Інші податки

Податки та мито за Конституцією Пилипа Орлика

Серед українських гетьманів особливе місце посідає Пилип Орлик — наступник та багаторічний радник гетьмана Івана Мазепи, генеральний писар Війська Запорізького. Послідовний поборник ідеї незалежності та суверенітету України, прихильник правової держави — так характеризують Пилипа Орлика сучасники із середовища вищої козацької еліти і православного духовенства, а також відомі політичні та військові діячі зарубіжних країн.


Етапи великого шляху

Пилип Орлик одержав ґрунтовну освіту: навчався в єзуїтському колегіумі у м. Вільні, пізніше  — у Київській Могилянській академії, яку закінчив у 1694 р. Працював у канцелярії Київської метрополії, згодом у Генеральній військовій канцелярії, з 1706 р. — генеральний писар Війська Запорізького. Після відомої Полтавської битви 1709 р. разом з Іваном Мазепою та його найближчим оточенням відступив на територію Туреччини, деякий час перебував у м. Бендерах. Там 5 квітня 1710 р. на представницькій Козацькій раді його було обрано гетьманом України. Того самого дня Рада затвердила Договір між Пилипом Орликом як гетьманом усієї України і запорізьким козацтвом та Генеральною старшиною. Цей унікальний правовий акт отримав назву «Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорізького» та широко відомий як Конституція Пилипа Орлика.

Перебуваючи в еміграції, Пилип Орлик відвідав Францію, Туреччину, Крим, Австрію, Швецію, Німеччину, Грецію. На запрошення короля Швеції Карла ХІІ декілька років жив у м. Стокгольмі. Шукаючи підтримки європейських держав, неодноразово порушував питання про допомогу у відновленні української державності. У 1711 р. П. Орлик на чолі кількатисячного козацького війська при підтримці польського і татарського загонів, а також шведських офіцерів-інструкторів здійснив похід на Правобережну Україну. Козаки завоювали чималу територію, захопили кілька міст, взяли в облогу добре укріплене місто Білу Церкву. Однак під натиском великого московського війська та у зв’язку із зрадою татар змушені були відступити на територію окупованої турками Молдови. Протягом довгих років гетьман жив у неймовірній скруті. Як писав він сам, були такі дні, коли ні за що було купити «ні хліба, ні дров, ні світла». Помер гетьман Пилип Орлик 1712 р. у м. Яссах.

Стислий зміст і правова спрямованість Конституції 1710 року

В останні два десятиріччя ХVІІІ ст. було схвалено лише три конституції: конституція США 1787 р., конституція Франції 1791 р. і конституція Польщі того ж 1791 р. Конституція Пилипа Орлика — визначний народно-політичний документ, в якому знайшли відображення тогочасні ідеали українського народу. Вона була складена латинською й тогочасною книжною українською мовою. Має 16 статей і преамбулу, в якій викладено історію українського народу та Війська Запорізького. Конституція визначає державний статус України, внутрішній лад, фінансово-податкову систему та відносини з іншими країнами.

Статті Конституції наголошують на тому, що:

  • Україна з обох частин Дніпра має бути звільнена від чужоземного панування;
  • Україна має бути повністю незалежною від Московщини та Польщі;
  • українські кордони вічні та недоторкані;
  • православ’я оголошується державною релігією;
  • відносини між владою і народом мають базуватися на демократичних засадах, гетьман з важливих державних питань повинен постійно радитися з обраною народом козацькою старшиною.

Статтею ІХ Конституції було передбачено, що державна (військова) скарбниця, усі військові доходи, податки, повітові виплати мають бути підпорядковані генеральному підскарбію, який обирається на Козацькій раді «за згодою загалу». Йому доручалося «сумлінно опікуватися з відома гетьмана військовими скарбами, пильнувати млинів і доходів і обертати їх на громадські потреби, а не на власний зиск». Крім того, у кожному полку необхідно обирати загальною ухвалою двох підскарбіїв, які повинні відати полковими і цивільними прибутками і посполитими податками (тобто податками від посполитих — так у XVII — XVIII ст. називали міщан і селян — автор). Головна ставка робилася на прибутки від індукта (ввізне мито) та евекта (вивізне мито), певні надходження скарбниця отримувала і від посередніх податків: оплати з млинів, гут, рудень, продажу тютюну, дьогтю, селітри, виробництво яких було організовано у своєрідні державні монополії, так звані оренди. Конституція 1710 р. відобразила передові на той час демократичні ідеї, заклала основи державності й поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також визначила засади фінансової, податкової та митної системи України. Водночас затверджений козацькою старшиною Основний закон України зобов’язував гетьмана та вищу старшинську раду «недремно пильнувати, щоб простим козакам, посполитим і міщанинам не чинилося надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств». Міста України, що мали магдебурзький статус, звільнялися від сплати податкових і митних платежів. Пилип Орлик намагався чітко регламентувати роботу митниць, не допускати хабарництва при стягненні мита та інших податків. З цього приводу у ст. 16 Конституції визначалося: «Орендарі й інші підлеглі нехай стягують мито до військової скарбниці з ввозу і вивозу лише певних товарів і лише в точно визначеному універсалами розмірі, не вимагаючи від купців нічого зайвого і не чинячи ані найменшого здирства вірним убогим людям».

За Конституцією 1710 р. державна скарбниця відокремлювалася від особистих прибутків і маєтків гетьмана. У той час сам гетьман мав наглядати, аби «людям військовим і посполитим» не чинилося будь-яких «ускладнень і поборів», унаслідок яких вони змушені були покидати власні домівки та шукати більш спокійного, легкого життя в інших країнах. Як зазначав академік Омелян Пріцак, Конституція 1710 р. не була лише емігрантським твором. Це був загальноукраїнський політичний акт. Конституційний акт, підготовлений П. Орликом і запорізькою старшиною, став важливою історичною подією в житті тогочасної України. Він був зразком демократії, гуманізму, правової виваженості, символом боротьби за створення незалежної української держави.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42