Податок на прибуток

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток в умовах нових методів його адміністрування

Нещодавно Міндоходів України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток в умовах нових методів його адміністрування» за участю Іллі СИЧЕВСЬКОГО, заступника начальника Управління податку на прибуток підприємств Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України.
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.


Штрафні санкції у разі несвоєчасної сплати податкових зобов’язань

Чи застосовуються штрафні санкції, якщо податкове зобов’язання з податку на прибуток сплачено через 10 днів після подання уточнюючого розрахунку?


Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у тому числі уточненого, застосовуються штрафні санкції.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до територіального органу Міндоходів України у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Так, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. При затримці понад 30 календарних днів — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, якщо платник податків подав уточнюючий розрахунок з податку на прибуток підприємств, але несвоєчасно сплатив задекларовану в ньому суму податкового зобов’язання (затримка до 30 календарних днів), то до такого платника застосовується штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Від’ємне значення з податку на прибуток

При розрахунку об’єкта оподаткування за результатами 2012 р. у підприємства виникло від’ємне значення з податку на прибуток. Чи враховується від’ємне значення у зменшення об’єкта оподаткування як витрати у наступних звітних періодах? Чи застосовується у таких випадках строк давності у 1095 днів?


У разі якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування у платника податку за підсумками податкового року є від’ємне значення, сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного його погашення (п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу).

Таким чином, від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникає за наслідками звітного (податкового) року, може бути враховане у складі податкових витрат у наступних звітних (податкових) періодах до повного погашення без застосування строку давності у 1095 днів.

Строки використання коштів при застосуванні ставки 0 відсотків

Підприємство починаючи з 01.01.2013 р. застосовує ставку 0 відсотків податку на прибуток. Чи підлягатиме перерахуванню до бюджету залишок коштів, що залишиться невикористаним протягом річного звітного періоду?


Ні, нормами Податкового кодексу цього не передбачено. Пунктом 152.11 ст. 152 цього Кодексу встановлено, що платники податку, визначені п. 154.6 ст. 154 Кодексу, суми коштів, не перерахованих до бюджету при застосуванні ставки податку 0 відсотків, спрямовують на переоснащення матеріально-технічної бази, повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, й сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів.

Водночас у разі якщо суми коштів, не перерахованих до бюджету при застосуванні ставки 0 відсотків, буде використано не за цільовим призначенням, то такі кошти повинні будуть перераховані до бюджету в І кварталі наступного звітного року.

Таким чином, залишок коштів, що залишається не використаним протягом звітного податкового року платниками податку, які застосовують ставку податку 0 відсотків, у наступному звітному році до бюджету не перераховується. Такі кошти залишаються у розпорядженні платників податку і можуть бути використані ними за цільовим призначенням у наступних звітних (податкових) періодах.

Врахування сплачених авансових внесків у зменшення податкового зобов’язання

У І кварталі 2013 р. підприємство отримало збитки, подало Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства і припинило сплату авансових внес-ків. Чи будуть авансові внес-ки, сплачені у січні — березні, враховані у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток?


Так, будуть. Платник авансових внесків, який за підсумками І кварталу 2013 р. отримує збитки або не отримує прибутку та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі — Податкова декларація) разом із фінансовою звітністю до територіального органу Міндоходів України за цей період, має право у ІІ — IV кварталах звітного (податкового) року авансові внески не сплачувати (абзац сьомий п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу).

Податкові зобов’язання такий платник визначає на підставі Податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до територіального органу Міндоходів України за місцем його реєстрації в порядку, передбаченому Податковим кодексом для подання квартальної звітності, тобто протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу).

Форма Податкової декларації, затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, передбачає зарахування авансових внесків у рахунок зменшення податкових зобов’язань з цього податку (рядок 13.7 табл. 1 «Зменшення нарахованої суми податку» додатка ЗП до рядка 13 цієї декларації).

Таким чином, авансові внески з податку на прибуток, сплачені у січніберезні 2013 р., можуть бути враховані у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у наступних звітних (податкових) періодах.

Строки повернення переплати

Якщо сума авансових внесків, сплачена протягом 2013 р., буде більшою за податкове зобов’язання з податку на прибуток за цей період, чи можна буде повернути таку переплату на розрахунковий рахунок підприємства та в який строк?


Так, така можливість існує. У разі якщо сума коштів, сплачена у вигляді авансових внесків з податку на прибуток, виявиться більшою за податкове зобов’язання з цього податку, задеклароване в Податковій декларації за підсумками звітного податкового (2013) року, то сума такого перебільшення набуває статусу переплати.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань передбачено ст. 43 Податкового кодексу. Обов’язковою умовою для здійснення такого повернення є подання заяви про таке повернення. Заява подається у довільній формі, в ній зазначається бажаний напрям повернення, у тому числі кошти може бути повернуто й на розрахунковий рахунок платника податку.

