Статті

Межі для мережі

Чи бути податку на Інтернет-технології?

Уявіть собі: тільки-но після виснажливого робочого дня ви вирішуєте зайти в Інтернет по свіжу порцію розваг або корисної інформації для мозку, як він зникає. Не мозок, звичайно, — Інтернет. А в руках мобільний телефон із від’ємним сальдо і жодного «шарового» підключення до Wi-Fi поблизу. Інакше кажучи, доля до вас неприхильна, адже чинить всілякі перешкоди бажанню з головою зануритися в мережу.


Років 15 — 20 тому на подібну ситуацію годі було натрапити. Натомість зараз, підкоривши сучасні технології для пришвидшення усіх мислимих і немислимих процесів, людство отримало взамін залежність від цих технологій. Інакше кажучи, різноманітні гаджети лише ускладнюють наше життя. Тим часом можновладці багатьох країнах світу продукують нові ідеї, спрямовані на те, щоб зробити здобутки прогресу корисними для бюджету.

Плюс-мінус податок

Україна в цьому сенсі не стала винятком. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), вкотре пропонує створити Фонд загальнодоступних телекомунікаційних послуг, кошти з якого мають спрямовуватися на налагодження зв’язку, в тому числі Інтернету зі швидкістю до 2 Мбіт/с, у сільських та гірських місцевостях нашої держави. Відповідний документ — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг» — включено до плану діяльності НКРЗІ з підготовки проектів регуляторних актів на 2013 р. Рішення про прийняття законопроекту за основу комісією було схвалено ще 05.07.2012 р., але об’єктивні та суб’єктивні обставини досі не дали змоги оформити його як повноцінний документ.

Аби втілити в життя далекоглядні плани НКРЗІ щодо забезпечення кожному співвітчизнику доступу до широкого спектру каналів комунікації, пропонується запровадити цільову надбавку на телекомтарифи в розмірі 3,5%, яку за аналогією з іншими непрямими податками буде закладено в кінцеву ціну таких послуг, тобто вони подорожчають. Водночас передбачено зниження ставки збору до Пенсійного фонду України з послуг мобільного зв’язку з 7,5 до 4%.

Наявність таких взаємовиключних норм викликала спротив у представників як владних структур, так і провайдерів. Фахівці Мінфіну України підрахували, що Пенсійний фонд України від зниження ставки збору втрачатиме близько 1 млрд. грн. надходжень на рік. У свою чергу, Інтернет-асоціація України за підписом голови правління Тетяни Попової направила відкритого листа Прем’єр-міністру України Миколі Азарову із закликом не запроваджувати 3,5-відсотковий збір, оскільки підвищення тарифів на телекомунікаційні послуги може створити додаткову соціальну напругу в суспільстві. Відповіді від високопосадовця бізнесмени не дочекалися, але, спілкуючись із користувачами Facebook, він пообіцяв, що ціни на Інтернет не зростатимуть.

Інтернет — у кожен дім!

Відвідувачів форумів ця ініціатива також зацікавила. Приміром, дописувач під ніком Форощук пропонує одразу запровадити податок на повітря. А його співрозмовник Олександр Абрашин справедливо зазначає: «В інших країнах роблять взагалі безкоштовний безпровідний Інтернет. А ми, як завжди, — попереду планети всієї».

Кошти у вигляді цільової надбавки оцінюються в понад 1,5 млрд. грн. щороку, тоді як в цілому на розвиток широкосмугового доступу до мережі планується витратити близько 5 млрд. грн. Виникає запитання: а далі що? За три з гаком роки збір скасують?..

Обов’язки з контролю за сплатою збору планується покласти на дві структури — НКРЗІ і Міндоходів України. І ще одне запитання: чи не забагато в такому разі буде контролерів у країні, що взяла курс на дерегуляцію ведення бізнесу?..

Мета ж, яку переслідують фахівці НКРЗІ, — благородна. Завдяки створенню Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг вони сподіваються вже до 2020 р. провести Інтернет у кожен дім.

Масштаби — планетарні

У загальносвітовому масштабі підрахунки щодо кількості потенційних користувачів Інтернету вже зроблено, причому не раз. У компанії Cisco прогнозують, що до 2017 р. у світі налічуватиметься близько 3,6 млрд. Інтернет-користувачів, а це становитиме понад 48% населення земної кулі на той час. У більш віддаленій перспективі очікування такі: за словами віце-президента з ринків, що розвиваються, компанії Google Мохаммада Гавдата, до 2020 р. виходити в мережу зможе практично все населення планети — переважно за рахунок мобільних пристроїв.

