітчизняні садоводи намагаються подовжити ягідний сезон.

Ягідна пора в Україні довгождана, але недовга. З нетерпінням чекають на неї і покупці, щоб поповнити вітамінні запаси, і самі аграрії, бо ягода — чи не найдорожчий продукт, який найкраще продається. Пересічний містянин тим часом намагається протягом п’яти-шести тижнів встигнути вдосталь поласувати суницею, полуницею та черешнею.


Звісно, українці із задоволенням включали б ці ягоди до свого раціону і в інші пори року. Та за експертними оцінками, понад 80% ягід в Україні вирощується населенням і дрібними господарствами. Не всі вони можуть дозволити собі вкладати кошти у вирощування дорогих сортів або використовувати новітні методики накриття ґрунту, що дають змогу отримувати по кілька врожаїв на рік. У теплицях без обігріву з’являється можливість подовжити сезон на 20 — 30 днів, а з опаленням і контролем клімату — на 45. Однак сезонні прибутки більшості ягідників не покриють видатків на дорогі технології вирощування. Так, на високоякісний посадковий матеріал на площі 1 га доведеться витратити близько 800 євро, а теплиця з обігрівом та клімат-контролем коштуватиме майже 750 тис. євро. Усі ці можливості відкриваються перед аграріями лише за умови інвестування чималих коштів у бізнес. А витратне виробництво під силу тільки великотоварним виробникам, яких в Україні ще не так багато.

Утім, як стверджують експерти ягідного ринку, інтерес агровиробників, у тому числі дрібнотоварних, до цієї галузі все одно зростає. І передусім тому, що внутрішній та зовнішній попит і досі перевищує пропозицію. А це означає, що в ягідному секторі існує чимало незайнятих ніш, які чекають на підприємців.

Полуниця з вершками

Поступово ягідний напрям стає одним з пріоритетних для України, його частка у валовій продукції сільського господарства — близько 4%. Зважаючи на те що продукт є малопридатним для транспортування, оскільки ягоди швидко псуються, нескладно буде відвойовувати ринок у конкурентів — китайських та польських постачальників.

Україна може успішно експортувати полуницю на російський ринок, бо є майже місяць переваги за часом дозрівання перед місцевими постачальниками. До того ж ціни на російському ринку в середньому на 30 — 50% вищі за українські.

Рік у рік вітчизняні виробники збільшують площі під полуницю, проте ціна на неї не знижується і становить у середньому 12 грн. Щедрі «ягідні місця» безпомилково віднаходять іноземні інвестори, використовуючи при цьому формулу «нове — це добре забуте старе». Ще століття тому селяни-одноосібники, які об’єднувались у кооперативи, успішно торгували своєю продукцією в Європі. Нині дедалі більше сучасних дрібнотоварних виробників повертаються до цієї раціональної моделі господарювання. Незабаром «вершки» з полуничного бізнесу зніматиме один з найбільших світових виробників молочної продукції Danone, який минулого року у Кременецькому районі на Тернопільщині, що здавна славилася багатими врожаями полуниці, об’єднав 500 власників одноосібних господарств у кооператив з вирощування полуниці.

Компанія закуповуватиме у кооператива полуницю для виготовлення йогуртів і зацікавлена інвестувати кошти у вирощування ягоди. Тож матиме гарантію якості власної продукції, достеменно знаючи, в яких умовах зростала полуниця, чи відповідає не лише вітчизняним, а й світовим стандартам.

У створенні подібних кооперативів зацікавлена й місцева влада, яка свого часу також виділяла кошти на розвиток полуничного кооперативу. Адже нові робочі місця, офіційне працевлаштування обіцяють відповідні відрахування до місцевих бюджетів. Водночас невеликі одноосібні господарства матимуть доступ до недешевого холодильного обладнання для попереднього охолодження ягід, без якого полуниця одразу втрачає товарні властивості, до високопродуктивних розсад і ринків збуту. Цей та інші приклади інвестування в ягідний сектор лише підтверджують прогнози аналітиків, які передрікають найближчими роками істотне збільшення площ для вирощування ягідних культур та зростання їх частки у промисловому виробництві.

