Інші податки

Нормативні засади процедури погашення податкового боргу

У вашого підприємства раптово виник податковий борг і ви не знаєте, що робити в такій ситуації?  Це можна виправити завдяки законодавчим процедурам погашення податкового боргу, не звертаючись до платних послуг кризис-менеджерів і без залучень колекторських агенцій. А допомогу слід очікувати від податкового керуючого.


Насамперед зазначимо, що таке податковий борг.

Заборгованістю вважається будь-яке зобов’язання, що виникло між сторонами, але не було своєчасно виконаним. У свою чергу, податковим називається борг, що виникає в результаті несвоєчасної сплати платником податків зобов’язань з платежів до бюджету.

Податковий борг, як і будь-яка інша заборгованість, підлягає погашенню платником податків незалежно від структури такого боргу, причин виникнення, часу виникнення, суми боргу (починаючи з мінімуму, який становить 340 грн.) та інших факторів.

Податкові керуючі

З метою надання платникам податків допомоги у погашенні податкового боргу для забезпечення реалізації зазначених повноважень із числа працівників державної податкової інспекції призначаються податкові керуючі.

Діяльність податкового керуючого регламентується Порядком № 1112. Цим Порядком визначено засади діяльності посадової особи податкового органу, яку уповноважено на забезпечення погашення податкового боргу відповідного платника податків, починаючи від призначення такого керуючого (що пояснюється виникненням податкового боргу) і до втрати таким керуючим зазначених повноважень (що пояснюється виходом платника податків зі статусу боржника).

Податкові вимоги

Про виникнення у платника податків податкового боргу та наслідки появи такого боргу державна податкова інспекція повідомляє такого платника шляхом направлення засобами поштового зв’язку або надання його представнику особисто податкової вимоги.

Відповідні положення знайшли своє відображення у Порядку № 1113, яким запроваджено механізм направлення податковим органом платнику податків, у якого виник податковий борг, податкової вимоги, що є початковим етапом у процедурі погашення податкового боргу такого платника.

Податкова вимога направляється платнику податків один раз і є попередженням про виникнення податкового боргу та повідомленням про наслідки непогашення такого боргу.

У податковій вимозі міститься інформація про суму податкового боргу, що існує на дату формування такої вимоги, термін дії такої податкової вимоги, що становить 60 календарних днів з дня її надіслання, поширення на майно такого платника податків податкової застави та проведення опису майна у податкову заставу.

Податкова застава

Однією з підстав виникнення застави за цивільним законодавством є закон. У разі виникнення права податкової застави таким законом є Податковий кодекс, тому право податкової застави не потребує письмового оформлення. Майже одночасно із направленням платнику податків податкової вимоги податковий керуючий забезпечує проведення опису майна такого платника у податкову заставу.

Нормативні засади щодо податкової застави регулюються Порядком № 1273. Цим Порядком визначаються загальні положення застосування податкової застави; засади проведення опису майна, на яке поширюється право податкової застави; вимоги щодо державної реєстрації податкової застави; положення щодо узгодження операцій із заставленим майном; порядок припинення податкової застави, а також затверджені форми рішення про опис майна у податкову заставу, акта опису майна, журналу реєстрації активів опису майна, акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, рішення про складення актів, акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) та повідомлення про звільнення майна з податкової застави.

Перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Незважаючи на реєстрацію податкової застави у відповідному державному реєстрі, заставне майно продовжує залишатися у користуванні та володінні платника податків, а відчуження такого майна цього платника підлягає узгодженню з державною податковою інспекцією.

Наявність забезпечення у вигляді податкової застави, а також пов’язаної з нею умови про необхідність узгодження платником податків дій щодо розпорядження заставним майном є підставою, що обумовлює обов’язковість проведення податковим керуючим перевірки фактичної наявності та стану збереження такого майна.

Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджено наказом № 1298. Цим Положенням регламентовано вимоги до проведення державною податковою інспекцією специфічного виду перевірки, предметом якої є стан збереження заставного майна платника податків, фактична (фізична) наявність у платника податків такого майна, документальне підтвердження руху заставного майна за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться таким платником, а також затверджені форми документів, необхідних для проведення такої перевірки, зокрема повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, й акта про проведення перевірки стану збереження майна платника, що перебуває у податковій заставі.

У подальшому положеннями чинного податкового законодавства платнику податків надано можливість самостійно розрахуватися у повному обсязі з бюджетом щодо податків, на що йому відводиться 60 календарних днів.

Стягнення коштів, що належать платнику податків, у рахунок погашення його податкового боргу

Якщо платник податків протягом майже двох місяців не забезпечив повернення на казначейські рахунки бюджету належної до сплати суми податкового боргу, державна податкова інспекція здійснює за такого платника і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Із цією метою державна податкова інспекція звертається до суду щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника, а рішення суду направляється державній податковій інспекції на виконання шляхом стягнення готівки, що належить такому платнику, згідно з порядком, визначеним постановою № 1244, а також шляхом направлення до банків такого платника інкасового доручення (розпорядження) з вимогою здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, у порядку та за формою, передбаченими Інструкцією № 22.

Продаж майна, що перебуває у податковій заставі

У разі якщо коштів від проведення вищезазначеного заходу виявилося недостатньо для погашення податкового боргу платника податків, державна податкова інспекція звертається до суду щодо отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Після отримання такого рішення суду та прийняття керівником державної податкової інспекції рішення про погашення всієї суми податкового боргу податковий керуючий забезпечує організацію продажу майна платника податків на публічних торгах.

Загальні засади продажу майна, що перебуває у податковій заставі, передбачено постановою № 1244, а необхідні для реалізації зазначеної постанови форми документів затверджено наказом № 1310.

З метою реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Оцінка майна (за винятком проведення оцінки майна, що може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж) проводиться у порядку, визначеному Законом № 2658.

Оцінка майна проводиться на підставі відповідного договору між суб’єктом оціночної діяльностісуб’єктом господарювання та замовником оцінки, яким може бути платник податків протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, а після закінчення зазначеного часуподатковим керуючим.

Продажу на цільових аукціонах підлягають: майно (крім майна, що може бути згруповано та стандартизовано, яке реалізується на біржових торгах, цінних паперів, що підлягають продажу на фондових біржах, та майна, що швидко псується або обсяги якого є недостатніми для продажу на прилюдних торгах), об’єкти рухомого та нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств.

Порядком № 1297 урегульовано питання щодо механізму продажу майна на цільовому аукціоні, засад підготовки до проведення аукціону, порядку проведення аукціону, вимог до оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків.

Додаткові джерела погашення податкового боргу

У разі якщо податковий борг залишається непогашеним в результаті продажу майна, що перебуває у податковій заставі, додатковим джерелом може бути визначено дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав і право вимоги якої переведено на державну податкову інспекцію.

Крім того, якщо у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, виявилося недостатньо майна для погашення податкового боргу, то джерелом погашення податкового боргу такого платника є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення.

 Зазначені положення упорядковано наказом № 1277. Цим наказом встановлено порядок організації укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на державну податкову інспекцію, механізм погашення податкового боргу філій, відокремлених підрозділів за рахунок майна юридичної особи, а також затверджено форми повідомлень про визначення додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків; про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на державну податкову інспекцію; про надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення дебіторської заборгованості; про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу.

Розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету

У будь-який час до моменту виникнення у платника податків податкового боргу з метою його попередження такий платник може звернутися до державної податкової інспекції за розстроченням або відстроченням грошових зобов’язань. У разі якщо податковий борг вже виник, такий захід може бути вжито з метою уникнення (перенесення строку початку) застосування процедур стягнення, для чого платник податків може звернутися до державної податкової інспекції за розстроченням або відстроченням податкового боргу. Зміна строку сплати платежів до бюджету здійснюється у формі розстрочення або відстрочення.

Особливістю розстрочення є те, що воно надається за умови загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, а відстрочення може надаватися лише у разі настання форс-мажорних обставин.