Зрозуміло, що й про оподаткування Інтернет-технологій замислюються не тільки в нас. У червні цього року голова Федеральної митної служби Росії Андрій Бельянінов заявив, що влада має намір запровадити податок на Інтернет-торгівлю. Щоправда, не уточнив, яких саме фіскальних заходів буде вжито, з яких осіб — фізичних чи юридичних — податок справлятиметься і що становитиме базу оподаткування.

У Таджикистані з 01.06.2012 р. Інтернет-провайдери почали сплачувати акцизний податок за ставкою 3%, у зв’язку з чим вартість їх послуг зросла в середньому на 4%. Цікаво, що цей податок було запроваджено ще з 01.01.2011 р., але сплачувати його досі ніхто не поспішав. Час розплати настав: крім поточних платежів провайдерам за рахунок свого прибутку доведеться здійснити й прострочені.

Інтернет-продажі під контролем

У травні 2013 р. верхня палата Конгресу США схвалила законопроект, який дозволяє сплачувати податок з Інтернет-продажів, відомий як Marketplace Fairness Act. Виняток зроблено лише для так званих тамтешніх спрощенців — рітейлерів, обсяг продажів яких становить менше ніж 1 млн. дол. на рік, а кількість працівників не перевищує 50.

Зазначений законопроект неодноразово критикували представники найбільших Інтернет-магазинів, включаючи Amazon и eBay. Вони наполягали на піднятті планки доходів неплатників податку до 10 млн. дол.

Раніше Інтернет-магазини в США повинні були сплачувати податок тільки якщо покупець знаходився з ними в одному штаті, від чого місцеві бюджети недоотримували близько 23 млрд. дол. щороку. Після прийняття Marketplace Fairness Act підприємці сплачуватимуть податок в обов’язковому порядку.

До речі, саме США стали піонерами у справі залучення Інтернету до оподаткування. Ще в 2005 р. сенатор Бланш Лінкольн запропонував запровадити податок за ставкою 25% на мережеву порнографію. Проте цю ідею довелося поховати в зародку: її визнали як таку, що порушує конституційні права громадян.

Із турботою про авторів

Влада Німеччини в березні цього року зобов’язала пошукові сайти на кшталт Google News сплачувати гроші платформам, із яких беруть інформацію. Таким чином нововведення, яке вже назвали «податком на Google», покликане компенсувати авторам новинного контенту витрати на його підготовку. Виняток становлять окремі слова і невеликі фрагменти тексту, які дозволено поширювати безкоштовно.

У відповідь у компанії заявили, що не згодні з таким рішенням, адже по суті приносять новинним сайтам чималий трафік. «Ми не бачимо причин, за яких повинні платити сайтам за те, що приводимо їм читачів», — стверджує прес-секретар Google в Німеччині Ральф Бреймер.

Спроби запровадити податок на Google були у Франції й Бельгії. Конфлікт швидко вичерпали: представники компанії загрожували прибрати в такому разі з пошукової видачі сайти всіх французьких ЗМІ, а втрачати читачів з усього світу владі аж ніяк не хотілося.

Але не обійшлося у Франції й без інших законодавчих ініціатив, спрямованих на оподаткування нових технологій. Так, у травні 2013 р. урядова комісія, заснована при президенті країни Франсуа Олланді, заявила про намір оподатковувати смартфони й планшети, а також електронні рідери, приставки й широкий спектр іншого обладнання, яке дає змогу через Інтернет одержувати доступ до культурного контенту. Очікується, що кошти, зібрані від мита в розмірі 4% від ввізної вартості гаджетів, надходитимуть на фінансування й захист французького мистецтва, фільмів і музики. За словами міністра культури Франції Орелі Філіппетті, мито може бути включено до бюджету вже наступного року.

Спроба номер...

В Україні «витиснути» з Інтернету додаткові кошти також збираються не вперше. Раніше народні депутати пропонували запровадити загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва і кінематографії України, який би справлявся у вигляді надбавок до вартості послуг Інтернету. З 2010 р. Інтернет-послуги, в тому числі мобільного, а також відео за запитом (VoD) планувалося оподатковувати щомісяця за ставкою 1% від їх вартості. Тоді через численні акції протесту користувачів мережі законопроект прийняти не вдалося.