Садів побільшає

Щороку обсяги виробництва ягід збільшуються на 10 — 15%. І це лише початок. Фахівці ринку стверджують, що навіть за сучасних, не надто широких, можливостей виробника цей показник можна збільшити до 25% на рік, адже абсолютно всі види ягід вирощувати вигідно. За деякими експертними оцінками, з 20 га площі, відведеної під ягоди, фермери отримують 4 — 5 млн. грн. за сезон.

Ще донедавна в Україні майже не практикувалося вирощування ранніх ягід за допомогою різних методів накриття ґрунту, розведення найкращих ранньостиглих сортів світової селекції. Та вже минулорічний фруктово-ягідний сезон вразив новими тенденціями, коли українську садову суницю почали продавати у травні. Зі слів експерта плодоовочевого ринку асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігоря Стрелюка, інвестори переконалися, що збільшення площ із закритим грунтом під ягодами дає можливість непогано заробляти. Активно розвивалося виробництво чорниці й малини, почали закладати нові сади під смородину, виробництво якої викликає особливий інтерес. Бо на відміну від інших ягідних культур для її вирощування немає потреби купувати посадковий матеріал за кордоном. Сорти смородини вітчизняної селекції кращі за іноземні.

Нинішнього року виробники намагатимуться подовжувати ягідний сезон. Тож закладають плантації так, щоб ця пора розпочиналася раніше, у травні, а за рахунок ремонтантності (два-три врожаї на рік) тривала якомога довше.

Збув і забув

Усього близько 10% вирощеної ягоди реалізується через торговельні мережі супермаркетів, з якими виробники співпрацюють вкрай не-охоче через низькі закупівельні ціни та довготривале відстрочення платежу. Близько 25 — 30% вирощених ягід іде на переробку. Як стверджують самі аграрії, продавати продукцію на переробку невигідно, бо найвищі прибутки можна отримати саме під час продажу на відкритих ринках, де пересічному споживачеві найвигідніше купувати ягоди. Тому переробні підприємства відчувають певний дефіцит сировини. Незважаючи на те що деякі з них готові платити достатньо грошей, виробник тяжіє до ринкової торгівлі, де ціни все ж набагато вищі. Причина незмінна: пропозиція ягід обмежена, а попит високий.

До ягоди — з любов’ю

Ягоди є чи не єдиним сегментом фруктів у світі, попит на який невпинно зростає. У європейських країнах усіляко стимулюють садівництво як один з найрентабельніших і перспективних видів бізнесу. Цікавим є приклад Італії, де в 60 — 70-ті роки минулого століття сталася криза у вирощуванні черешні. Щоб підтримати бізнес, який забезпечує заробітком чимало родин, а державний бюджет — доходами, в Італії започаткували спеціальну державну програму підтримки фермерів починаючи від селекції сортів, технологій садіння, збору врожаю до допомоги в маркетингу та менеджменті.

Забезпечити потреби українців у фруктах і ягодах, а також відкрити міжнародні ринки для цієї продукції покликана державна підтримка галузі, яка наразі здійснюється в Україні за рахунок 1,5%-відсоткового збору від реалізації алкогольних напоїв та пива. Минулого року вона призначалася, зокрема, для придбання спеціалізованої техніки й механізмів, ліній товарної обробки плодів, будівництва лабораторних комплексів для забезпечення виробництва безвірусного садівного матеріалу, камер швидкого заморожування плодів та ягід тощо. На думку міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, у такий спосіб держава зменшує імпортозалежність України, допомагає уникати сезонного коливання цін, а в майбутньому дасть змогу вітчизняному виробникові експортувати весь сегмент фруктів і ягід. Аграрії у свою чергу вважають, що механізми підтримки господарств недостатньо прозорі, а її ефективність не порівняти з тією, що надають європейським фермерам.

Однак у Європі попри всі державні зусилля інтерес до роботи на землі зникає. І цього не приховують керівники та власники іноземних садових підприємств, запрошуючи на сезонні роботи заробітчан з усього світу. Особливо поважають українців, знаючи про їхню працьовитість і любов до садівництва. Адже душевне ставлення до ягідної справи відіграє не останню роль. Тому розвиток садівництва в Україні є важливим і в соціальному аспекті — роботящі руки співвітчизників можуть і повинні знайти застосування на рідній землі.


Інна ГОЛОВКО

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42