Єдиний податок

Витрати на ремонт і утримання основних засобів у підприємця, який застосовує загальну систему оподаткування

До редакції «Вісника» надійшов лист з таким запитанням: «Фізична особа — підприємець з I кварталу 2011 р. застосовує загальну систему оподаткування, має свою кур’єрську службу (код за КВЕД ДК 009-2010 — 53.20), перевезення здійснюється особистим транспортом (автомобілем). Чи має право така фізична особа — підприємець віднести до складу податкових витрат витрати на придбання пально-мастильних матеріалів, коліс, акумулятора та витрати на ремонт на СТО?»


Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу належать витрати, наведені в пунктах 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктах 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті, а саме:

  • собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
  • адміністративні витрати;
  • витрати на збут;
  • інші операційні витрати;
  • сума витрат, не віднесених до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку із втратою, знищенням або зіпсуттям документів та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;
  • суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок, виявлених у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов’язання.

Щодо витрат на ремонт, то згідно з п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу сума витрат, пов’язаних з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів (які підлягають амортизації в податковому обліку), у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Розподіл витрат

Витрати залежно від призначення об’єктів основних засобів, що ремонтуються, розподіляються на загальновиробничі, адміністративні чи витрати на збут (відповідно до пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. «в» пп. 138.10.2, пп. «д» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу).

Загальновиробничі витрати згодом розподіляються на:

  • у частині нерозподільних постійних — включаються до складу собівартості реалізації (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу);
  • у частині змінних і постійних розподільних — включаються до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу).

Тобто всі витрати, пов’язані з ремонтом об’єкта основних засобів, у межах 10-відсоткового ліміту включаються до складу витрат операційної діяльності.

Якщо витрати, пов’язані з ремонтом об’єкта основних засобів, перевищують ліміт 10%, тоді сума перевищення збільшує первісну вартість основних засобів (п. 146.11 ст. 146 Податкового кодексу). Зрештою така збільшена первісна вартість (включаючи вартість ремонтів) підлягає амортизації.

Амортизація включається до складу витрат. Залежно від призначення об’єктів основних засобів, що ремонтуються, амортизація включається до складу загальновиробничих, адміністративних витрат чи витрат на збут.

З наведеного вище доходимо висновку, що для відображення вартості ремонтів у складі витрат операційної діяльності (безпосередньо чи через амортизацію) у фізичної особипідприємця мають відображатись у податковому обліку об’єкти, які підпадають під категорію основних засобів. Або ж вона повинна мати право формувати в податковому обліку такі об’єкти, тому що відображення в податковому обліку витрат на ремонт залежить від наявності таких об’єктів чи можливості формування в податковому обліку об’єктів, які підлягають податковій амортизації.

Тобто якщо у підприємця є об’єкти основних засобів у розумінні Податкового кодексу (які підлягають амортизації в податковому обліку) або ж він має право їх сформувати, підприємець може віднести ремонтні витрати до складу податкових. Якщо ж немає — не матиме такого права.

У п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу зазначено, що вартість, яка амортизується, щодо кожного об’єкта основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Окрім того:

нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) (пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу);

нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності (пп. 145.1.9 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу).

Тобто податковий облік основних засобів базується на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 2 ст. 3 Закону про бухоблік передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно зі ст. 2 цього Закону його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб’єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат і які ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

ПБО 7, що регламентує особливості бухгалтерського обліку основних засобів, передбачено для застосування юридичними особами (п. 2 ПБО 7).

Отже, для фізичних осібпідприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, законодавством не передбачено ведення бухгалтерського обліку, в тому числі основних засобів, що підлягають амортизації.

Враховуючи викладене, фізичні особи — підприємці не можуть формувати в своєму податковому обліку об’єкти основних засобів, нараховувати податкову амортизацію, тому не можуть віднести до складу податкових витрат витрати з ремонту основних засобів (у нашій ситуації — автомобіля).

Витрати на купівлю коліс, акумулятора

Все вищенаведене стосується витрат на заміну коліс (шин), акумуляторів.

Такі витрати можна відобразити в податкових витратах фізичної особи — підприємця лише за умови, що у нього є такий об’єкт податкового обліку, як основні засоби (автомобіль), а такого об’єкта у фізичної особи — підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, немає. Тому і витрати на купівлю коліс, акумулятора тощо така фізична особа — підприємець не може відобразити у складі своїх податкових витрат.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42