Юридична практика

Коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу

Суть справи. Київською регіональною митницею відмовлено ТОВ «Е» у митному оформленні задекларованого товару та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
ТОВ «Е» не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів і оформленням картки відмови та вважає, що спірне рішення є протиправним, оскільки не відповідає положенням Митного кодексу, які регулюють відносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.


Рішення суду. Окружний адміністративний суд у справі від 28.05.2013 р. № 826/5705/13-а, відмовляючи у позові, зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Е» та ТОВ «К» укладено контракт від 15.12.2008 р., згідно з яким ТОВ «К» продає, а ТОВ «Е» купує товар: чай, каву в асортименті, обладнання, таропакувальні матеріали, рекламну продукцію.

Між ТОВ «Е» та ТОВ «К» 06.12.2012 р. укладено доповнення до контракту, згідно з яким загальна сума контракту становить 170 000 000,00 дол. США, а строк дії договору продовжено до 31.12.2014 р.

Позивачем 11.03.2013 р. пред’явлено до митного оформлення на Київську регіональну митницю товар: каву натуральну смажену в зернах і каву натуральну смажену та мелену торговельної марки «Ж» у поліпропіленових пачках, придбану у компанії ТОВ «К» (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) на підставі контракту від 15.12.2008 р.

Митна вартість товару згідно з декларацією митної вартості від 11.03.2013 р. заявлена позивачем до митного оформлення відповідно до ст. 58 Митного кодексу за першим методом (за ціною договору) і становить у загальній сумі 70 935,72 дол. США, що за офіційним курсом Нацбанку України долара США до гривні на дату митного оформлення (курс долара США - 7,993) — 566 989,21 грн. Крім того, як складова митної вартості товару додатково було заявлено нарахування до ціни договору 10 000,00 грн. транспортних витрат. Усього митна вартість товару становить 576 989,21 грн.

За результатами розгляду поданих позивачем документів та проведених консультацій відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яким митну вартість збільшено з 72 186,81 до 147 861,73 дол. США (1 181 858,81 грн.).

Проте позивач не погоджується з таким рішенням Київської регіональної митниці та звернувся за захистом порушених прав до суду.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів позивача було здійснено відповідачем у зв’язку з виникненням сумніву щодо достовірності відомостей, які містяться в документах, поданих митному органу, у тому числі зважаючи на підтвердження наявності ризику за результатами аналізу електронних копій вантажних митних декларацій, проведеного із застосуванням групи критеріїв ризику «митна вартість товарів».

Виявлені розбіжності в документах

Як вбачається з матеріалів справи, у поданих декларантом до митного оформлення документах разом з митною декларацією від 11.03.2013 р. відповідачем виявлено розбіжності, що унеможливлювали перевірку числового значення заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) відповідно до п. 3.2 контракту від 15.12.2008 р. його сума становить 100 000 000 дол. США, а згідно з доповненням до контракту від 06.12.2012 р. загальна сума контракту становить 170 000 000 дол. США;

2) у рахунках з третіми особами розрахунок проводився в російських рублях за 1 кг, а в рахунках, наданих до митного оформлення, — у доларах США за упаковку;

3) у листі ДП «Держзовнішінформ» від 27.02.2013 р. щодо проведення цінової експертизи зовнішньоторговельного контракту від 15.12.2008 р. між ТОВ «К» (Російська Федерація) та ТОВ «Е» (Україна) та інвойсу до нього від 20.02.2012 р. не проведено аналіз цінової політики інших виробників подібної продукції, що не дає змогу зіставити вартість зазначеного товару з вартістю подібних та аналогічних товарів інших виробників. Окрім того, згідно з висновком експертної організації ДП «Держзовнішінформ» вартість оцінюваних товарів перебуває на рівні відпускних цін компанії-виробника на умовах поставки FCA м. Санкт-Петербург. Таким чином, ТОВ «К» продає товари ТОВ «Е» за собівартістю без будь-яких торговельних надбавок, що суперечить самій суті ведення торгівлі;

4) у довідці про рецептуру кави зазначено процентне співвідношення в одиниці продукції кави сортів Арабіка та Робуста. Однак не вказано, що саме є одиницею продукції.

У наданій калькуляції одиницею продукції встановлено кілограм, тоді як у прайс-листах одиницею продукції визначено упаковку. Також враховуючи той факт, що сировина товару (кава) реалізується в порядку біржової торгівлі та має певні коливання за ціною, інформація щодо країни виробництва, сортності та періоду (лота) закупівлі сировини є необхідною для зіставлення її вартості з котирувальними цінами світових біржових організацій. Однак у калькуляції не зазначено витрати на кожен окремий сорт кави, тому неможливо перевірити, чи не перевищують витрати на виробництво та вартість сировини ціну товару, зазначену в калькуляції;

