ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб

Оподаткування та відображення у податковому розрахунку за формою № 1ДФ доходу від продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом, для ведення:

  • садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 р. — 114 700 грн.). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана подати до територіальноого органу Міндоходів України довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 1020, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, включаючи продукцію первинної переробки (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «148».

Порядок оформлення та надання довідки за формою № 3ДФ

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Підпунктами 164.2.2 та 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 зазначеного Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу, якою наведено кінцевий перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню.

Згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених Земельним кодексом.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має надати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, передбачених в абзацах другому та третьому зазначеного підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 Податкового кодексу для податкових декларацій.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 у довідці про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (далі — довідка) зазначаються:

  • порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі; паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли видано), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);
  • реєстраційний номер облікової картки фізичної особи — платника податків — власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний територіальний орган Міндоходів України і мають відмітку у паспорті) власника сільськогосподарської продукції;
  • вид використання земельної ділянки;
  • розмір земельної ділянки у гектарах;
  • ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;
  • дата, до якої дійсна довідка.

У разі зміни інформації, зазначеної у довідці, власник сільськогосподарської продукції письмово інформує сільську, селищну, міську раду, яка у десятиденний строк видає йому нову довідку з урахуванням відповідних змін. При цьому попередня довідка анулюється (п. 4 Порядку № 975).

Отже, якщо при продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) фізична особа надає податковому агенту довідку, оформлену з порушенням Порядку № 975, то такий податковий агент як особа, на яку відповідно до ст. 18 Податкового кодексу покладено обов’язок з обчислення, утримання з доходів та перерахування податків, повинен утримати з виплачуваного доходу податок на доходи фізичних осіб.

Оподаткування доходів членів фермерських господарств, отриманих за рахунок розподілу доходу таких господарств

Згідно з частиною другою ст. 3 КЗпП особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Водночас правові, економічні та соціальні засади створення і діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон № 973.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі ст. 57 Господарського кодексу статут суб’єкта господарювання крім інших відомостей має містити відомості про розмір і порядок утворення статутного та інших фондів.

Крім цього, п. 1.4 ст. 1 Закону № 973 встановлено необхідність зазначення у статуті фермерського господарства, зокрема, порядку формування майна (складеного капіталу).

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом (ст. 20 цього Закону).

Статтями 1 та 3 Закону № 973 передбачено, що фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону. При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його статуту.

Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону № 973, якою передбачено, що ці відносини ґрунтуються на праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю.

Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю.

Наказом № 189 визначено, що одержаний господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству і зменшується на суму витрат за рахунок прибутку. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Водночас відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу інвестиції — це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Серед інвестицій можна виділити, зокрема, прямі фінансові інвестиції — це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою. Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) такої організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (пп. 14.1.90 зазначеного пункту).

Згідно з пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Отже, членам фермерського господарства може виплачуватися дохід залежно від внеску до статутного капіталу, механізм виплати якого визначається статутом фермерського господарства. У такому випадку виплата зазначеного доходу є виплатою дивідендів.

Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 зазначеного Кодексу), порядок оподаткування яких регулюється п. 170.5 ст. 170 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 170.5.3 зазначеного пункту дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, виплата яких згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Таким чином, у разі виплати членам фермерського господарства доходу у вигляді дивідендів залежно від внеску до статутного капіталу такий дохід оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5%.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що виплачуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 зазначеного Кодексу (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Юридична особа незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, доходи членів фермерських господарств, одержані від виконання трудової функції у цих господарствах за рахунок розподілу доходу (прибутку) таких господарств, мають включатися до місячного (річного) оподатковуваного доходу цих платників податку та оподатковуватися з урахуванням пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15   (17)%.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42