Статті

«Єдине вікно»: мрії, що стали реальністю

У м. Одесі відбувся 12-й Міжнародний транспортний тиждень, у межах якого пройшов Третій Міжнародний семінар Європейської економічної комісії ООН, присвячений питанням спрощення процедур торгівлі та локального «Єдиного вікна».


Семінар організовано Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН) у співпраці з урядом України та за підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) й Асоціації транспортно-експедиторських і логістичних організацій України «Укрзовніштранс».

Модераторами заходу виступили: регіональний радник ЄЕК ООН Маріо Апостолов; заступники голови Міжвідомчої робочої групи із впровадження технології «Єдине вікно» - локальне рішення» в зоні діяльності Південної митниці і портів Одеської області — президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов і президент Асоціації «Укрзовніштранс» Олег Платонов.

У семінарі також взяли участь керівники міжнародних організацій: FIATA — Лім Стенлі, CLECAT — Ніколетт Ван Дер Яагт; представники міжнародних (EUBAM — Андрій Віденов), а також громадських організацій та бізнесу. Українську сторони представляли заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський, фахівці Міністерства доходів і зборів України — Анатолій Гутник,Іван Романов, Павло Пашко, Олег Матвєєв, Олена Мошинська, Леонід Муромцев, Юрій Соколов. У роботі цього та інших заходів Транспортного тижня взяли участь представники Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства інфраструктури, Міністерства закордонних справ, Міністерства екологічного контролю та природніх ресурсів, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, працівники Одеського порту, Укрзалізниці. На семінарі розглядалися останні напрацювання у сфері спрощення процедур торгівлі, зокрема таких, як «Єдине вікно» — локальне рішення».

Напередодні Міжнародного транспортного тижня в Одеському порту було розпочато експлуатацію Єдиної інформаційної системи портового співтовариства (ЄІС). Нагадаємо, що електронний наряд за рішенням Міжвідомчої робочої групи, створеної за дорученням Прем’єр-міністра України Миколи Азарова, функціонує в порту в тестовому режимі з жовтня 2012 р. Із впровадженням новоствореної системи одержано певні позитивні результати. Про це учасників засідання поінформував начальник служби логістики і комерційної роботи ДП «Одеський морський торговий порт» В’ячеслав Вороной. Електронний наряд як інформаційний продукт системи ЄІС в нових умовах замінив паперову систему, що вже морально застаріла. Структура нового портового співтовариства має сприяти інтеграції всіх учасників транспортного і вантажного процесів у порту в єдиний інформаційний простір з можливостями надання доступу до інформації, що використовується в межах технологічних процесів із застосуванням засобів технічного захисту за державними параметрами. Метою системи є мінімізація паперового документообігу під час виконання технологічних операцій в порту, оптимізація технологічних процесів, скорочення часу кожної операції шляхом надання всім учасникам транспортного і вантажного процесів своєчасної та оперативної інформації.

Система включає в себе інформаційний обмін між конролюючими органами (митниця, прикордонна служба та ін.), адміністрацією порту, стивідорними компаніями, морськими агентами, експедиторами, представниками Укрзалізниці.  Зараз проводиться тестування з питань одержання попередньої інформації від морських агентів. На заключному етапі здійснюватиметься тестування обміну даними із стивідорними компаніями щодо фактичного вивантаження. Станом на 30 травня 2013 р. до системи підключено 351 експедиторську компанію — практично всіх із тих, що працюють в порту. Таким чином, реалізовано перший технологічний ланцюжок оформлення контейнерів. Найближчим часом планується, що за допомогою ЄІС можна буде мати доступ до попередньої інформації про прибуття вантажів, їх фактичне вивантаження, електронний наряд, дозвіл на вивезення контейнерів з порту.