Щодо строків повернення, то територіальний орган Міндоходів України не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який, у свою чергу, протягом п’яти робочих днів повинен здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу).

Отже, надміру сплачені грошові зобов’язання, у тому числі у вигляді авансових внесків з податку на прибуток, може бути повернуто платнику податку на розрахунковий рахунок у строки та порядку, визначені в п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу.

Податковий облік ТМЦ при ліквідації основних засобів

Після ліквідації основних засобів у підприємства залишилися ТМЦ, які з часом було реалізовано. Як у податковому обліку відображається така операція?


Згідно з п. 146.16 ст. 146 Податкового кодексу у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в інших випадках, передбачених цим пунктом, такий платник збільшує витрати на суму їх вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.

При цьому якщо при ліквідації основних засобів підприємство отримує ТМЦ, які може бути використано у господарській діяльності або реалізовано, то у податковому обліку вони визнаються активами підприємства, а їх вартість включається до складу доходу.

При реалізації таких ТМЦ вартість, за якою вони раніше визнавались активом, включається до складу витрат відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу як прямі матеріальні витрати, а сума вартості, за якою такі ТМЦ реалізовано (продано), включається до складу доходів за датою переходу права власності на такі ТМЦ покупцеві (пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 зазначеного Кодексу).

Отже, якщо при ліквідації об’єктів основних засобів залишаються ТМЦ, які у подальшому реалізуються, то у податковому обліку за датою переходу покупцеві права власності на такі ТМЦ визнається дохід у розмірі їх договірної (контрактної) ціни з урахуванням норм ст. 39 Податкового кодексу, а до складу витрат включається сума їх вартості, за якою вони раніше визнавались активом.

Право на повернення надміру сплачених сум грошових зобов’язань

Підприємство — платник податку на прибуток у червні 2010 р. при виплаті дивідендів сплатило авансовий внесок з цього податку, який у подальшому помилково не було враховано при визначенні податкових зобов’язань. Чи може підприємство повернути такі кошти на свій розрахунковий рахунок?


Ні, не може. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання передбачено ст. 43 Податкового кодексу. Так, п. 43.3 цієї статті встановлено, що платник податку може повернути помилково та/або надміру сплачену суму грошових зобов’язань на підставі поданої ним протягом 1095 днів заяви про таке повернення.

Отже, оскільки із зазначеної дати (червень 2010 р.) сплати не врахованого платником податку авансового внеску при виплаті дивідендів уже минуло 1095 днів, то такий платник втрачає право на коригування податкових зобов’язань і, відповідно, на повернення надміру сплачених коштів.

Сплата авансових внесків у разі ліквідації платника

Підприємство — платник авансових внесків розпочало процедуру ліквідації. З якого періоду можна припинити сплату авансових внесків?


Щомісячні авансові внески, розраховані у поданій за 2012 р. Податковій декларації, платник податку зобов’язаний сплачувати незалежно від того, зупинив він діяльність чи ні.

У разі якщо такий платник перебуває у стадії ліквідації, сплачувати авансові внески він припиняє у звітному періоді, в якому подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов’язань у ліквідаційній декларації з податку на прибуток, що подається платником на відповідну дату звітного року.

Таким чином, платник податку, що перебуває у стадії ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески тільки після подання ліквідаційного балансу.

Податкові наслідки виникнення позитивної різниці від продажу валюти

Благодійний фонд (неприбуткова організація) отримав кошти від нерезидента у вигляді добровільного пожертвування в іноземній валюті (євро). При обміні цієї валюти на гривню виникла позитивна різниця. Чи включається сума позитивної різниці до складу доходів неприбуткової організації?


Так, включається. Згідно з п. 157.2 ст. 157 Податкового кодексу для неприбуткових установ та організацій, перелічених у абзацах «а», «б», «д», «є», «ж» та «з» п. 157.1 цієї статті, доходи, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять їм як безповоротна фінансова допомога, звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Водночас абзацом другим п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу передбачено, що якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначено пунктами 157.2 — 157.9 цієї статті Кодексу, то така організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Обмін (конвертація) іноземної валюти — це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту.

У податковому обліку згідно з пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів. Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше.

Таким чином, сума коштів, отримана благодійним фондом (неприбутковою організацією) у вигляді позитивної різниці при обміні іноземної валюти на гривню для цілей оподаткування, вважається доходом, отриманим такою організацією з інших джерел, і підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідно до п. 157.11 ст. 157 Податкового кодексу.


Підготувала Ніна ВАСИЛЮК, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Іллі СИЧЕВСЬКОГО,
заступника начальника Управління податку на прибуток підприємств
Департаменту оподаткування та контролю об’єктів і операцій Міністерства доходів і зборів України,
та Інформаційно-комунікаційного департаменту Міністерства доходів і зборів України