У 2011 р. запровадити податок на Інтернет намагалися вже на місцевому рівні. КМДА ухвалила рішення про запровадження для кабельних операторів плати за розміщення телекомунікаційних мереж і надання послуг населенню столиці. Ціна питання — 60 — 70 млн. грн. надход-жень до бюджету щороку. В Інтернет-партії України підрахували, що в результаті дії зазначеного збору кожному абоненту (домогосподарству) доведеться переплачувати за відвідання всесвітньої павутини 135 грн. на рік. «Наші опоненти можуть стверджувати, що це не так уже й багато, але що вони зробили для Інтернету, щоб запроваджувати на нього податок? У той час, як у європейських містах Інтернет роблять практично безкоштовним, у нас, як завжди, беруть із Європи тільки європейські податки», — обурювався лідер партії Дмитро Голубов. Цього разу завадив намірам влади реалізуватися Антимонопольний комітет України, оскільки відповідальність за розміщення телекомунікаційного обладнання в будинках мали покласти на єдиного куратора — КП «Київжитлоспецексплуатація».

Минулого ж року голова НКРЗІ Петро Яцук озвучив ідею щодо запровадження податку на Інтернет-мессенджери типу Skype. Мовляв, усі вони використовуються переважно як транзитна труба для передавання інформації, в результаті чого компанії не хочуть продовжувати модернізовувати мережі. На це, власне, й збиралися спрямувати доходи, одержані завдяки монетизації послуг доступу до контенту.

Нехай весь світ зачекає

Чи приживеться ідея щодо запровадження 3,5-відсоткового збору з телекомунікаційних послуг, наразі невідомо. З одного боку, вода камінь точить. З іншого — потреба в подальшому розвитку широкосмугового доступу до мережі не така вже й велика. На думку директора ПрАТ «Київстар» з регуляторно-правового забезпечення бізнесу Андрія Осадчука, доступ до Інтернету може і повинен здійснюватися за допомогою мобільних мереж, які вже функціонують. А особливо — у віддалених і важкодоступних районах, де будувати мережі фіксованого зв’язку і складно, і дорого.

Із тим, що в Україні бути присутнім у мережі можна практично за будь-якої ситуації, автор даного матеріалу, який з огляду на професію користується чотирма способами доступу до Інтернету, постійно переконується на власному досвіді. Як, зрештою, і більшість мешканців мегаполісів, що не надто обтяжені різноманітними гаджетами. Для тих же з них, хто наразі перебуває не на роботі, а у відпустці, радимо не приєднуватися до кола  користувачів, залежних від Інтернету. Принаймні один із десяти юзерів настільки туди заглиблюється, що забуває про їжу та сон, а медики прирівнюють цю залежність до алкогольної. Тож якщо доля порадувала вас відпочинком у місцевості, ще не «обплетеній павутиною», не нехтуйте нею. Вдихніть свіже повітря, вимкніть мозок — і нехай весь світ зачекає.

Інтернет замість сексу

Більшість британців готові відмовитися від інтимного життя, але не від Інтернету. Про це свідчить опитування виробника телекомунікаційного обладнання TP-Link серед своїх абонентів на предмет того, які атрибути життя здаються їм найважливішими. Виявилося, що для 42% респондентів регулярний доступ до Інтернету переважив стабільне інтимне життя. Крім того, для половини британців мережа стала більш значущою потребою, ніж їжа і власне житло. Загалом 82% визнали, що стають дуже нервовими і дратівливими в разі позбавлення можливості виходити в мережу.

Не той браузер

Засновник роздрібної торговельної мережі Kogan.com, молодий австралійський мільярдер Руслан Коган, запровадив перший в історії податок на браузер Internet Explorer 7. Він справлятиметься з кожної покупки, здійсненої на цьому сайті, і становитиме 6,8% від загальної суми товару. На думку автора нововведення, така сума відображає обсяги витрат розробників на підтримку Internet Explorer 7. Цікаво, що в повідомленні про зазначений податок міститься пропозиція ухилитися від нього, перейшовши на Chrome, Firefox, Safari або Opera.

Врожайні середи

Найчастіше українці роблять онлайн-покупки по середах. Про це свідчать результати спільного дослідження Aukro.ua і процесингового центру PayU Ukraine. У ході аналізу також з’ясувалося, що у 63% випадків придбання товарів здійснюється в робочий час — з 8:00 до 19:00. Види покупок, замовлених в Інтернеті, помітно відрізняються від традиційних. В основному це мобільні телефони, комп’ютерна техніка та одяг. Найпасивнішим днем для Інтернет-шоперів є неділя — замовляється вдвічі менше покупок, ніж у робочі дні.

«Гарячі лінії»

Дата: 14 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42