Відповідні механізми наведено у Порядку № 1261. Цей Порядок регламентує загальні засади процедури розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, окреслює органи, які приймають рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, визначає механізм прийняття рішення про розстрочення та відстрочення платежів, встановлює порядок сплати розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів, передбачає особливості дії розстрочення (відстрочення) при переведенні платника податків до іншої державної податкової інспекції та його реорганізації, встановлює вимоги до оприлюднення. Крім того, зазначеним наказом затверджено форми заяви про розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, рішення про розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, журналу реєстрації надання розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, договору про розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, рішення про скасування розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету, рішення про перенесення раніше визначених термінів розстрочення (відстрочення) платежів до бюджету.

Списання безнадійного податкового боргу

Стягнення неможливе лише за наявності у платника податків податкового боргу із статусом безнадійного.

Ознаки безнадійності притаманні, зокрема, податковому боргу підприємства-банкрута, податковому боргу фізичної особи, яка померла, податковому боргу, за яким минув строк давності (1095 днів), податковому боргу, що виник у разі настання форс-мажорних обставин, податковому боргу платника податків, припиненого за рішенням суду, а банкуза рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Національного банку України. Такі податкові борги (разом з пенею і штрафними санкціями, нарахованими на них) підлягають списанню державною податковою інспекцією, що здійснюється один раз на квартал.

Порядком № 1329 передбачено загальні засади процедури списання безнадійного податкового боргу, окреслено випадки визначення податкового боргу безнадійним, встановлено механізм визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, вимоги до прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, а також затверджено форми довідки про наявність безнадійного податкового боргу та рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Вищезазначені нормативно-правові акти застосовуються до платників податків, які порушили податкове законодавство, допустили виникнення податкового боргу, а наступний захід стосується не лише платників податків — боржників, а й випадків порушень інших вимог податкового законодавства.

Адміністративний арешт майна та коштів

До платника податків може бути застосовано адміністративний арешт майна та коштів за наявності таких підстав: відмови платника від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документальної перевірки, проведення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, від допуску посадових осіб державної податкової інспекції, зокрема, до складання акта опису майна, що передається в податкову заставу, ненадання для перевірки документів (їх копій), невиконання вимог податкового керуючого, порушення правил відчуження заставного майна, наявності податкового боргу у платника податків, що іммігрує, при здійсненні діяльності без ліцензійно-дозвільних документів чи реєстраторів розрахункових операцій, у разі  невиконання вимог щодо постановки платника податків на облік у державній податковій інспекції.

Зазначені положення регламентуються Порядком застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженим наказом № 1398. Цим Порядком визначено загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків, поняття адміністративного арешту майна, його види та повноваження відповідних осіб щодо прийняття рішення про арешт майна, обставини, за яких застосовується адміністративний арешт майна, порядок застосування адміністративного арешту майна, функції виконавця рішення. Крім того, визначено особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна, застосування арешту коштів на рахунку платника податків, продовження та припинення адміністративного арешту майна, прийняття рішення про звільнення з-під арешту майна, оскарження рішення керівника про арешт майна та відповідальність за неправомірне застосування арешту майна. Також наказом № 1398 затверджено форми звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, протоколу про застосування адміністративного арешту майна платника податків, журналу реєстрації протоколів про застосування адміністративного арешту майна платника податків, рішення про накладення адміністративного арешту майна, журналу реєстрації протоколів тимчасового затримання майна.

Підтвердження відсутності податкового боргу

За умови виникнення у платника податків необхідності у підтвердженні перед відповідними органами державної виконавчої влади відсутності у такого платника податкового боргу та за наявності законодавчих підстав існує механізм надання державною податковою інспекцією або центром обслуговування платників податків адміністративної послуги з видачі довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом щодо податків.

Порядком № 1315 визначено загальні засади механізму надання державною податковою інспекцією документа, яким підтверджується відсутність у платника податків податкового боргу, у вигляді довідки та затвердженої форми довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету і заяви щодо видачі такої довідки.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42