Статті

Там, де нас нема

Сплата податків і декларування іноземних доходів громадянами України

У розпал курортного сезону співвітчизникам, які на відміну від відпочиваючих використовують цей час для підробітків за кордоном, знову нагадали про сплату податків. Набрав чинності Закон України від 04.04.2013 р. № 184-VIІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», згідно з яким у так званих гастарбайтерів з’явилася можливість брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (читай — подбати про майбутню пенсію в Україні).


Покращення для нелегалів

Фахівці Міндоходів України стверджують, що внесок не справлятиметься з тих, хто працює за кордоном офіційно, оскільки на них поширюються норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, згоду на обов’язковість виконання яких надано Верховною Радою України (такі документи підписано майже із 70 країнами, останній — 19.04.2013 р. із Ірландією).

Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування — звучить дещо каламбурно, та факт залишається фактом. Хто постійно працює за кордоном, але хоче провести заслужений відпочинок на Батьківщині, — ласкаво просимо до Пенсійного фонду України для укладення договору про сплату єдиного соціального внеску. Причому зробити це можуть навіть ті, хто жодного року тут не працював, як, зрештою, й оформити договір у дистанційному режимі  за посередництвом Інтернету.

Віковий ценз потенційних платників досить широкий. Правом на добровільну участь у пенсійному страхуванні можуть скористатися особи віком від 16 років, ті, які не досягли пенсійного віку або не підпадають під загальнообов’язкове пенсійне страхування. «Цей закон покращує ситуацію для осіб, які не працювали офіційно і не сплачували соціальних внесків іноземній державі», — вважає голова Об’єднання українських організацій Німеччини Роман Рокицький. Якщо ж відносини з роботодавцем легалізовано, то має місце і сплата податків і зборів. Таким чином трудовий мігрант ніби віддячує іноземній державі за можливість працювати на її території і перестраховується на випадок втрати цієї можливості.

Сплатити заднім числом

Як зазначили в call-центрі Пенсійного фонду України, час сплати внеску зараховуватиметься до страхового стажу. Однак для нарахування української пенсії він повинен становити щонайменше 15 років. Якщо ж стажу не вистачає, не проблема. Договором про добровільну участь може бути передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у тому числі з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимального розміру бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору. Тобто якщо договір укладено сьогодні, то, як мінімум, ви сплачуватимете 380,80 грн. (33,2% від 1147 грн. — мінімальної заробітної плати у період з 01.01.2013 р.  по 30.11.2013 р.), а як максимум — 6473,67 грн. (33,2% від 19 499 грн. — максимального розміру доходів, на який нараховується єдиний внесок у період з 1 січня по 30 листопада 2013 р.). Для більшої зручності громадян передбачено, що грошові внески вони можуть здійснювати як у вітчизняній, так і в іноземній валюті на спеціальні рахунки Пенсійного фонду.

У 2009 р. уже була спроба долучити громадян, які працюють за межами держави, до наповнення Пенсійного фонду, але через добровільність внесків вона виявилася неефективною. Дискусії, що точаться з цього приводу на різноманітних форумах в Інтернеті, не дають змоги сформувати більш-менш точне уявлення про думку більшості. Втім, одна з них є дуже цікавою. Дописувач flyman справедливо зазначає: «Заробітчани сподіваються на вічне добре здоров’я. Думають, що до глибокої старості або зможуть порпатися на грядках, або здаватимуть обійстя в оренду, матимуть інший рентний дохід, або діти їх забезпечать. Загалом доля їх  сумна і непередбачувана». Коментарі тут зайві. Саме передбачити одержання гастарбайтерами пенсії в майбутньому і пропонує держава...

Не забудьте заповнити декларацію!

Цікаво, що завсідники форумів не оминули увагою і закладеного в п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язку подавати річну декларацію про майновий стан і доходи громадянами, які отримували дохід з іноземним джерелом виплати. Відвідувач під ніком reality_hacker пише: «Навіть до прийняття цього Закону (Закону України № 184-VIІ. — Ред.) громадяни повинні були звітувати до вітчизняної податкової і сплатити податок із зарахуванням податків, сплачених у країнах з укладеними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Але, по-моєму, за весь час таке зробили нуль осіб». «Робили-робили, — не погоджується з ним Vadym Zagorulko. — Все одно ставки податків за кордоном вищі, ніж в Україні, і ти нічого не сплачуєш до нашої податкової».

