Податок на прибуток

Особливості обліку дебіторської заборгованості, сумнівних боргів

Майже кожне підприємство, організація, юридична особа (далі — підприємства) продають іншим підприємствам, фізичним особам товари (роботи, послуги). Відповідно, останні за придбані товари (роботи, послуги) мають надати продавцеві компенсацію — коштами чи іншими активами. Якщо продаж і отримання компенсації відбуваються одночасно, в обліку підприємства-продавця не відображається заборгованість покупців. Наприклад, це характерно для підприємств роздрібної торгівлі, коли покупці придбавають товари за готівку — вносять у касу готівку і за фактом оплати одразу отримують товар. У такому разі дебіторська заборгованість не виникає, а тому і проблем у її обліку немає, адже немає що обліковувати. Якщо ж товари (роботи, послуги) спершу надають, а оплачувати їх планується пізніше, в бухгалтерському обліку підприємства-продавця слід відобразити заборгованість покупців. Така заборгованість називається дебіторською, а покупці, які заборгували, — дебіторами. Розглянемо особливості бухгалтерського обліку такої заборгованості.


Основи бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності врегульовано насамперед ПБО 10. Водночас при формуванні інформації щодо окремих видів дебіторської заборгованості слід також враховувати такі норми:

  • щодо заборгованості за орендними операціями — ПБО 14;
  • щодо заборгованості з поточного податку на прибуток — ПБО 17;
  • щодо заборгованості за будівельними контрактами — ПБО 18;
  • щодо заборгованості в іноземній валюті — ПБО 21;
  • щодо заборгованості пов’язаних осіб — ПБО 23.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума (п. 5 ПБО 10).

Це означає, що якщо підприємство надасть своєму контрагенту товари (роботи, послуги) без отримання компенсації (безоплатно), дебіторська заборгованість не визнається, адже надходження економічних вигід не очікується.

Отже, ПБО 10 визначає методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс підприємства при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.

Спочатку дебіторська заборгованість приймається на баланс за історичною (фактичною) собівартістю. Вона є вартістю придбаних дебітором активів (товарів, нематеріальних активів, виконаних робіт, наданих послуг, коштів, нарахованих до одержання відсотків тощо).

Відповідно до ПБО 10 дебіторська заборгованість за продукцію, роботи, товари, послуги зараховується на баланс (визнається в обліку) одночасно з визнанням доходу. Таким чином, для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги необхідно, щоб виконувалися такі критерії визнання доходу (п. 8 ПБО 15):

  • покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
  • підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
  • суму доходу (виручку) можна достовірно визначити;
  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можна достовірно визначити.

Момент передачі ризиків і вигід, пов’язаних з правом власності на продукцію, товари, роботи, послуги, визначається на основі вивчення угоди поставки продукції (товару, послуг), укладеної між підприємством і покупцем, та обставин операції.

Одночасно з визнанням дебіторської заборгованості відбувається її класифікація за певними критеріями:

  • строком погашення та зв’язком з нормальним операційним циклом;
  • об’єктами, щодо яких виникла дебіторська заборгованість;
  • своєчасністю погашення.

За строком погашення дебіторська заборгованість може бути довгостроковою і поточною. При цьому враховуються два критерії: строк погашення та зв’язок з нормальним операційним циклом.

Згідно з п. 4 ПБО 10 довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Критерієм класифікації заборгованості на поточну і довгострокову є операційний цикл. Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності й отриманням грошей та їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг (п. 3 ПБО 1). Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Дебіторська заборгованість також класифікується за об’єктами, щодо яких вона виникла.

Згідно з цим виділяють такі види дебіторської заборгованості:

  • заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;
  • заборгованість, забезпечена векселями;
  • надані позики;
  • дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;
  • дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);
  • інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення дебіторська заборгованість поділяється на:

  • дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкову дебіторську заборгованість);
  • дебіторську заборгованість, не сплачену в строк (прострочену), в тому числі сумнівну і безнадійну дебіторські заборгованості.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

  • відстрочені податкові активи — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли обліковий прибуток є меншим за податковий прибуток (відображаються у рядку 1045 Балансу, форма № 1); методологічні засади відображення в обліку відстрочених податкових активів регламентуються ПБО 17;
  • витрати майбутніх періодів — витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у Звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів і витрат (відображаються в рядку 1170 Балансу, форма № 1).

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу, передоплата періодичних видань тощо.

Для накопичення інформації про дебіторську заборгованість і відображення операцій за нею у Плані рахунків передбачено рахунки класів 1 «Необоротні активи» та 3 «Кошти, розрахункові та інші активи». Ці рахунки об’єднуються у відповідні статті, які відображаються у Балансі за встановленою ПБО 1 формою.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи». Причому Інструкцією № 291 до цього рахунку вводяться такі субрахунки:

  • 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»;
  • 182 «Довгострокові векселі одержані»;
  • 183 «Інша дебіторська заборгованість»;
  • 184 «Інші необоротні активи».

