Юридична практика

Відсутність документів підтверджує здійснення безтоварних операцій

Суть справи. Під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ж» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ за березень 2012 р. при здійсненні господарських операцій з ПП «К» податковим органом встановлено заниження ПП «Ж» податкових зобов’язань з ПДВ.
ПП «Ж» не погоджується з позицією органу ДПС, оскільки вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.


Рішення суду. Окружний адміністративний суд у справі № 825/1533/13-а, відмовляючи у позові, встановив таке.

За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ж» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ за березень 2012 р. при здійсненні господарських операцій з ПП «К» та податку на прибуток за відповідні періоди з вищезазначеним контрагентом, працівниками ДПІ складено акт від 26.03.2013 р.

За результатами перевірки встановлено порушення пунктів 198.2, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу, що призвело до заниження ПДВ за березень 2012 р. на загальну суму 10 568,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 08.04.2013 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму зобов’язання з ПДВ на 13 210,00 грн., з яких 10 568,00 грн. — за основним платежем та 2642,00 грн. — за штрафними санкціями.

Основними видами господарської діяльності ПП «Ж» є: покриття підлоги і облицювання стін, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, штукатурні роботи, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, малярні роботи та скління, інші роботи із завершення будівництва, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, будівництво житлових і нежитлових будівель.

ПП «Ж» є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до рахунку-фактури від 06.03.2012 р. постачальником металопластикових конструкцій у кількості 33 шт. на загальну суму 63 409,50 грн., у тому числі ПДВ - 10 568,25 грн., є ПП «К», а одержувачем — ТОВ «Ф».

Згідно із зазначеним рахунком-фактурою було виписано видаткову накладну від 27.03.2012 р., в якій постачальником металопластикових конструкцій у кількості 33 шт. на загальну суму 63 409,50 грн., у тому числі ПДВ — 10 568,25 грн., є ПП «К», а одержувачем — ПП «Ж».

ПП «К» 27.03.2012 р. було виписано податкову накладну ПП «Ж» на металопластикові конструкції у кількості 33 шт. на загальну суму 63 409,50 грн., у тому числі ПДВ — 10 568,25 грн.

Згідно з випискою по рахунку від 13.03.2012 р. ПП «Ж» сплатило за металопластикові конструкції 63 409,50 грн.

На підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаних металопластикових конструкцій представник позивача надав:

  • договір від 12.03.2013 р., укладений з ФОП про купівлю-продаж металопластикових конструкцій у кількості 33 шт. на суму 65 379,60 грн.;
  • акт прийому-передачі майна від 14.03.2013 р.;
  • податкову накладну від 14.03.2013 р. на металопластикові конструкції у кількості 33 шт. на суму 65 379,60 грн.;
  • видаткову накладну від 14.03.2013 р. на поставку металопластикових конструкцій у кількості 33 шт. на суму 65 379,60 грн., у тому числі ПДВ — 10 896,60 грн.

Відповідно до квитанцій від 14.05.2013 р. ФОП було частково сплачено за металопластикові конструкції.

Позивачем ці операції було відображено на рахунках 281, 361, 631.

При дослідженні зазначених документів суд звертає увагу на таке.

У рахунку-фактурі від 06.03.2012 р. одержувачем металопластикових конструкцій і платником виступає ТОВ «Ф», а не позивач (ПП «Ж»).

Крім того, позивач продав товар, придбаний у березні 2012 р., лише через рік — у березні 2013 р., документи, які б підтверджували, що він має місця для зберігання, не надав.

Надані фотографії навісу, який належить ТОВ «Ф», на думку суду, підтверджують те, що у позивача відсутні необхідні умови для зберігання товару.

Суд бере до уваги висновки акта перевірки, в якому зазначено, що контрагент ПП «К» фактично знаходиться не за місцем реєстрації, складських приміщень і власного автотранспорту не має.

Суд дійшов висновку, що угода між позивачем (ПП «Ж») та ПП «К» не мала на меті настання реальних правових наслідків, що свідчить про безтоварність господарської операції. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції, оскільки їх відповідність спростовано фактичними обставинами.

Згідно зі ст. 198 Податкового кодексу датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту за договорами (контрактами), визначеними довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт, оформлених актами виконаних робіт, за такими договорами (контрактами).

Крім того, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат і сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідно документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону про бухоблік, зокрема документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи, та документи, що підтверджують зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 р., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.