«Робили-робили», — запевняють і в Міндоходів України. Як свідчить статистика, рівень податкової культури громадян зростає: за підсумками деклараційної кампанії поточного року вони задекларували 9 млрд. грн. іноземних доходів, тоді як минулого року — 1 млрд. грн. Як наслідок, сума сплаченого з таких заробітків податку зросла майже в п’ять разів — до 580 млн. грн. Але річ у тім, що до державної скарбниці могло б надійти значно більше, оскільки в 2012 р. з-за кордону українцям перерахували  7,5 млрд. дол. А скільки коштів заробітчани привезли «з-за океану» особисто, «забувши» про відвідання ДПІ за місцем проживання, залишається тільки здогадуватися.

Для порівняння: торік інвестори витратилися на вкладення коштів в економіку України менше — 6,013 млрд. дол., тож оподаткування доходів гастарбайтерів, виливаючись в абсолютні цифри, має неабиякий потенціал для того, щоб стати потужним донором бюджету.

«Закордон» прогодує

Шукати роботу на не своїй землі українців змушує відсутність її на Батьківщині. Приміром, на Закарпатті 300 — 350 тис. мешканців області періодично виїжджають за кордон, здебільшого до Росії та європейських країн, на фізично важкі і «чорні» роботи. У Львівській області на одне робоче місце припадає сім кандидатів, але серед них бракує кваліфікованих претендентів. До того ж чимало міжнародних програм розраховано на сезонне працевлаштування студентів та «енергійних комунікабельних людей, які готові вчитися», віком від 18 до 32 років, послуги посередників коштують від 150 до 2700 у. о., а кошти на проїзд і консульський збір доведеться сплатити самостійно.

Загалом існують різні типи міжнародних програм з працевлаштування. Студентам стаціонару, які влітку хочуть поєднати заробляння грошей із практикою спілкування іноземною мовою, яку, як відомо, найкраще опановувати при безпосередньому контакті з носіями цієї мови, ймовірніше за все, запропонують приєднатися до таких програм, як «Work&Travel USA», «Study and Work in Canada», «Study and Work in UK». Тим, хто віддає перевагу проживанню в сім’ях, не соромиться виконувати хатню роботу або має навички по догляду за дітьми, підійде «Au Pair» у США, Великій Британії, Німеччині та деяких інших країнах. Якщо молодого фахівця цікавить працевлаштування за кордоном з метою проходження стажування зі спеціальності, йому допоможуть обмінні програми типу «Internship» і «Career Training USA», а для тих, хто просто хоче підробити в сфері обслуговування, передбачено програму «H2B».

Роботи за кордоном для приїжджих вистачає, тим більше у сфері обслуговування: можливість платити менше трудовим мігрантам приваблює керівників як великих, так і малих іноземних компаній, адже «аборигени» не завжди погоджуються виконувати механічну низькооплачувану роботу. Втім, не кожна робота з обслуговування клієнтів є механічною: попитом рекрутерів користуються і кухарі з країн східної Європи, які повинні мати відповідну кваліфікацію, і офіціанти з типовими для цієї категорії працівників навичками, і касири, які насамперед повинні бути уважними.

У пошуках свіжої копійки українці зазвичай влаштовуються на неконкурентні робочі місця. Відповідно до одержаної в Україні кваліфікації працюють усього 28,7% мігрантів. Найчастіше ж вони «нагострюють лижі» на Італію, Португалію, Польщу, Іспанію, рідше — США або Канаду, але, як і раніше, основним реципієнтом нашої робочої сили є Російська Федерація — приблизно 43% від загальної кількості гастарбайтерів, яких, за різними оцінками, налічується від 2 до 4 млн.

Звірити ставки

Отже, якщо ви плануєте виїхати на підробітки до Росії, то після повернення додому державі доведеться сплатити податок. Причина — розбіжність у ставках. У північних сусідів ставка податку на доходи фізичних осіб 13%, тоді як у нас — 15% (якщо місячний дохід не перевищує 10 мінімальних зарплат) або 17% (із суми такого перевищення).

Натомість заробітчанам, які прямують не до Росії, в принципі боятися нічого, адже в розвинутих державах світу ставки оподаткування доходів громадян є вищими, ніж в Україні. Так, у США із заробітної плати буде утримано чотири різні типи податків: федеральний, державний, FICA (соціальне страхування та медичне обслуговування) і місцевий податок. У Канаді доведеться сплатити податки за ставками 16 — 17%, у Бельгії — 25 — 30, у Нідерландах — 30 — 33%.

У даному випадку варто просто до 1 травня року, наступного за звітним, заповнити декларацію. Адже п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу щодо повернення платнику частини суми податкового зобов’язання не діє, якщо йдеться про суму податків, сплачених за кордоном, навіть якщо в результаті вона перевищила ту, яку б було сплачено в Україні.