Зауважимо, що для обліку довгострокової дебіторської заборгованості застосовуються тільки перші три субрахунки. У Балансі (форма № 1) на відповідну звітну дату сальдо цієї заборгованості відображається в рядку 1040.

Облік поточної дебіторської заборгованості ведеться на рахунках 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» та 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

На рахунку 36 узагальнюється інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи (далі — ПФГ). Цей рахунок має такі субрахунки:

  • 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
  • 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;
  • 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ»;
  • 364 «Розрахунки за гарантійним забезпеченням» (розрахунки за гарантійним забезпеченням, пов’язаним зі здійсненням операцій з деривативами).

За дебетом рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, наданих послуг (в тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизний податок та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації.

За кредитом рахунку 36 показують суму платежів, які надійшли від покупців на рахунки підприємства в банківських установах, до каси, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію. У Балансі (форма № 1) відображається за мінусом резерву сумнівних боргів (про резерв нижче у розділі «Облік резерву сумнівних боргів») у рядку 1125 (п. 2.27 розділу ІІ Методичних рекомендацій № 433).

Бухгалтерські записи з обліку поточної дебіторської заборгованості за продукцію наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Облік поточної дебіторської заборгованості за продукцію


з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

1

Відображено продаж готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг

36

70

12 000

2

Одночасно на суму ПДВ

70

64

2000

3

Списано собівартість готової продукції, товарів, робіт, послуг

90

23, 26, 27, 28 тощо

7000

4

Погашено дебіторську заборгованість коштами на рахунок в банку

31

36

12 000

 

На рахунку 34 (субрахунки 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті», 342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті») ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями. У Балансі (форма № 1) сальдо вексельної заборгованості відображається у додатковій статті 1120 «Векселі одержані».

Бухгалтерські записи з обліку заборгованості, забезпеченої векселем, наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Облік заборгованості, забезпеченої векселем


з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

1

Відображено продаж готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг

36

70

12 000

2

Одночасно на суму ПДВ

70

64

2 000

3

Списано собівартість готової продукції, товарів, робіт, послуг

90

23, 26, 27, 28 тощо

7 000

4

Одержано простий вексель у забезпечення дебіторської заборгованості за продану продукцію

34

36

12 000

5

Погашено вексель коштами

31

34

12 000

 

Рахунок 37 має такі субрахунки:

  • 371 «Розрахунки за виданими авансами»;
  • 372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
  • 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»;
  • 374 «Розрахунки за претензіями»;
  • 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;
  • 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»;
  • 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;
  • 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами»;
  • 379 «Розрахунки за операціями з деривативами».

Бухгалтерські записи з обліку розрахунків з різними дебіторами наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Облік розрахунків з різними дебіторами


з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

Розрахунки за виданими авансами*

1

Перераховано аванс постачальнику за товари

371

31

12 000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

2000

3

Отримано товари

28

63

10 000

4

Відображено суму ПДВ

644

63

2000

5

Зараховано заборгованість за виданим авансом та отриманими товарами

63

371

12 000

Розрахунки з підзвітними особами**

6

Видано підзвітній особі аванс із каси підприємства

372

30

500

7

Підзвітною особою за рахунок отриманого авансу оплачено послуги, пов’язані зі збутом (на підставі звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і доданих до нього первинних документів)

93

372

500

Розрахунки за нарахованими доходами***

8

Нараховано до отримання дивідендів (роялті, відсотків)

373

73, 74

3000

9

Отримано доходи на банківський рахунок

31

373

3000

Розрахунки за претензіями**

10

Нараховано штраф контрагенту за невиконання умов господарського договору

374

715

1000

11

Отримано штраф коштами на банківський рахунок

31

374

1000

Розрахунки за відшкодуванням
завданих збитків**

12

Списано собівартість завданих підприємству збитків (знищено сировину)

949

20

2000

13

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

949

20

400

14

Обліковано суму збитку на позабалансовому субрахунку

072

2400

15

Встановлено винуватців нанесеного збитку, проведено незалежну оцінку суми збитку

375

716

2400

16

Списано суму збитку з позабалансового субрахунку

072

- 2400

17

Внесено суму збитку винною особою на банківський рахунок підприємства

31

375

2400

Розрахунки з іншими дебіторами**

18

Видано працівникові згідно з його заявою матеріали в рахунок нарахованої заробітної плати