5) відповідно до даних акта експертизи Санкт-Петербурзької торгової промислової палати від 25.02.2013 р. виробники товарів — ТОВ «О», ТОВ «Р» та ТОВ «Н» (Росія) є пов’язаними особами. Крім того, згідно із зазначеним актом продавець даної партії товару ТОВ «К» постачає сировину ТОВ «Н», проте документи щодо умов постачання сировини й оплати за неї до Київської регіональної митниці не подавались. За даними Інтернет-сайту, на ньому рекламується та пропонується до продажу лише продукція, яку вироблено під контролем ТОВ «О». Цей факт зазначено і на упаковці кави натуральної торговельної марки «Ж»;

6) відповідно до листа від 12.03.2013 р. підприємство-виробник ТОВ «Н» на запит ТОВ «К» надало інформацію щодо рівня відпускних цін на продукцію — каву «Ж» на умовах самовивозу. У листі зазначено, що відпускна ціна визначається в російських рублях, у тому числі ПДВ — 18%. На прохання ціни зазначено в додатку до листа в доларах США за офіційним курсом Центробанку РФ на дату відвантаження без урахування ПДВ.

Київською регіональною митницею було проаналізовано зазначені в додатку до листа ціни на каву з урахуванням ПДВ у розмірі 18%. Ціна товарів, зазначена у листі виробника ТОВ «Н», є вищою, ніж ціна на таку саму каву, за якою посередник ТОВ «К» продає товар ТОВ «Е». При цьому ПДВ обов’язково входить до вартості товару у разі його продажу одним господарюючим суб’єктом іншому на території однієї країни.

Враховуючи викладене, відповідачем встановлено, що фірма ТОВ «Н» не лише не має жодного прибутку, а й має збитки у розмірі частини ПДВ та вартості транспортування при продажу товару ТОВ «К»;

7) договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 15.10.2008 р. передбачено, що порядок розрахунків, форма, терміни і сума фрахту узгоджуються сторонами в заявці (замовленні), однак до митного оформлення додатки до зазначеного договору відповідачу не надавались.

Як випливає з матеріалів справи, відповідачем при розгляді документів під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та у зв’язку із сумнівами щодо її відповідності запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються на умовах, визначених договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

Позивача 11.03.2013 р. було ознайомлено з переліком додаткових документів, які необхідно надати відповідачу, що підтверджується розпискою та вчиненим ним записом про те, що процедуру консультацій проведено, проте надати додаткові документи на дану партію товару на цей момент він не має можливості.

Отже, відповідачем правомірно в порядку вимог п. 6 ст. 54 Митного кодексу відмовлено позивачу в митному оформленні задекларованого товару, у зв’язку з чим оформлено картку відмови.

Так, правовою підставою для відмови у митному оформленні було винесення рішення про коригування митної вартості товарів.

У ході судового розгляду справи підтверджено, що для розрахунку заявленої митної вартості позивача використано дані митної декларації, поданої до митного оформлення, а саме: дані, зазначені у графах 22, 23, 33, 38, 41, 42 вантажної митної декларації.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 11.03.2013 р. митну вартість визначено митним органом на рівні 8,0490 дол. США за 1 кг із застосуванням резервного методу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів під гарантійні зобов’язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у повному обсязі та про надання протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідних документів для підтвердження заявленої фактурної вартості, на що відповідачем надано згоду.

Позивачем відповідно до ст. 55 Митного кодексу надано бухгалтерську документацію щодо продажу на території України кави натуральної смаженої та меленої «Ж», а саме: копії видаткових накладних від 14.03.2013 р. та копію квитанції про реєстрацію податкової накладної від 14.03.2013 р., а також документи, які вже подавалися до митного оформлення.

Проте за наслідком розгляду поданих позивачем документів відповідач дійшов висновку, що вони не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості через відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Заявлена позивачем митна вартість товарів нижча за рівень митної вартості таких товарів, час експорту яких є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару, митне оформлення яких уже здійснено та інформація про які міститься у ціновій базі даних.

Враховуючи, що в наданих документах виявлено неточності та розбіжності, Київська регіональна митниця не мала підстав для підтвердження митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Статтею 57 Митного кодексу передбачено такі методи визначення митної вартості товарів:

1. основний — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2. другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Так, у ході судового розгляду справи встановлено, що основний метод визначення митної вартості товарів — за ціною договору — щодо товарів позивача, які імпортуються, не застосовувався, оскільки у митного органу при визначенні митної вартості товару була наявна інформація (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Метод 2а при визначенні митної вартості товарів позивача не застосовувався у зв’язку з відсутністю у митного органу цінової інформації про ідентичні товари.

Метод 2б не застосовувався через відсутність у митного органу та декларанта цінової інформації щодо подібних (аналогічних) товарів.

Методи 2в та 2г не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Таким чином, митним органом застосовано резервний метод, оскільки у нього була інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

При цьому на коригування вплинули такі фактори: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не є об’єктивними, не піддаються обчисленню та не підтверджені документально.

Оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність спірного рішення, доводи позивача спростовано імперативними нормами чинного законодавства та матеріалами справи, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42