Єдиний податок

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 цього Кодексу.

З метою обрахунку об’єкта оподаткування юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу).

Спрощена система бухгалтерського обліку та звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25, згідно з п. 8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу.

Розглянемо, чи включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, наданих Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, суми гарантійних внесків від учасників аукціону, а також суми курсових різниць від здійснення перерахунку сум отриманого в іноземній валюті кредиту та відсотків за ним.

Надання в оренду свердловини

Чи може бути платником єдиного податку юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), у разі надання її в оренду?

Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу юридичні особи, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення, не можуть бути платниками єдиного податку.

Корисні копалини — це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Добування корисних копалин — це сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з відкладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасового зберігання, на поверхню частини надр (гірських порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Постановою № 827 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з п. 12 Порядку № 615 дозвіл надається надрокористувачу, в якому, зокрема, зазначено мету користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи — підприємця).

Відповідно до частини шостої ст. 16 Кодексу про надра власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутного капіталу створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вносити як вклад у спільну діяльність.

Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку, у тому числі в разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Перерахунок суми валютного кредиту та відсотків за ним

Юридична особа — платник єдиного податку має заборгованість за кредитом, отриманим в іноземній валюті. Чи потрібно в даному випадку здійснювати перерахунок суми такого кредиту та відсотків за ним? Чи включається до складу доходу платника єдиного податку сума курсової різниці від здійснення перерахунку?

Підпунктом 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу передбачено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різ-ниць) — у складі витрат платника податку.

Згідно з п. 4 ПБО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до п. 7 ПБО 21 монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу (п. 8 цього ПБО).

Звітним періодом для складання фінансової звітності згідно з п. 1 ст. 13 Закону № 996 є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року). Тобто датою звітного балансу є останній день кварталу: 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня.

Оскільки суми отриманого в іноземній валюті кредиту та відсотків за таким кредитом є монетарними статтями балансу, вони підлягають перерахунку з використанням валютного курсу не тільки на дату здійснення розрахунків (отримання кредиту/виникнення заборгованості щодо погашення відсотків), а й на дату балансу (кінець звітного періоду).

Зокрема, у звітному (податковому) періоді, в якому отримано кредит, курсові різниці за сумою такого кредиту розраховуються між курсом іноземної валюти Нацбанку України на дату отримання кредиту та курсом Нацбанку України, що діяв на дату звітного балансу.

Якщо кредит не погашено в наступному звітному періоді, то курсові різниці розраховуватимуться між курсом Нацбанку України, що діяв на дату попереднього балансу, та курсом Нацбанку України на звітну дату балансу.

У звітному періоді погашення кредиту курсові різниці розраховуються між курсом Нацбанку України на дату попереднього балансу та курсом Нацбанку України на дату погашення кредиту.

У разі виникнення заборгованості за процентами за отриманим кредитом курсові різниці за ними розраховуються в аналогічному порядку.

При цьому позитивну курсову різницю від здійснення перерахунку суми отриманого кредиту та відсотків в іноземній валюті за таким кредитом юридична особаплатник єдиного податку включає до складу свого доходу.

Від’ємна курсова різниця від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Часткова оплата вартості санаторно-курортної путівки працівником

Чи включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості путівок, наданих Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Статтею 47 Закону № 2240 визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) на зазначені цілі та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Згідно з пп. 4.13 п. 4 Порядку № 12 часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а за відсутності каси — через установу банку на транзитний рахунок органу цього Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

Правління Фонду та його відділень, виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) з соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках (пп. 6.1 п. 6 Порядку № 12).

Отже, кошти, внесені працівниками підприємства до каси як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, наданих Фондом таким працівникам, підлягають обов’язковому перерахуванню у повному обсязі на рахунки Фонду і, відповідно, не включаються до складу доходу юридичної особиплатника єдиного податку.

Суми гарантійних внесків, що сплачуються для участі в аукціоні

Товарна біржа є платником єдиного податку. Чи включаються до складу доходу такого платника суми гарантійних внесків від учасників аукціону?

Згідно з пп. 3.11 п. 3 Порядку № 1297 фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10% початкової ціни лота.

Учасникам аукціону, які не були визнані переможцями, відповідно до пп. 3.17 п. 3 Порядку № 1297 гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення аукціону за вирахуванням платежів за банківські перекази.

Отже, суми гарантійних внесків, що сплачуються для участі в аукціоні і підлягають поверненню учасникам аукціону після його проведення, не включаються до складу доходу юридичної особиплатника єдиного податку (біржі), оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42