377

712

1200

19

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

712

641

200

20

Віднесено дохід від продажу на фінансові результати

712

791

1000

21

Списано собівартість виданих (реалізованих) матеріалів

943

20

700

22

Списано собівартість реалізованих матеріалів на фінансові результати

791

943

700

23

Зараховано заборгованість за виданими матеріалами із заборгованістю за нарахованою зарплатою

66

377

1200

Розрахунки з державними цільовими фондами**

24

Нараховано працівникові підприємства суму допомоги по тимчасовій втраті праце-здатності за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд)

652

663

500

25

Отримано фінансування від Фонду на заявлену суму допомоги

31

378

500

26

Перераховано працівникові допомогу на картковий рахунок

663

31

500

27

Закрито розрахунки за нарахованою і виплаченою допомогою

378

652

500

* Сальдо заборгованості відображається у рядку 1130 Балансу (форма № 1)
** Сальдо заборгованості відображається у рядку 1155 Балансу (форма № 1)
*** Сальдо заборгованості відображається у додатковому рядку 1140 Балансу (форма № 1)

 

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом обліковується на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». У Балансі (форма № 1) відображається в рядку 1135, у тому числі з податку на прибуток у рядку 1136.

Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків відображається на субрахунках 682 «Внутрішні розрахунки» (всі види поточних розрахунків з дочірніми і асоційованими підприємствами) та 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» (облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс). Зазначена заборгованість у Балансі (форма № 1) відображається в додатковому рядку 1145. У цьому рядку відображається також заборгованість пов’язаних осіб (п. 2.31 розділу ІІ Методичних рекомендацій № 433).

Дебетове сальдо за наведеними рахунками на певну дату становить суму дебіторської заборгованості підприємства на таку дату.

Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість». На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з позабалансового рахунку 071 після вирішення питання щодо визнання винних осіб або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу

Облік резерву сумнівних боргів

Підприємство реалізувало товари (роботи, послуги), відобразило дохід від реалізації і дебіторську заборгованість. Водночас завжди є ризик непогашення якоїсь частки цієї заборгованості, тому на підприємстві, як правило, є дебіторська заборгованість, щодо якої існують сумніви в її поверненні.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Сумнівні борги завищують реальний результат реалізації, тому згідно з принципом обачності підприємство має знаходити можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями в момент визнання доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар. Виходячи з вищезазначеного, дебіторська заборгованість у фінансовій звітності (Балансі) повинна відображатися за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованостіце сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за мінусом резерву сумнівних боргів.

ПБО 10 передбачає два методи нарахування резерву сумнівних боргів:

  • перший метод — виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
  • другий метод — на основі класифікацій дебіторських заборгованостей.

Використання першого методу передбачає аналіз платоспроможності кожного дебітора. Цей метод застосовується у випадку, якщо кількість покупців (замовників) незначна або якщо дебіторська заборгованість не пов’язана з реалізацією товарів (робіт, послуг).

Приклад 1

Підприємство-продавець відвантажило товари підприємству-покупцю на суму 12 тис. грн., відобразивши дебіторську заборгованість і дохід на цю суму. Оплату не було отримано. Згодом підприємство-продавець отримало інформацію про порушення судом справи про банкрутство підприємства-покупця.

Підприємство-продавець згідно з установленою у себе обліковою політикою нараховує резерв сумнівних боргів виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.

Резерв сумнівних боргів слід створити (нарахувати) в сумі 12 тис. грн. Адже саме щодо цієї суми існує невпевненість у її погашенні дебітором.

Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок є контррахунком для рахунку 36.

За кредитом рахунку 38 відображають створення резерву сумнівних боргів.

За дебетом рахунку 38 відображають списання сумнівної заборгованості, списання безнадійних боргів.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі боржників чи за строком непогашення дебіторської заборгованості. Нарахування резерву сумнівних боргів за звітний період відображатиметься в складі інших операційних витрат наприкінці звітного періоду.

За даними прикладу 1 створення резерву сумнівних боргів відображатиметься записом за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» та кредитом рахунку 38 на суму 12 тис. грн. До підсумку Балансу (форма № 1) (рядок 1125) включатиметься сума заборгованості за мінусом створеного резерву, у нас 0 грн. (12 000 — 12 000).

При використанні другого методу дебіторська заборгованість групується за строками її непогашення. Якщо покупець прострочив строк оплати, то є імовірність того, що заборгованість може бути не погашена. Чим більший строк несплати, тим більша вірогідність її непогашення. Для кожної групи встановлюється прогнозний коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівностіце відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи.

Цей коефіцієнт встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми дебіторської безнадійної заборгованості за попередній період. Як правило, цей коефіцієнт зростає із збільшенням строків погашення дебіторської заборгованості.

Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Приклад 2

Станом на 31.03.2013 р. підприємство має дебіторську заборгованість в сумі 32 600 грн. (табл. 2, де заборгованість згруповано за періодами прострочення). Необхідно розрахувати резерв сумнівних боргів шляхом групування дебіторської заборгованості за строками її -непогашення. Для дебіторської заборгованості зі строком прострочення платежу від 1 до 30 днів коефіцієнт сумнівності становить 4%, а зі строком прострочення платежу від 30 до 60 днів10% тощо.

Розрахунок суми резерву сумнівних боргів на 31.03.2013 р. наведено у табл. 4.

Таблиця 4. Розрахунок суми резерву сумнівних боргів

Покупець

Кількість прострочених днів оплати

Разом

0

130

3060

6090

Понад 90

А

2000

 

 

 

 

2000

В

 

2400

 

 

 

2400

С

 

 

6000

 

 

6000

Інші

14 000

1200

 

4000

3000

22 200

Разом

16 000

3600

6000

4000

3000

32 600

Коефіцієнт сумнівності

2%

4%

10%

20%

40%

 

Сума резерву сумнівних боргів

320

144

600

800

1200

3064

 

У бухгалтерському обліку створення резерву відображається записом за дебетом субрахунку 944 та кредитом рахунку 38 на суму 3064 грн.

Для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості в балансі необхідно сальдо рахунку 36 зменшити на сальдо рахунку 38 — 29 536 грн. (32 600 — 3064). Ця сума і підлягає відображенню в рядку 1125 Балансу (форма № 1).

Облік безнадійної дебіторської заборгованості

У разі визнання дебіторської заборгованості безнадійною, тобто такою, щодо якої є впевненість у її неповерненні або за якою минув строк позовної давності, таку дебіторську заборгованість буде списано за рахунок нарахованого резерву сумнівних боргів.

Приклад 3

У березні 2013 р. підприємство отримало інформацію про банкрутство підприємства-дебітора, сума заборгованості якого становить 1600 грн.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості відображається записом за дебетом рахунку 38 та кредитом рахунку 36 на суму 1600 грн.

Якщо сума безнадійних боргів, які списуються, менше ніж сума нарахованого резерву, то рахунок 38 матиме кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо сума безнадійного боргу в поточному періоді більше ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв, списується за рахунок витрат поточного періоду, що відображається записом за дебетом субрахунку 944 та кредитом рахунку 36.

Суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості слід обліковувати також на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше ніж три роки від дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з рахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Приклад 4

Початкові дані з попереднього прикладу. В квітні 2013 р. підприємство-дебітор повідомило, що може сплатити частину боргу в сумі 600 грн., який вже визнано безнадійним.

На підставі отриманих документів у бухгалтерському обліку буде зроблено такі записи:

відновлення в обліку дебіторської заборгованості, яку буде погашено, — за дебетом субрахунку 361 та кредитом субрахунку 716 на суму 600 грн.;

одночасно сума відновленої дебіторської заборгованості списується з позабалансового субрахунку 071;

погашення відновленої дебіторської заборгованості коштами — за дебетом рахунку 31 та кредитом рахунку 36 на суму 600 грн.

Особливості відображення дебіторської заборгованості в Балансі суб’єктами малого підприємництва

Зауважимо на особливості відображення дебіторської заборгованості в Балансі суб’єктами малого підприємництва, які при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності керуються також нормами ПБО 25.

Такі суб’єкти поділяються на дві групи, які складають такі звіти:

  • фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (в тому числі Баланс, форма № 1м);
  • спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (в тому числі Баланс, форма № 1мс).
  • Відображення дебіторської заборгованості в Балансі (форма № 1м)
  • Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в рядку 070 «Інші необоротні активи» Балансу (форма № 1м).
  • Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається окремими рядками у Балансі (форма № 1м):
  • рядок 162 — резерв сумнівних боргів;
  • рядок 161 — первісна вартість дебіторської заборгованості;
  • рядок 160 — чиста реалізаційна вартість (рядок 161 — рядок 162).

До підсумку Балансу включається значення рядка 160. У цьому рядку відображається також заборгованість, забезпечена векселем.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів, зокрема, за розрахунками з тимчасової непрацездатності) — рядок 170 Балансу (форма № 1м).

Уся інша поточна дебіторська заборгованість відображається в рядку 210 Балансу (форма № 1м) (за чистою реалізаційною вартістю — п. 2.11 розділу II ПБО 25).

Відображення дебіторської заборгованості в Балансі (форма № 1мс)

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в рядку 070 «Інші необоротні активи» Балансу (форма № 1мс).

Уся поточна дебіторська заборгованість відображається в рядку 210 Балансу (форма № 1мс).

Причому згідно з п. 8 розділу І ПБО 25 суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку Балансу за її фактичною сумою. Тобто резерв сумнівних боргів вони розраховувати не зобов’язані.