Повернути собі належне

Для тих, хто не бажає переплачувати, є інший варіант. Існує низка фірм, що спеціалізуються на наданні послуг з повернення податків від роботи за кордоном. Як правило, такі фінансові послуги надаються в режимі онлайн і характеризуються широким спектром документального супроводження, навіть якщо людина втратила або не потурбувалася про отримання відповідних документів завчасно.

А найцікавіше те, що залежно від країни громадянин, скориставшись подібною послугою, може повернути кошти, переплачені в більш ранні періоди, — аж від початку третього тисячоліття. Так, якщо особа працювала у Великій Британії, вона має право подати заявку на відшкодування податку на доходи фізичних осіб протягом шести років після того, як повернулася звідти. Але за цих умов, так само як і в разі втрати документів, зміняться строк і сума відшкодування податку.

На міжнародному рівні найпопулярнішими фірмами з податкового обслуговування клієнтів є «RT Tax» та «ESS Ltd». Зокрема, «RT Tax», заснована в 2000 р., пропонує повернути податки особам, які працювали в США, Великій Британії та Ірландії, а також декларує наявність стабільних відносин з органами державної податкової служби, що є запорукою надійного повернення податків. У свою чергу, «ESS Ltd» зі штаб-квартирою в Дубліні (Ірландія) діє з 1996 р., має мережу офісів у 20 країнах світу і надає два різновиди фінансових послуг для фізичних та юридичних осіб: «TaxBack» — повернення податку з доходів громадян, «TaxBack International» — відшкодування ПДВ з витрат на організацію участі у виставках/семінарах та інших ділових поїздках до країн Європи. Вибір держав, попрацювавши в яких особа може подати заявку на перерахунок податкового зобов’язання відповідно до законодавства України, також є ширшим, — це Австрія, Австралія, Бельгія, Канада, Люксембург, Німеччина, Голландія, Ірландія, Японія, Нова Зеландія, Велика Британія та США.

Процедура подання заявки в дистанційному режимі є простою: після безкоштовного підрахунку приблизної суми податку, яка підлягає поверненню, слід ознайомитися з умовами надання послуги, заповнити всі обов’язкові поля і проставити «галочку», як це зазвичай відбувається під час придбання товарів в Інтернет-магазинах або при оплаті комунальних чи інших послуг з використанням платіжної системи.

Основним наріжним каменем для споживачів подібних послуг є те, що повернення надміру сплачених податків доводиться чекати надто довго. Так, мінімальний строк повернення зазначених сум за посередництвом компанії «TaxBack» — чотири місяці, які обчислюються з часу отримання повного пакета документів, але не раніше, ніж настає новий фінансовий рік. Тому незалежно від того, оформлено всі документи в жовтні 2012 р. чи січні 2013 р., належні кошти мають надійти на банківський рахунок або у вигляді окремого чека не раніше червня поточного року. На різноманітних Інтернет-форумах у відгуках клієнтів про якість обслуговування такими фірмами зазначається, що за певних обставин повернення податків триває рік-півтора, а суми відшкодування є значно меншими, ніж ті, які сподіваються одержати колишні заробітчани. Працівники компаній пояснюють, що існує початкова сума комісійних витрат, які утримуються з клієнта; якщо ж розмір кінцевої виплати громадянину відрізняється від очікуваного, йому завжди готові пояснити, скільки грошей і з якою метою з нього було утримано.

Ставка на сумлінність

Щодо сплати податків з іноземних доходів, то на запитання про те, яким чином вона контролюється, начальник Головного управління Міндоходів у м. Києві Ірина Носачова відповіла: «За результатами декларування. Після подання декларацій податкова їх перевіряє. Але передусім ми сподіваємося на сумлінність самих громадян». Втім, навіть якщо уявити, що всі заробітчани одночасно стануть сумлінними, сподіватися на миттєве зростання надходжень до бюджету від цієї категорії платників навряд чи варто. Причина: на противагу нашому покращенню Європа знов затягує пояси, що змушує українців повертатися на Батьківщину. У І кварталі 2013 р. вони перерахували з-за кордону всього 1 млрд. дол. У разі якщо така тенденція зберігатиметься, за підсумками року це призведе до зменшення статків родин гастарбайтерів майже вдвічі порівняно з минулорічними. Відповідно звузиться й база оподаткування.

А працювати в будь-якому разі краще легально, тим більше за кордоном. Це — своєрідна гарантія того, що в пошуках місця під сонцем людина не стане жертвою работоргівлі. Вичерпний перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном, можна знайти на веб-сайті Мінсоцполітики України, перейшовши за посиланням «Працевлаштування за кордоном» у рубриці «Діяльність». «Вісник» же бажає читачам вдалих пошуків хорошої роботи.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42