З доповіддю про роботу системи ЄІС перед учасниками семінару виступив заступник начальника Південної митниці Міндоходів України Юрій Соколов. «Ця система, — констатував він, — дала змогу працівникам митниці оперативно отримувати інформацію щодо вантажів. Вона сприяє визначенню тих чи інших форм контролю, допомагає своєчасно інформувати експедиторів, вантажовласників, і таким чином уникати зайвих додаткових трудових і фінансових витрат при оформленні вантажів. Розробники системи проводять навчання інспекторів митниці, котрі задіяні в роботі ЄІС, водночас враховуючи побажання працівників митниці. Поряд із позитивними факторами доповідач виокремив питання, що потребують доопрацювання. Поки що система охоплює лише деякі сегменти імпорту, транзиту, експорту. Митницю ж цікавить повна інформація щодо руху товару й контейнерів, включно з експортом порожніх контейнерів, здійснення експертизи місць обробки контейнерів тощо».

Сьогодні робоче місце інспектора обладнане трьома комп’ютерами. Це митна програма «Інспектор 2006», база ЄІС (електронний наряд) і комп’ютер з інформацією про те, де зараз знаходяться й опрацьовуються контейнери.

У подальшому, запропонував заступник начальника Південної митниці, необхідно вирішити питання зосередження всієї інформації на єдиному майданчику та доопрацювання нормативної бази, котра б на рівні постанови Кабінету Міністрів затвердила надання інформації через ЄІС.

«Сьогодні ми вивчаємо досвід закордонних країн. Так, американська митниця не дасть «добро» на завантаження жодного контейнера в порту Китаю без попередньої інформації. Система працює чітко й злагоджено. У США митниця може працювати з інформацією про вантаж, який прибуде в порт призначення навіть через місяць. Ми ж просимо надати повну інформацію про вантаж принаймні за добу до прибуття в порт. Тоді зможемо говорити про безальтернативність оформлення всіх вантажів, що переміщаються через морські порти з використанням ЄІС», — запевнив посадовець.

Заступник начальника Управління митного контролю та оформлення Департаменту митної справи Міндоходів України Павло Пашко у своєму виступі зосередив увагу учасників семінару на питаннях законодавчого забезпечення митної справи. Він поінформував, що в нашому законодавстві можна знайти нішу, яка б дала змогу продавати товари, невідомо як вироблені та ввезені в Україну. Товар, що ввозиться на територію нашої держави й реалізується тут, не ідентифікується. Минулого року була спроба прийняти законодавчий акт про внесення до порядку бухгалтерських документів ідентифікаційного коду товарів відповідно до товарної номенклатури, але пропозицію було відхилено. «Єдине вікно» дасть змогу одержувати повну інформацію про рух товару, і тоді стане можливим спрощене оформлення на кордоні. Якщо ж навіть за цей товар податки безпосередньо на кордоні не буде сплачено, то їх буде стягнуто на території України. У «Єдиному вікні» накопичується вся інформація про товар, і всі контролюючі органи матимуть змогу користуватися нею. Створюється своєрідний фільтр: товар не зможе залишити межі порту без відповідної інформації.

Виникає необхідність внесення змін і доповнень до Митного кодексу України як технологічного документа. Відтак слід домагатися єдиного підходу не лише в портах, а й усередині країни. В Одеському порту впроваджено універсальну систему. Технологію реалізації цього досвіду необхідно поширювати по всій країні, до того ж було б непогано закріпити це в законодавчому акті.

Експерт з пост-митного контролю та аудиту EUBAM Андрій Віденов звернув увагу на необхідність розробки Національної концепції з питань вдосконалення процедур митного контролю і оформлення з метою сприяння торгівлі. «Зараз, — зазначив доповідач, — при реформуванні структур митної служби Міндоходів України має можливість прислухатися до рекомендацій Всесвітньої митної організації та стандартів Кіотської конвенції. Йдеться про те, щоб митниця делегувала частину своїх функцій бізнесу. Митні декларації, оформлені у відповідному порядку бізнесовими структурами, митниця може взагалі не перевіряти. Бізнес матиме змогу напряму одержувати вантажі на свої склади, а митниця лише здійснюватиме митний пост-аудит, за допомогою якого перевірятиметься об’єктивність визначення коду товару, його походження, митна вартість, правильність нарахування та сплати платежів до бюджету. З цією метою зараз в країнах Європейського Союзу запроваджується система уповноважених економічних операторів. На жаль, в Україні вона поки що не працює».

Директор Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів України Іван Романов поінформував учасників семінару про необхідність формування нового бачення розвитку суспільства, в якому ключову роль відіграватиме обмін інформацією та її використання на благо держави, бізнесу, громадян і суспільства у цілому.

«З часу впровадження Державною податковою службою України першого електронного сервісу для платників податків — системи подання до органів ДПС звітних документів в електронній формі (2008 рік), найбільшим здобутком служби, на мою думку, стало створення власного Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК)», — зазначив керівник Департаменту.

Перший державний акредитований центр сертифікації ключів, який технологічно не поступається жодному комерційному АЦСК в Україні, почав надавати платникам податків перші безкоштовні послуги електронного цифрового підпису. Новий сервіс  досить швидко отримав визнання клієнтів. За перший місяць роботи АЦСК послуги ЕЦП було надано 4030 клієнтам, а вже у другому місяці їх кількість збільшилася на 15,2 тис., тобто відбувся приріст в чотири рази (372,8%)за один місяць.

Нині при АЦСК ІДД створено 106 відділень представництва, в яких працюють 260 адміністраторів — найбільша офіційна (штатна) мережа представництв реєстрації в Україні. Щомісяця АЦСК ІДД надає послуги ЕЦП у середньому 50 тис. заявників, а максимальну реєстраційну потужність доведено до 110 тис. клієнтів щомісяця.

На сьогодніпослуги ЕЦП надано 380 тис. клієнтів, яким сформовано понад 600 тис. посилених сертифікатів, а це один з кращих показників серед інших АЦСК України за кількістю наданих клієнтам послуг. Таким чином, створення АЦСК стало суттєвим поштовхом для розвитку систем електронного документообігу (електронних сервісів).

Начальник Центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів України Олег Матвєєв зупинився на проблемах гармонізації технології та нормативного поля в сфері електронного цифрового підпису. Він звернув увагу учасників семінару на активну роботу державних інституцій щодо гармонізації законодавства, а саме щодо змін та доповнень до Закону України «Про електронний цифровий підпис», який максимально наблизить функціонування інфраструктури відкритих ключів України до європейських стандартів.

Регіональний радник ЄЕК ООН Маріо Апостолов детальніше розповів про План побудови ЄІС. Цей проектний документ відображає структуру планування, окреслює проблеми та можливі шляхи їх вирішення. «Єдине вікно» — не просто технічний, а насамперед політико-організаційний інструмент. Радник наголосив на важливості пропозиції щодо необхідності опрацювання Національної стратегії зі спрощення процедур торгівлі.

Учасниками семінару напрацьовано рекомендації, котрі буде направлено у відповідні відомства для подальшого розвитку проекту «Єдине вікно» — локальне рішення».

У межах Міжнародного транспортного тижня проведено низку інших принципово важливих заходів.

Організатори Міжнародного тижня — Асоціація транспортно-експедиторських і логістичних організацій України «Укрзовніштранс» та АТ «ПЛАСКЕ», вже вкотре продемонстрували громадськості, що Транспортний тиждень у м. Одесі — це своєрідна міжнародна платформа для дискусій. Вона надає можливість її учасникам не лише обговорювати нагальні проблеми та перспективи розвитку транспорту, торгівлі в Європі й країнах СНД, а й ухвалювати конкретні рішення в інтересах розвитку зовнішньоекономічної діяльності, створює реальну основу для втілення планів у життя.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42